Загальні вимоги до цитування

Текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в грама­тичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей ав­торського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий".

Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення автор­ського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців у процесі цитування допускається без перекручення авторського тексту і по­значається крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на почат­ку, в середині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв роз­діловий знак, то він не зберігається.

Кожна цитата паспортизується: внизу сторінки під текстом (у винос­ках) чи в самому тексті в дужках після наведення цитати вказується на її джерело.

При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів свої­ми словами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і роби­ти відповідні покликання на джерело.

Цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивнос­ті праці, а недостатнє - звужує наукову цінність викладеного матеріалу.

Якщо треба виявити ставлення автора до окремих слів або думок з ци­тованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання.

Якщо автор праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ста­виться крапка, потім тире і вказуються ініціали автора праці, а весь текст за­стереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (кур­сив наш. - Л. Г.), (підкреслено мною - Л. Г.), (розрядка моя. - Л. Г.).

Покликання у науковій роботі роблять у квадратних дужках, напри­клад: [7, с. 8] або [12, с. 90 - 92] - першою позицією є номер автора зі списку використаних джерел; [4 - 7] або [2; 5; 9] - номери авторів зі списку викорис­таних джерел.

У науковій роботі дозволяється також наводити покликання у винос­ках. Його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком покликань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті: "... комунікативна компетентність передбачає здат­ність мобілізувати різноманітні знання мови (мовну компетенцію), паравер-бальних засобів, ситуації, правил і норм спілкування, соціуму, культури для ефективного виконання певних комунікативних завдань у відповідних кон­текстах чи ситуаціях " [7, с. 233]'.

Відповідний опис у переліку покликань:

Розділ IV. Тема 2. Науковій) стиль і його засобиу професійному спічкуванні

Патенти	1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК Н 04 В 1/38, Н 04 і 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В. И.; заявитель и патентообладатель Во­ронеж, науч.-исслед. ин-т связи. — № 2000131736/09; заявл. 18.12.00; опубл. 20.08.02, Бюл. № 23 (II ч.).
Частини книги, періодичного, про­довжуваного видання	1. Непийвода Н. Мовна підготовка у школі та вузі / Н. Непийвода, В. Чукіна // Українська мова та лі­тература. — 2000. — № 5. — С. 8—12. 2. Осауленко О. Г. Проблеми підготовки програми розвитку державної статистики на 2003-2007 роки / О. Г. Осауленко // Статистика України. — 2001. — № 4. — С. 4—6.
Електронні ресурси	1. Сайт Євростату [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу: ппр://ерр.еиго8Іаі/ес.еигора.еи — Назва з титул, ек­рана. 2. Сайт Першої фондової торговельної системи (ПФТС). Фондова біржа [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Ьрр://лу\улу.рЙ8.сот/икг — Назва з титул, екрана.

2.6. Вимоги ВАК України до наукової статті

Нині назріла нагальна потреба в розробці єдиних вимог до оформлення наукових статей з огляду на традиції робіт такого стилю й жанру, що існують у європейській науці.

Наведені нижче загальні вимоги до наукових текстів соціальної й гума­нітарної спрямованості повинні допомогти авторам оволодіти цілою низкою навичок, необхідних для написання роботи.