Кримінологічна характеристика особи, що вчиняє економічні злочини

Відомий американський кримінолог Е. Сатерленд, характеризуючи економічну злочинність, назвав її злочинністю «білих комірців». Він мав на увазі, що цей вид злочинності притаманний, переважно, інженерно-технічному та адміністративно-управлінському персоналу, а не робітникам, які носять спецівки темного кольору.

Кримінологічний аналіз економічної злочинності дозволяє зробити кримінологічний портрет середньостатистичного злочинця, який спеціалізується на вчиненні економічних злочинів.

Економічні злочини – це, як правило ненасильницькі злочини з чітко вираженою корисливою спрямованістю.

Економічні злочини вчиняють, як правило, працівники підприємств, установ та організацій різних форм власності, які виконують адміністративно-розпорядчі та обліково-фінансові функції, а також приватні підприємці. Саме ними вчиняється переважна більшість податкових злочинів. Нагадаємо, що податкові злочини складають близько 80 % від усіх учинених економічних злочинів.

Особи, які вчиняють економічні злочини, мають, переважно, вищу освіту.

Переважна більшість економічних злочинів вчиняється шляхом умисного невиконання або неналежного виконання посадовими особами службових обов’язків або зловживання ними службовим становищем. На момент учинення злочину, понад 90 % осіб, які вчинили економічні злочини, мали постійне місце роботи. Практично всі вони мали сім’ю, житло і позитивно характеризувалися за місцем роботи чи проживання. Як правило, такі особи не мали кримінального минулого, не допускали правопорушень.

Усі економічні злочини вчиняються з умисною формою вини.

Значну частину економічних злочинів вчиняють організовані злочинні групи чи злочинні організації, які, нерідко, очолюють керівники господарюючих суб’єктів.

Слід відзначити також підвищений вік осіб, які вчиняють економічні злочини. Як свідчить кримінальна статистика. понад 75 % із них є старшими 30 років.

Для економічної злочинності також є притаманним нетипове співвідношення між кількістю чоловіків та жінок. Якщо для злочинності в цілому таке співвідношення складає 87 % і 13 %, то для економічної злочинності – 60 % і 40 %.