МОДУЛЬ №6

Тема 10. Облік внутрішньобанківських операцій.

План:

1. Облік податку на прибуток банку. Вол.ст.178-179

2. Облік податку на додану вартість банку. Вол.ст. 179-183

3. Облік заробітної плати працівників банку. Кін. ст.496-509 нов.

4.Облік підзвітних сум працівників банку. Кін. ст.509-512 нов.

5. Облік запасів банку. Кін. ст.512-526 нов.

1. Облік податку на прибуток банку.

Податок на прибуток відноситься до прямих податків банків.

Об'єктом оподаткування банківської діяльності є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суми амортизаційних відрахувань, передбачених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, ви­ключній (морській), економічній зоні та за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких ви­трат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, по­слуг), що можуть бути придбані цим платником податку для їх по­дальшого використання.

Прибуток від банківської діяльності оподатковується за ставкою 21 % до об'єкта оподаткування.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, з поданням не пізніше 25-го чис­ла місяця до податкового органу декларації про прибуток за звіт­ний квартал з розрахунками наростаючим підсумком з початку зві­тного фінансового року.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 790 3620 Відображена суми на­рахованих авансових внесків

2. 3620 1200 Відображено суму сплати податку

3. 590 790 Відображення списання суми податку на прибу­ток на результат

поточ­ного року

4. 1200 790 Відображення повер­нення платнику сум зай­во сплачених

податків

2. Облік податку на додану вартість банку.

Податок на додану вартість відноситься до непрямих податків банків.

Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі надання послуг.

Платниками ПДВ є суб'єкти підприємницької діяльності, що перебувають на території України, а також об'єднання та іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені вироб­ничу та іншу підприємницьку діяльність на території України.

Звільнено від сплати ПДВ такі банківські операції:

· операції з залучення і розміщення грошових коштів за уго­дами позики, депозиту, вкладу, страхуванню і дорученню;

· операції з надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особам, які надали такі кредити, гарантії, або поручительства; — операції, пов'язані з обігом валюти, грошей і банкнот, що є законними засо­бами платежу (за винятком використовуваних з нумізматичною ме­тою), а також цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, вексе­лів тощо).

Послуги банків, не пов'язані з названими операціями, підляга­ють оподаткуванню.

Об'єктом оподаткування при реалізації послуг є виручка, одержана від надання:

· форфейтингових, факторингових, трастових операцій;

· послуг щодо здачі в оренду майна;

· послуг щодо зберігання документів і цінностей;

· послуг щодо транспортування готівки, грошей, інкасації;

· послуг щодо автоматизованого оброблення даних та інфор­маційного забезпечення (крім послуг, пов'язаних з операціями за рахунками клієнтів);

· послуг щодо поручительства, надання гарантій і видач інших зобов'язань за третіх осіб;

· послуг зв'язку, крім послуг, пов'язаних з операціями за ра­хунками клієнтів;

· послуг з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації;

· консультаційних, правових, аудиторських, експертних, посе­редницьких, брокерських послуг;

· послуг з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставоотримачу при невиконанні передбаченого заставою зо­бов'язання;

· послуг населенню з надання в індивідуальне користування сейфів, прийому на збереження цінних паперів тощо;

· послуг на сторону позавідомчої охорони.

В оподаткований обіг включаються суми, одержані від реаліза­ції господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів та основних засобів і нематеріальних активів, а також грошові кошти та інше майно, яке одержують банки у вигляді фі­нансової допомоги, поповнення фондів спеціального призначення або скеровані на рахунок збільшення прибутку, а також одержані безкоштовно.

Ставка податку становить 20 % суми об'єкта оподаткування.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 741 3620 Нараховано ПДВ

2. 3620 1200 Сплачено ПДВ до бюджету

3. Облік заробітної плати працівників банку.

Оплата праці працівників банків здійснюється за погодинною систе­мою оплати праці, а саме: погодинно-преміальна система оплати праці.

Виплата встановленого посадового (тарифного) окладу за­лежить від виконання працівником місячної норми робочого ча­су.

Посадовий оклад — норма оплати праці на місяць керівників, спеціалістів, службовців.

Тарифний оклад — норма оплати праці на місяць робітників та молодшого обслуговуючого персоналу.

Тарифна оплата праці працівників банку забезпечує форму­вання та диференціацію розмірів заробітної плати працівників залежно від складності виконуваних робіт.

Розмір фактичної заробітної плати визначається кількістю відпрацьованого часу.

До фонду оплати праці банку відносять:

· доплати за суміщення посад (професій);

· доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

· доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього пра­цівника;

· доплата за роботу у нічний час;

· надбавки за виконання особливо важливих робіт на певний термін;

· результативна надбавка;

· щомісячна премія;

· винагороди за підсумками роботи за рік;

· премії за виконання важливих та особливо важливих зав­дань;

· одноразові заохочення працівників до святкових та ювілей­них дат;

· матеріальна допомога на оздоровлення;

· виплати соціального характеру.

Відповідно до затвердженої структури та необхідної для дія­льності банку формується штатний розпис.

Нарахування зарплати в банку здійснюється на підставі первинних документів і табелів за відповідний місяць.

Усі види додаткової заробітної плати також нараховуються на підставі первинних документів і розрахунків середньої зарплати.

Облік розрахунків із працівниками банку за оплатою праці ведеться на рахунках:

3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»;

3653 «Утримання з працівників банку на користь третіх осіб»;

3654 «Нараховані відпускні до сплати»;

3658 «Забезпечення оплати відпусток»;

3659 «Інші нарахування працівникам банку»;

7400 «Основна і додаткова заробітна плата»;

7401 «Внески, збори на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування»;

7403 «Матеріальна допомога та інші соціальні виплати».

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 7400 3652 Нарахована основна та додаткова заробітна плата

2. 7403 3652 Нарахована матеріальна допомога та інші соціальні виплати

3. 7403 3652 Нараховано за листками тимчасової непрацездатності

4. 3652 3653 Утримано податок з доходів фізичних осіб

5. 3652 3653 Утримано єдиний соціальний внесок

4. Облік підзвітних сум працівників банку.

Облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється на ра­хунках:

1001 Банкноти та монети банку;

3655 Аванси працівникам банку на витрати з відрядження;

3656 Аванси працівникам банку на господарські витрати;

3657 Нестачі та інші нарахування на працівників банку

Аналітичний облік за рахунками 3550—3552 здійснюється по кожній підзвітній особі.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 3500 1001 Видано грошовий аванс

2. 7452 3550 Прийнятий до оплати звіт про використання коштів

3. 1001 3550 Повернено в касу невикористаний аванс на відрядження

По рахунку 3550 «Аванси праців­никам банку на відрядження» може виникнути як дебетове саль­до, що означає залишок невикористаного авансу на відрядження, так і кредитове, що засвідчує перевитрату коштів понад отриману авансову суму.

5. Облік запасів банку.

До складу запасів матеріальних цінностей банку вклю­чаються господарські матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, які призначені для забезпечення безперервної роботи банку, надання послуг.

В обліку запаси відображаються за пер­вісною вартістю, яка включає витрати на доставку, податки, збори та інші обов'язкові платежі і не переоцінюються.

Облік запасів ведеться по рахунках:

3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі»;

3658 «Запаси матеріальних цінностей у підзвітних осіб»;

3659 «Дорогоцінні метали у банку»;

3407 «Дорогоцінні метали у дорозі»;

3409 «Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя».

Для визначення вартості одиниці запасів при відпуску застосовуються такі методи:

• метод ФІФО - пе­редбачає, що цінності, які надійшли на склад першими, першими і

передаються в експлуатацію;

• метод середньозваженої вартості — передбачає процедуру перерахунку

середньозваженої вартості кожної одиниці товару на складі під час

надходження нових матеріальних цінностей на склад.

• метод ідентифікованої вартості - передбачає ведення записів за кожною окремою

одиницею запасів, за цим методом оці­нюються запаси, що не можуть

замінювати один одного.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 3510 1200 Придбано запаси за національну валюту

2. 3400 3510 Оприбутковано запаси

3. клас 7 3402 Передано запаси в експлуа­тацію

«Витрати»

Лекція.

Тема 11. Облік доходів і витрат діяльності банку.

План:

1. Види доходів і витрат. С. ст.23

2. Принципи відображення в обліку доходів і витрат банку. К. ст.182-183

3. Облік фінансових результатів банку. К. ст.214-216

4. Облік формування резервів під заборгованість за нарахованими доходами. К. ст.63-64

190-191

5. Методи визначення кількості днів для розрахунку процентних доходів (витрат).

К. ст.184-185

6. Облік прострочених нарахованих доходів. К. ст.65-67

7. Облік доходів і витрат на рахунках 6 і 7 класів. К. ст.185-186

1. Види доходів і витрат.

Метою діяльності банку є отримання прибутку.

Прибуток визначається, як різниця між доходами і витратами за календарний рік.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу (без урахування збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань,, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу у наслідок його вилучення чи розподілу власниками).

Для визнання доходів банку повинні виконуватись умови:

1. Заборгованість за активами та зобов’язаннями банку повинна бути реальною;

2. Фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням послуг),

можливо достовірно оцінити.

Доходи і витрати банку виникають за:

1. Операційною діяльністю – процентні, комісійні, прибутки (збитки) від торговельних операцій, у вигляді дивідендів, витрати на формування резервів банків, доходи від повернення раніше списаних активів, інші операційні доходи і витрати, загальні адміністративні витрати, податок на прибуток.

2. Інвестиційною діяльністю – за операціями з реалізації (придбання) інвестиційних цінних паперів, інвестиції у дочірні установи, від реалізації основних засобів та нематеріальних активів.

3. Фінансовою діяльність – за операціями з цінними паперами власного боргу, субординованим боргом, дивіденди, сплачені протягом звітного періоду, доходи за результатами випуску інструментів власного капіталу.

Кожен вид доходів і витрат відображається на рахунках бухгалтерського обліку банку окремо.

Доходи банків поділяють на:

1. Нараховані доходи, що фіксують суму, належну до отримання за настання

строків, визначених угодами.

По рахунках нарахованих доходів обліковуються суми, термін погашення яких

ще не настав (рахунки класів 1,2,3).

2. Сумнівні нараховані доходи визнаються у випадках, коли банк не має

впевненості в їх сплаті виходячи з незадовільного фінансового стану боржника та

непогашення заборгованості з основного боргу, щодо якого ці доходи нараховані.

3. Безнадійні нараховані доходи списуються з балансу за рахунок сформованих

резервів, коли ймовірність їх сплати практично неможлива (значне погіршення

фінансового стану боржника, його збиткова діяльність).

2. Принципи відображення в обліку доходів і витрат банку.

Основними принципами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків є:

1. Нарахування – доходи і витрати відображаються в обліку на час їх виникнення, а

не на час надходження або сплати грошей, тобто обліковують у періоді, до якого

вони належать;

2. Відповідності – для визначення результату звітного періоду необхідно зіставити

доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих

доходів. Для застосування принципу відповідності є календарний місяць.

3. Здійснені витрати і отримані доходи, які належать до майбутніх звітних періодів,

обліковують, як відстрочені витрати і доходи.

4. Обережності – застосовується якщо не виконуються наступні умови:

· фінансовий результат пов'язаний з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцінений;

· дохід або витрати спричиняють виникнення реальної дебіторської (у разі доходу), та кредиторської (у разі витрат) заборгованості.

3. Облік фінансових результатів банку.

Обороти і залишки на рахунках доходів і витрат з початку звітного року закриваються на рахунки:

5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження»

Якщо загальна сума всіх доходів за рік перевищує суму витрат (клас 6 за мінусом дебетового сальдо рахунків класу 7), банк має позитивний економічний результат діяльності – прибуток, навпаки – збитки.

Прибуток відображається по кредиту рахунку 5040, збитки по дебету рахунку 5041.

Залишок за рахунками 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» та 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження» підлягає спочатку затвердження, а потім розподілу прибутку чи покриття збитків, що здійснюється за рішенням зборів акціонерів.

Підтверджуючи суму прибутку, збори акціонерів узгоджують процентні відрахування за напрямами розподілу прибутку.

Сума збитку за рішенням зборів акціонерів покривається за рахунок фондів, які було утворено у минулих періодах у процесі розподілу прибутку.

Якщо джерел для покриття загальної суми збитків не вистачає, то непокрита сума у балансі банку обліковується за рахунком 5031 «Непокриті збитки минулих років». Для банку така ситуація небажана, оскільки зменшується обсяг капіталу і зменшується його захисна функція.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 5040 5020; 5021; Розподілено прибуток звітного року

5022; 3631;

2. 5040 5030 Відображено частина прибутку, яка залишилася після

розподілу

3. 5020; 5021 5041 Покрито збитки звітного року

5022; 5030

4. Облік формування резервів під заборгованість за нарахованими доходами.

План рахунків не передбачає окремих рахунків для обліку заборгованості. Тому, що не має сенсу обліковувати суми, імовірність сплати яких, практично відсутня.

Проте банки читко повинні дотримуватись принципу обачності. Саме тому банк формує резерви під заборгованість за нарахованими сумнівними доходами.

Резерв створюється на всю суму нарахованих доходів за кредитними операціями, погашення яких прострочене понад 30 днів.

За рахунок резервів списується сумнівна заборгованість за нарахованими процентами, які визнані безнадійними.

Банк продовжує нараховувати доходи за нарахованими процентами, які визнані безнадійними, але нараховані суми обліковують на позабалансових рахунках. На цих рахунках заборгованість обліковується до часу надходження платежу до банку в порядку відшкодування або закінчення терміну позовної давності.

Бухгалтерські проведення.

Дт Кт Зміст

1. 7720 1790; 2490 Створено резерв під сумнівну або прострочену

3599 заборгованість за нарахованими доходами.

2. 1790;2490 1780; 2480 Списано безнадійну до погашення заборгованість за

3599 3589 нарахованими доходами за рахунок створеного

резерву

3. 9600; 9601 група 991 Відображено суму списаної заборгованості за

нарахованими доходами на позабалансових

рахунках (облік ведеться паралельно)

4. 1790; 2490 7720 Зменшено створений резерв під сумнівну або

3599 прострочену заборгованість за нарахованими

доходами.

5. 2600; 1200 7720;6717 Погашено заборгованість раніше списану за рахунок

9600;9601 резерву

5. Методи визначення кількості днів для розрахунку процентних доходів (витрат).

Під час розрахунку суми процентів (за кредитами та депозитами) враховується перший день і включається останній день контракту.

Дати початку та закінчення контракту визначаються за дати валютування.

Методи визначення кількості днів для розрахунку процентних доходів:

· метод «факт / факт» - фактична кількість днів у місяці та році);

· метод «факт / 360» - фактична кількість днів у місяці та умовна в році 360);

· метод «30 / 360» - умовна кількість днів у місяці 30 та умовна в році 360).

6. Облік прострочених нарахованих доходів.

Прострочені нараховані доходи виникають в разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами у строк, що передбачений угодою.

На рахунках прострочених нарахованих доходів класів 1,2,3 не сплачені у строк суми починають обліковуватися наступного робочого дня.

За невпевненості банку щодо погашення заборгованості її визнають сумнівною.

7. Облік доходів і витрат на рахунках 6 і 7 класів.

Бухгалтерський облік доходів ведеться на рахунках 6 класу (П), а витрат на рахунках 7 класу (А).

Рахунки нарахованих доходів активні, вони містять інформацію по доходам, які банк повинен отримати при настанні терміну сплати та реально отримані доходи.

Рахунки нарахованих витрат пасивні, вони узагальнюють інформацію по сумам, які підлягають сплаті, фактично сплачені витрати.

Структура доходів і витрат.

Розділи 6 класу доходів	Назви розділів	Розділи 7 класу витрат
	Процентні доходи / витрати
	Комісійні доходи / витрати
	Результат торговельних операцій
	Інші операційні доходи / витрати
	Інші доходи
	Загальні адміністративні витрати
	Повернення списаних активів
	Відрахування в резерви
	Податок на прибуток

Лекція.

Тема 12. Складання фінансової звітності.

План:

1. Склад та призначення фінансової звітності банків Таб. ст.316-327

2. Баланс банку. Сніг. ст.461-462; Таб. ст.. 321

3. Звіт про фінансові результати банку. Сніг. ст.464-466; Таб. ст..321-322

4. Звіт про рух грошових коштів банку. Сніг. ст.466-470; Таб. ст..322-323

5. Звіт про власний капітал банку. Сніг. ст.471-472; Таб. ст323-324

6. Примітки до фінансової звітності банку. Сніг. ст.473-476; Таб. ст.324-345

1. Склад та призначення фінансової звітності банків

Звітність - важливий інструмент управління, який відображає ре­зультати діяльності банку, його майновий і фінансовий стан, дотри­мання банком фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій, забезпеченість відповідними джерелами надхо­дження коштів для своєчасного виконання зобов'язань і розвитку банку, стан і структуру його активів та зобов'язань.

Банки складають фінансову, статистичну, податкову та управлін­ську звітність.

Бухгалтерська звітність - це метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період, це впоряд­кована система взаємопов'язаних економічних показників госпо­дарської діяльності суб'єкта господарювання за звітний період. Бух­галтерську звітність складають за календарний рік.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить ін­формацію про фінансове становище, результати діяльності та рух гро­шових коштів банку за звітний період; це система взаємопов'язаних узагальнювальних показників, що відображують фінансовий стан банку на кінець останнього дня звітного періоду та результати діяль­ності за вказаний період.

Фінансову звітність банки складають і подають до Національно­го банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та руху грошових коштів банку.

Користувачі фінансової звітності банків:

· інвестори;

· праців­ники;

· позикодавці;

· постачальники;

· кредитори;

· клієн­ти;

· урядові установи.

Вимоги щодо фінансової звітності банків Украї­ни викладено в таких нормативно-правових документах:

· Закон України «Про Національний банк України»;

· Закон України «Про банки і банківську діяльність»;

· Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні»;

· Положення про організацію бухгалтерського обліку та звіт­ності в банках.

Складання фінансової звітності банків здійснюється відповід­но до вимог Інструкції щодо складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою № 480 Правління НБУ від 27 грудня 2007 р.

Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер материнсько­го банку.

Керівництво банку (материнського банку) несе відповідаль­ність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її по­дання та оприлюднення, а також її оприлюднення не в повному обсязі.

До складу фінансової звітності банків входять:

· загальна інформація про діяльність банку;

· звіт «Баланс»;

· Звіт про фінансові результати;

· Звіт про рух грошових коштів;

· Звіт про власний капітал;

· примітки до звітів.