![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Цей приклад демонструє обробку виборки малого обсягу
Нехай
,
де N - обсяг вибірки. За допомогою внутрішньої функції sort в масиві Y отримаємо варіаціний ряд для початкової вібірки.
Побудуємо статистичний ряд. Виберемо елементи, що не повторюються та запишемо їх в масив Х:
кількість елементів, що не повторюються.
Обчислимо абсолютні та відностні частоти для всіх елементів Х:
Обчислимо статистичну функцію розподілу:
та побудуємо її графік
1.8. Створення анімаційного кліпу
MathCAD має вбудовану змінну FRAME, чиє єдине призначення - керування анімаціями:
· Створіть об'єкт, чий вид залежить від FRAME.
· Переконаєтеся, що встановлено режим автоматичного розрахунку
(Математика Þ Автоматичне Обчислення).
· Виберіть Вид Þ Анімація для виклику однойменного діалогового вікна.
· Вкладіть в пунктирний прямокутник, що виділяє, частину робочого документа, яку потрібно анімувати.
· Встановіть нижні і верхні границі FRAME (Від: і До:).
· У поле Швидкість введіть значення швидкості відтворення (кадрів/сек).
· Виберіть Анімація. Зараз анімація тільки створюється.
· Збережіть анімацію як АVI файл (Зберегти як).
· Відтворіть збережену анімацію Вид ÞВідтворення.
1.9. Вправи для самостійної роботи.
Вправа 1. Обчислити:
|-10| = 10! =.
Це і всі інші завдання доповнити коментарями, використовуючи команду
Вставка Þ Текстова область.
Вправа 2. Визначити змінні: a:= 3.4, b:= 6.22, c º 0.149 (причому змінну з - глобально) і вирази:
.
· Обчислити вирази.
· За допомогою команди ФорматÞРезультатÞФормат чиселÞЧисло знаків змінити точність відображення результатів обчислення глобально.
Вправа 3. Вивести на екран значення системної константи p і встановити максимальний формат її відображення локально.
Вправа 4. Виконати наступні операції з комплексними числами:
Z:= -3 + 2 i |Z| = Re (Z) = Im (Z) = arg (Z) =
=
= 2 × Z = Z 1:= 1 + 2 i Z 2: = 3 + 4 i
Z 1 + Z 2 = Z 1 - Z 2 = Z 1× Z 2 = Z 1 /Z 2 =
Вправа 5. Виконати наступні операції:
i: = 1.. 10 =
=
=
=
x:= 2 =
=
Вправа 6. Визначити вектори d, S і R через дискретний аргумент i. Відобразити графічно таблично задані функції Si (di) і Ri (di), використовуючи команду ВставкаÞГрафікÞX-Y Залежність.
Щоб оформити графік, необхідно виконати наступні команди:
· Клацнути лівою клавішею миші на графіку, щоб виділити його. Потім клацнути правою клавішею миші, при цьому з'явиться контекстне меню в який необхідно вибрати команду Формат (з'явиться діалогове вікно “Formatting Currently Selected X-Y Plot”).
· Нанести лінії сітки на графік (Осі X-Y ÞВспом. лінії) і відобразити легенду(СлідÞСховати легенду)
· Відформатувати графік так, щоб у кожній вузловій точці графіка функції Si (di) стояв знак виду (СлідÞСимволÞbox), а графік функції Ri (di) відобразити у виді гістограми (СлідÞТипÞbar).
Вправа 7. Побудувати у декартових (X-Y Залежність) і полярних (Полярні Координати) графіки наступних функцій:
Для цього необхідно визначити a як дискретний аргумент на інтервалі від 0 до 2×p із кроком p/30.
Визначити за графіком X-Y Залежність координати кожної з точок перетинання графіків Y (a) і P (a), для цього необхідно:
· Виділити графік і вибрати з контекстного меню Масштаб (з'явиться діалогове вікно “X-Y Zoom”) для збільшення частини графіка в області точки перетинання.
· На кресленні виділити пунктирним прямокутником околицю точки перетинання графіків Y (a) і P (a), яку потрібно збільшити.
· Натиснути кнопку Масштаб+, щоб перемалювати графік.
· Щоб зробити це зображення постійним, вибрати ОК.
· Вибрати з контекстного меню Трасування (з'явиться діалогове вікно “X‑ Y Trace”).
· Всередині креслення натиснути кнопку миші і перемістити курсор миші на точку, чиї координати потрібно побачити.
· Вибрати Copy X (чи Copy Y), на вільному полі документа набрати Xper:= (чи Yper:=) і вибрати пункт меню ВиправленняÞВставка.
Обчислити значення функцій Х (a) і Y (a) при a:=p¤2.
Вправа 8. Використовуючи команду ВставкаÞМатриця створити матрицю Q розміром 6´6, заповнити її довільно і відобразити графічно за допомогою команди
ВставкаÞГрафікÞПоверхні.
Вправа 9. Побудувати графік поверхні (Поверхневий) і карту ліній рівня (Контурний) для функції двох змінних
, двома способами:
1. За допомогою функції CreateMesh (сітка розміром 40 ´ 40, діапазон зміни t від –5 до 5, a - від 0 до 2×p).
2. Задавши поверхню математично, для цього:
· Визначити функцію X (t, a)
· Задати на осях змінних t і a по 41 точці i: = 0..40 j: = 0..40
для змінної ti зі значеннями, що змінюються від -5 до 5 із кроком 0.25 ti:= - 5 + 0.25 × i, а для змінної a j - від 0 до 2×p із кроком p/20 a j:= p/20 × j.
· Визначити матрицю Мi j:= X (ti,a j) і відобразити її графічно.
За допомогою команди Формат контекстного меню викликати діалогове вікно “ Формат 3-D графіка” ізмінити:
· характеристики перегляду (ЗагальнеÞВидÞОбертання, Нахил),
· кольори і лінії поверхні (Зовнішній ВиглядÞВластивості лінії, Властивості заливання),
· параметри осей (Осі),
· вид заголовка графіка (Назва).
Вправа 10. Відобразити графічно перетинання поверхонь і
. Матриці для побудови поверхонь задати за допомогою функції CreateMesh, значення факультативних параметрів не вказувати. Виконати однотонне заливання для поверхонь, вибравши з контекстного меню команду Формат. Також з контекстного меню вибрати ефекти Туман, Висвітлення, Перспектива.
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 323 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!