Організація акушерсько-гінекологічної допомоги

Акушерсько-гінекологічна допомога може надаватися як у самостійних лікувально-профілактичних закладах - пологових бу­динках і жіночих консультаціях, так і у відповідних відділеннях різних лікарень, поліклінік або медико-санітарних частин, в Укра­їнському консультативно-діагностичному центрі матері та дитини.

Вона забезпечується також у перинатальних центрах і в Центрі реабілітації репродуктивної функції жінки, в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Важливе місце в забезпеченні всіма видами акушерсько-гінеко­логічної допомоги займає пологовий будинок.

До складу пологового будинку можуть входити стаціонар і жіноча консультація; остання може функціонувати самостійно.

До управлінського апарату пологового будинку відносяться:

• головний лікар;

• заступник головного лікаря з медичної частини;

• завідувач жіночої консультації;

• головна медична сестра.

Головний лікар відповідає за лікувально-профілактичну, адмі­ністративно-господарську, фінансову діяльність.

Головна (старша) медична сестра безпосередньо підпорядко­вана головному лікарю та його заступнику з медичної частини. Вона здійснює контроль за роботою середнього та молодшого медич­ного персоналу щодо виконання призначень лікарів, догляду та обслуговування жінок і новонароджених, дотримання санітарно-гігієнічних правил, а також забезпечує своєчасність виписки, пра­вильність обліку, збереження та використання медикаментів і пере­в'язувального матеріалу.

Амбулаторно-поліклінічну акушерсько-гінекологічну допомогу забезпечує жіноча консультація, до складу якої входять реєстратура, кабінети лікарів (акушерів-гінекологів, терапевта, стоматолога), інші підрозділи (лабораторія, маніпуляційний та фізіотерапевтичний кабінети, кабінет УЗД, операційна, денний стаціонар).

Жіноча консультація проводить багатопланову лікувально-про­філактичну роботу (мал. 1).

Проведення заходів щодо профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та гінекологічних захворювань

Надання акушерсько-гінекологІчної допомоги

Впровадження в практику сучасних методів діагностики та лікування вагітних, гінекологічних хворих і осіб групи ризику

Проведення роботи і питань контрацепції та профілактики абортів

Профілактика та лікування безпліддя

Надання соцІапьно-правоіюї допомоги

Мал.І. Основні завдання жіночої консультації.

Штати лікарів акушерів-гінекологів згідно з наказом МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. формуються з розрахунку: одна посада лікаря на 3300 жіночого населення.

Посади акушерок вводяться відповідно до посад акушерів-гінекологів.

Жіноча консультація забезпечує:

• раннє виявлення вагітних, до 12 тижнів вагітності, взяття їх під диспансерне спостереження;

• систематичне спостереження - 12-13 разів при нормальному перебігу вагітності (1 раз на місяць у першій половині, 2 рази на
місяць у другій половині та 3-4 - після 32 тижнів);

• огляд вагітних терапевтом 2 рази та стоматологом, іншими спеціалістами за показаннями;

• проведення лабораторних та функціональних досліджень:
аналіз крові 3-4 рази, сечі при кожному відвідуванні консультації, двічі реакція Васермана, на резус-належність і групу крові, при необхідності біохімічні дослідження тощо;

• ультразвукове дослідження на 16-18-у та 22-24-у тижнях
вагітності;

• медико-генетичне консультування сімей зі спадковою патоло­гією (народження дітей з вадами розвитку при попередніх вагіт­ностях, звичні викидні, мертвонародження нез'ясованої етіології, наявність уроджених аномалій та психічних захворювань у родичів І-ІІІ ступенів родинної спорідненості).

Якщо вагітна працює в шкідливих умовах, консультація видає довідку про необхідність переведення жінки на іншу роботу.

За діючим законодавством вагітним жінкам надають відпустку на 70 днів до та 56 після пологів (загалом на 126 днів). У разі ускладнених пологів, при народженні кількох дітей відпустка продов­жується на 14 днів. Жінкам, які мешкають у зонах радіоактивного забруднення, відпустка надається на 180 днів.

Крім лікувально-профілактичної допомоги вагітним, акушери-гінекологи жіночих консультацій забезпечують медичну допомогу гінекологічним хворим, прошарок яких досить значний. Гінеколо­гічні захворювання виявляють при звертанні пацієнтів, проведенні профілактичних оглядів з використанням сучасних діагностичних методів.

Крім жіночих консультацій, в проведенні профілактичних огля­дів беруть участь оглядові кабінети поліклінік (поліклінічних відді­лень) і амбулаторій. Значна частина гінекологічних захворювань виявляється за даними звертань.

У жіночих консультаціях, як і в інших амбулаторно-поліклініч­них закладах, створюють денні стаціонари. Особливості їх роботи визначаються специфікою патології даного контингенту.

Акушер-гінеколог жіночої консультації співпрацює з акушеркою.

її обов'язки:

• виконання лікувальних і діагностичних призначень лікаря в консультації та вдома;

• підготовка до амбулаторного прийому;

• допомога лікарю при проведенні оглядів, лікувальних і опера­тивних маніпуляцій;

• патронаж вагітних і породіль;

• проведення санітарно-освітньої роботи;

• контроль за роботою молодшого медичного персоналу.

В жіночих консультаціях, що мають не менше 8 посад акушерів-інекологів, встановлюється посада старшої акушерки, яка відпо­відає за:

• забезпечення своєчасного та якісного виконання середнім медперсоналом лікарських призначень;

• поповнення, збереження та використання медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментів;

• збереження та облік отруйних, наркотичних і сильнодіючих ліків;

• своєчасний обмін медичної документації між жіночою кон­сультацією та стаціонаром пологового будинку;

• складання графіків роботи середнього та молодшого медичного персоналу.

Важливі функції щодо надання кваліфікованої стаціонарної допомоги жінкам у період вагітності, під час пологів, у післяполого­вому періоді, а також при гінекологічних захворюваннях належать стаціонарам пологових будинків. У цих закладах надається також кваліфікована медична допомога новонародженим і здійснюється догляд за ними в період перебування їх у пологовому будинку.

Для здійснення цих завдань у стаціонарі функціонують відповідні підрозділи (мал. 2).

Планова госпіталізація вагітних жінок до пологового будинку (відділення) проводиться лікарем акушером-гінекологом, при його відсутності, акушеркою.

Певна частина вагітних та жінок з гінекологічними хворобами поступають до стаціонару за екстреними показаннями.

Значна частина акушерських ліжок знаходиться у фізіологічно­му відділенні. Його пологовий блок найбільш потужний, операційні повинні бути обладнані всім необхідним. За штатом у відділенні працюють завідувач, акушери-гінекологи.

Для забезпечення медичної допомоги новонародженим встанов­или посади завідувача відповідного відділення, педіатра. Встановлюються також посади середнього медичного персоналу:

• в оглядовому кабінеті фізіологічного та обсерваційного відді­лень по одному цілодобовому посту;

• в палатах акушерського фізіологічного відділення - один цілодобовий пост на 35 ліжок, у відділенні патології вагітності -один пост на 20 ліжок;

• у передпологовій та пологовій палатах — один цілодобовий пост на 50 акушерських фізіологічних ліжок і ліжок патології вагітності;

• в акушерському обсерваційному відділенні - один цілодобовий пост на 15 ліжок;

• для обслуговування новонароджених акушерського фізіоло­гічного відділення - один цілодобовий пост на 15 ліжок для дітей, у обсерваційному відділенні - один пост на 6 ліжок;

• для обслуговування недоношених новонароджених дітей – з розрахунку один цілодобовий пост на 4 ліжка.

У гінекологічних відділеннях передбачено один цілодобовий пост на 30 ліжок.

Стаціонар

пологового будинку

*

Приймально-пропускний блок

Фізіологічне акушерське

Обсерваційне відділення

для

ДЛЯ

відділення

вагітних і роділь

гінекологічних хворих

Пологовий

блок

блок

Відділення патології вагітних

Після-

ПІсля-

відділення

палати

Інші підрозділи

Відділення (палати) для ново­народжених

Палати для ново­народжених

Палати

вагітних

Гінекологічні

відділення

для консервативного лікування

для оперативного лікування

для штучного переривання вагітності

Мал.2. Структура стаціонару пологового будинку.

Обов'язки та зміст роботи завідувача акушерського (гінеколо­гічного) відділення та відділення новонароджених мають багато спільного з роботою завідувача будь-якого відділення стаціонару.

Проте в їх діяльності більшого значення набуває забезпечення взаємодії в роботі з завідувачами жіночої консультації, дитячої поліклініки та інших ЛПЗ. Це стосується наступництва в обслугову­ванні жінок і дітей, підготовки жінок до госпіталізації, а дітей до передачі під спостереження дитячої поліклініки. Крім цього, ці завідувачі мають організовувати правовий захист жінок і дітей.

Акушер-гінеколог відповідного відділення стаціонару безпосе­редньо забезпечує прийом вагітних і хворих, проводить обстеження, робить призначення, заповнює документацію.

Під час перебування вагітної в передпологовій палаті лікар спостерігає за її здоров'ям і станом плода, приймає пологи. Акушер­ка може надавати медичну допомогу при неускладнених пологах.

Лікар гінекологічного відділення обстежує та лікує хворих, контролює виконання призначень.

Акушерка акушерського відділення готує жінок до огляду лікаря, допомагає йому при проведенні маніпуляцій та оперативних втручань, здійснює окремі маніпуляції, приймає неускладнені пологи і проводить первинну обробку новонароджених, нескладні лабора­торні дослідження, догляд за породілею. В разі патологічного перебігу пологів і післяпологового періоду вона терміново викликає лікаря.

Старша акушерка відділення відповідає за роботу середнього та молодшого персоналу відділення, складає графіки роботи цього персоналу, відповідає за систематичне поповнення відділення меди­каментами, інструментами, за правильністю його збереження та використання.

Лікар і акушерка дбають про запровадження сучасних методів лактації.

Педіатр відділення (палати) новонароджених проводить ліку­вально-профілактичні заходи щодо забезпечення їх фізичного, нер­вово-психічного розвитку, догляду, обстеження, вигодовування.

Медична сестра здійснює нагляд за новонародженими та ліку­вання відповідно до рекомендацій лікаря, допомагає йому при вико­нанні маніпуляцій, контролює правильність материнського годування, а також забезпечує змішане, штучне годування тим новонародже­ним, які його потребують.

У відділенні новонароджених дітей виділяють окреме примі­щення для пастеризації та зберігання грудного молока. Цю роботу здійснює спеціально підготовлена медична сестра, відпові­дальність за роботу якої несе старша медична сестра та завідувач відділення новонароджених дітей.

Зціджування при необхідності молока у породіль організовує акушерка післяпологового відділення.

При прийомі дитини до відділення для новонароджених ме­дична сестра звіряє документи (текст браслеток, медальйона та історії новонародженого), відмічає точний час прийому та стан дитини, зважує дитину, записує її масу тіла та температуру в історію розвитку новонародженого, проводить повторну обробку новонародженого, слідкує за станом пупкового залишку. Медична сестра готує дитину та матір до кожного годування.

Здоровим доношеним новонародженим проводиться первинна протитуберкульозна вакцинація. Це проводить медична сестра, підготовлена в туберкульозному диспансері, яка одержала допуск до цієї роботи.

Медична сестра бере активну участь у підготовці та проведенні виписки дитини з пологового будинку. Віддає матері медичне свідоцтво про народження (ф. № ІОЗ/о) і обмінну карту ф. № 1 ІЗ/о (відомості пологового будинку, пологового відділення лікарні про породіллю).

Старша медична сестра сповіщає в день виписування дитини по телефону дитячу поліклініку за місцем проживання про основні дані щодо дитини - для проведення першого патронажу вдома.

Стан здоров'я вагітних протягом останніх років погіршився в зв'язку з негативним впливом багатьох чинників.

Зростає частота екстрагенітальної патології. За даними досліджень кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я Національного медичного університету, проведених в одному з промислових районів м. Києва, з 1990 по 1999 рр. частота екстрагенітальних захворювань зросла з 21,8 до 50,2 на 100 вагітних, тобто у 2,3 раза. Така ж тенденція характерна для гінекологічних захворювань - показник збільшився в 1,8 раза (з 21,1 до 38,2 на 100 вагітних).

Збільшується число ускладнень і оперативних втручань. Частка нормальних пологів в Україні з 1994 по 1998 рр. зменшилась з 34,2 до 30,8%.*

Вкрай негативно на стан репродуктивного здоров'я жінок впливають аборти.

Досить відчутне зниження рівня абортів за період з 1990 до 1998 рр. не повинно заспокоювати громадськість. Річ у тім, що частота абортів в Україні перевищувала аналогічний показник Франції в 2,6 раза, не кажучи вже про Нідерланди, де цей показник становив лише 5,6%о.**

Загальновизнаними наслідками штучних абортів є не тільки порушення репродуктивного здоров'я (безплідність, запальні про­цеси), а також їх віддалені наслідки (зниження фізіологічної зрі­лості новонароджених тощо).

Зниження загальної кількості офіційно зареєстрованих абортів в Україні супроводжується підвищенням їх при першій вагітності. За даними соціологічного опитування "Здоров'я - 1996" першу вагітність переривали близько 14% жінок.***

* Здоров'я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров'я. (Щорічна доповідь. 1998 р.). -К,-1999. - 594 с.

** Здоров'я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров'я. (Щорічна доповідь. 1998 р.). -К, - 1999. - 594 с.

*** Здоров'я дітей та жінок в Україні, Кабінет Міністрів України, МОЗ України. -Київ, 1997.- с. 70.

Кількість штучних абортів за даними різних країн зростає серед молоді. Ця ситуація притаманна і Україні, де частота цих абортів з 1994 по 1998 рр. зросла в 3 рази, що пов'язано з незадовільною системою інформації з питань планування сім'ї, низьким рівнем сексуальної культури населення, недостатнім розвитком служби планування сім'ї.

Про погіршення репродуктивного здоров'я свідчить також зростання частоти невиношувань вагітності з 1990 р. Це стосується передчасних пологів і викиднів. Найбільший ризик невиношування спостерігається серед вагітних з екстрагенітальною патологією, особливо при анеміях, частота яких з 1990 по 1999 рр. збільшилась у 4,5 раза.

Одним з показників репродуктивного здоров'я є безпліддя. Згідно з визначенням ВООЗ, неплідним вважається шлюб, при якому в дітородному віці за умови регулярного статевого життя впродовж року, без застосування протизаплідних засобів, жінка не вагітніє.

За даними окремих досліджень, народження дитини в США та економічно розвинутих країнах Європи є проблемою для 14-22% сімейних пар. В Україні безплідні шлюби становлять близько 15%.

Значною проблемою для багатьох країн є народження дітей з низькою масою тіла - до 2500 г. Вони відносяться до групи високого ризику. В країнах Європи, як і в Україні, частка таких дітей ста­новить 6%.*

*Медична статистика України. МОЗ України. - Київ, 1997.- с. 93.

Недоношені діти, новонароджені з низькою масою та народжені хворими потребують значної уваги, складних методик обстеження, догляду, лікування.

Стан здоров'я новонароджених залежить насамперед від фак­торів ризику з боку матері (ендокринна патологія, звичні викидні, лікування безпліддя, екстрагенітальна патологія тощо).

Значна захворюваність новонароджених, комплексний негатив­ний вплив багатьох чинників на розвиток плода, перебіг пологів і результати вагітності зумовлюють необхідність певної реорганізації акушерської стаціонарної допомоги.

Організовують регіональні перинатальні центри для медичного забезпечення вагітних високого ризику з огляду на вагому - до 10% - частку таких жінок у популяції репродуктивного віку.

Контрольні питання

1. Медико-соціальне значення системи охорони здоров'я матері
та дитини.

2. Заклади, в яких надається акушерсько-гінекологічна допомога.

3. Завдання жіночої консультації.

4. Структура жіночої консультації.

5. Основні організаційні елементи медичного забезпечення вагітних.

6. Завдання стаціонару пологового будинку.

7. Структура стаціонару пологового будинку.

8. Обов'язки завідувача та лікаря-ординатора акушерського (гінекологічного) відділення.

9. Основні обов'язки старшої акушерки та акушерки відділення
стаціонару.

10. Основні обов'язки медичної сестри відділення новонароджених.

11. Особливості стану здоров'я вагітних жінок.

— 3 —