Принципи фармацевтичної опіки

Згідно з вимогами фармацевтичної опіки провізор повинен вміти надавати пацієнту такі рекомендації і консультації:

• вибір оптимальної лікарської форми і способу її введення в організм;

• правила використання різних лікарських форм;

• особливості індивідуального дозування;

• особливості взаємодії конкретного лікарського препарату з іншими лікарськими засобами;

• особливості взаємодії конкретного лікарського препарату з їжею, алкоголем і ніко­тином;

• про оптимальний для прийому конкретного препарату період доби;

• про можливий несприятливий вплив лікарського засобу на функції органів і сис­тем людини;

• про умови зберігання конкретного лікарського засобу.

Зміст інформації, яку фармацевтичний фахівець повинен надавати хворому, наведе­ний у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Зміст інформації, яку провізор повинен надати хворому

Напрямки інформації	її зміст
1. Дія лікарського засобу	1.1 - для чого потрібний цей препарат; 1.2 - які симптоми хвороби зникнуть, а які ні; 1.3 - як проявлятиметься дія препарату; 1.4 - що відбудеться при неправильному вживанні препарату або відмові від нього.
2. Побічні ефекти	2.1 - які побічні ефекти можуть з'явитися; 2.2 - як їх розпізнати; 2.3 - як довго вони триватимуть; 2.4 - наскільки вони серйозні; 2.5 - що необхідно зробити.
3. Умови раціонального прийому	3.1 - як приймати препарат; 3.2 - коли його приймати; 3.3 - яка тривалість лікування; 3.4 - як зберігати препарат; 3.5 - що необхідно робити із залишками препарату.
4. Попередження	4.1 - коли не можна приймати лікарський засіб; 4.2 - яка максимальна разова і добова доза; 4.3 - чому потрібно пройти повний курс лікування; 4.4 - чому на третій день лікування при відсутності результатів потрібно проконсультуватися з лікарем.

Для забезпечення результативності фармацевтичної опіки фармацевтичний фахі­вець повинен:

• ініціювати діалог з пацієнтом для одержання достатніх даних про його захворю­вання;

• задавати ключові питання для з'ясування стану здоров'я пацієнта;

• бути підготовленим до розпізнання специфічних станів, симптомів поширених захворювань;

• у разі потреби - направляти пацієнта до лікаря, оскільки детальна постановка діа­гнозу захворювання в умовах аптеки неможлива і не є прерогативою фармацевтич­ного фахівця. У той же час на базі певних "загрозливих" симптомів фармацевт чи провізор може запідозрити у пацієнта наявність серйозної хвороби;

• забезпечувати конфіденційність даних про стан здоров'я пацієнта;

• надавати об'єктивну інформацію про ліки і передавати її в доступній для пацієнта формі;

• використовувати додаткові джерела інформації про ліки для задоволення насущ­них потреб пацієнта;

• допомогти пацієнтові здійснювати відповідальне та адекватне самолікування;

• надавати консультації споживачам для здійснення ними усвідомленої турботи про своє здоров'я.

Таким чином, при відпуску безрецептурних препаратів на провізора покладається важлива контрольно-консультаційна функція, яка полягає:

• у принциповій і фаховій перевірці доцільності дій пацієнта;

• у профілактиці застосування невідповідних показам ліків;

• у вказівці на умови раціонального застосування;

• в роз'ясненні ризику виникнення небажаних побічних ефектів лікарських засобів;

• в обмеженні застосування окремих категорій ліків. Обов'язкові умови для якісної фармацевтичної опіки;

1. Фахівці охорони здоров'я повинні поширювати серед фармацевтичних фахівців достовірну і перевірену інформацію про основні препарати і схеми лікування найпоши­реніших захворювань.

2. Провізор повинен володіти:

• знаннями з основ внутрішніх хвороб;

• основами раціонального застосування ліків;

• правилами надання консультації хворим.

3. Необхідний дієвий контроль за інформацією, яка надходить до провізора від виробників ліків через їх медичних представників і рекламу.

Контрольні питання

1. Суть відповідального самолікування і самопрофілактики та джерела їх навичок.

2. Хвороби, при яких застосовують безрецептурні препарати, та основні правила самолікування.

3. Критерії віднесення медикаментів до безрецептурних ліків та характеристика вітчизняного Переліку лікарських засобів, які відпускаються без рецептів з аптек.

4. Основні джерела інформації щодо безрецептурних лікарських засобів.

5. Роль фармацевтичної інформації.

6. Характеристика інструкції для медичного застосування безрецептурного лікар­ського засобу.

7. Основні принципи розміщення безрецептурних препаратів у залі обслугову­вання аптеки.

8. Організація аптекою санітарно-просвітницької роботи.

9. Порядок реклами лікарських засобів для населення в Україні.

10. Сюжетні рішення телерекламних звернень стосовно безрецептурних препаратів.

11. Європейський підхід до реклами безрецептурних засобів.

12. Суть фармацевтичної опіки.

13. Принципи фармацевтичної опіки.