Основні теоретичні відомості. На організмовому рівні життя вивчаються процеси і явища, що відбуваються в особині; механізми функціонування її органів в процесі життєдіяльності організму;

На організмовому рівні життя вивчаються процеси і явища, що відбуваються в особині; механізми функціонування її органів в процесі життєдіяльності організму; пристосувальні зміни та поведінка організмів у різних екологічних умовах.

З моменту запліднення ми отримуємо в спадок генетичні властивості наших батьків. Але як вони передаються з покоління в покоління? На це питання можуть відповісти закони спадковості.

Наука, що вивчає закономірності спадковості та мінливості організмів, називається генетикою. Це досить молода біологічна наука. Вважають, що дата її народження – 1900 рік, коли три ботаніка, які проводили досліди по гібридизації рослин – голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс та австрієць Е. Чермак, незалежно один від одного знайшли забуту працю чеського дослідника Грегора Менделя «Досліди над рослинними гібридами», видану у 1865 році. Вчені були вражені, що наслідки їхніх дослідів настільки наближалися до отриманих Г. Менделем.

Грегор Менедель, монах – августинець, в середині 19 сторіччя зайнявся питанням спадковості. Він провів серію експериментів по схрещуванні різних видів гороху, спостерігаючи, як їх властивості передаються нащадкам. Таким чином, він застосував гібридологічний метод досліджень. На відміну від своїх попередників, він чітко визначав умови експерименту: серед багатьох ознак він спочатку виділив одну (моногібридне схрещування), потім дві (дигібридне схрещування) і більше (полігі бридне схрещування) ознак.

Спочатку Мендель схрещував горох гладкий з горохом зморшкуватим. В першому поколінні всі горошини були гладкими. В результаті цього досліду Мендель вивів свій перший закон – закон домінування або закон одноманітності гібридів першого покоління: гібриди першого покоління при схрещуванні гомозиготних батьківських форм одноманітні за генотипом та фенотипом.

Після схрещування гібридів першого покоління відбулося розщеплення, і в нащадків спостерігалися ознаки і гладкої форми горошин, і зморшкуватої, при чому зморшкувату форму мала приблизно ¼ частина отриманих нащадків.

В результаті Менделем був встановлений другий закон - закон розщеплення ознак: при схрещуванні гібридів І покоління(гетерозигот Аа) у нащадків спостерігається розщеплення по фенотипу 3:1.

Ознака, яка в присутності іншої, завжди проявляється – домінантна, а та, що не проявляється – рецесивна.

У подальших дослідах Г. Мендель ускладнив умови проведення, і проводив досліди з рослинами, які відрізнялися за двома ознаками – формою і кольором горошин. В результаті цих досліджень, при схрещуванні чистих ліній рослин, в гібридів І покоління спостерігалась одноманітність, після схрещування гібридів – розщеплення ознак.

На підставі одержаних результатів Г. Мендель сформулював свій третій закон – закон незалежного комбінування станів ознак: при дигібридному чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших.

Згодом закони спадковості, встановлені Менделем, сприйняли науковці різних країн, а ретельні дослідження довели їх універсальний характер.