Класифікація організаційно-правових форм підприємництва

Класифікаційна ознака	Вид підприємництва
1. Характер та зміст підприємницької діяльності	Підприємства Організації Установи
2. Форма власності	Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи): - підприємство, що діє на основі колективної власності. - комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. - державне, що діє на основі державної власності. - підприємство, засноване на змішаній формі власності.
3. Спосіб утворення (заснування) та формування статутного фонду	Унітарне підприємство: - корпоративне підприємство.
4. Вид діяльності	Виробниче Комерційне Фінансове Інше
5. Масштаб діяльності	Малі підприємства Середні Великі
6. Суб’єкти підприємництва	Юридичні особи Фізичні особи
7. За можливостями зростання	Малопотенційне Середньопотенційне Високопотенційне

Підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.

Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію, а організації, як правило, виконують певні роботи (наприклад, будівельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Кожна із зазначених груп буде відрізнятися за способом формування майна (унітарне або корпоративне підприємство зображеного на рис. 3.2), масштабами діяльності (рис. 3.3), ступенем відповідальності, формою власності, можливостями зростання.

Оскільки серед суб’єктів підприємництва переважають юридичні особи, то окремо розглянемо їх класифікацію, складену на основі нового Цивільного Кодексу України (ЦКУ) та Господарського Кодексу України (ГКУ). Зауважимо, однак, що нове законодавство поки що не має єдиного підходу до організаційно-правових форм, що видно з порівняння класифікацій, відображених на рисунках 3.4 і 3.5.

Цивільний кодекс має статус акту вищого порядку як основного акту цивільного законодавства, тому розглянемо класифікацію складену на основі ЦКУ. Ст. 88 ЦКУ передбачає такі організаційно-правові форми юридичних осіб, як товариство, установа, а також інші форми, передбачені законом. Цей перелік не можна вважати вичерпним, бо сучасний ринок пропонує значно ширший спектр юридичних осіб. За новим ЦКУ, вводиться поняття товариства, яким є організація створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Поняття господарського товариства поглинається поняттям підприємницького товариства.

Унаслідок класифікації юридичних осіб за метою їх діяльності товариства поділяються на підприємницькі й непідприємницькі.

Рис. 3.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпоративного підприємства

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства) можуть утворюватися лише як господарські товариства або виробничі кооперативи. Непідприємницькими товариствами (споживчі кооперативи, об'єднання громадян, тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

За новим Господарським кодексом України юридичні особи поділяються на підприємства, інші організації та об'єднання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн, інші). Підприємства поділяються на: комунальне, підприємство колективної власності, державне підприємство,

підприємство змішаної форми власності, приватне підприємство і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.

Часто в літературі та вжитку використовують термін “підприємницька фірма”, під якою розуміється організаційно-правова форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) і організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприємницької діяльності, що допускає використання праці найманих працівників. Термін “підприємницька фірма” значною мірою має умовний характер, оскільки в українському законодавстві немає визначення поняття “фірма”.