Експертиза тимчасової непрацездатності

Соціальна допомога при тимчасовій непрацездатності компен­сує працівникові втрачений заробіток. Розмір компенсації відпо­відно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соці­альне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2001 р.) залежить від страхового стажу в таких розмірах:

ü менше 5 років стажу - 60% середньої заробітної плати (доходу);

ü від 5 до 8 років - 80% середньої заробітної плати (доходу);

ü понад 8 років - 100% середньої заробітної плати (доходу).

Без урахування страхового стажу 100% середньої заробітної плати (доходу) виплачується застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чин­ність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; вагітним та породіллям.

Документом, що дає право на одержання виплат з державного соціального страхування є листок непрацездатності (лікарняний листок). Цей документ є:

ü медичним (засвідчує втрату працездатності);

ü обліковим (для обліку та аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності);

ü юридичним (виправдовує невихід на роботу);

ü фінансовим (дає право на одержання грошових виплат з державного соціального страхування).

Крім лікарняних листків, тимчасову непрацездатність можуть засвідчувати довідки, які є юридичною основою звільнення праців­ника від роботи чи навчання. На відміну від листка непрацездат­ності, вони не є фінансовим документом.

Право видачі листків непрацездатності надається:

ü лікуючим лікарям;

ü фельдшерам в місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах.

Список цих фельдшерів затверджується щорічно територіаль­ними органами управління охорони здоров'я.

Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, ідійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, тільки після особистого огляду хворого, про що робиться відпо­відний запис у медичній документації.

Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-полікліничних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи.

Не мають права видавати листки непрацездатності медичні працівники станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, госпроз­рахункових поліклінік, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, будинків відпочинку і туристичних баз, косме­тологічних лікарень, санітарно-профілактичних закладів.

Основними завданнями лікувально-профілактичних закладів при проведенні медико-соціальної експертизи є:

ü експертиза тимчасової непрацездатності;

ü своєчасне виявлення стійкої непрацездатності та направлен­ня хворого на медико-соціальну експертну комісію;

ü рекомендації з працевлаштування робітників, що не мають ознак інвалідності.

Види тимчасової непрацездатності:

ü захворювання (травма);

ü догляд за хворим членом сім'ї;

ü догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом
віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

ü санаторно-курортне лікування;

ü карантин;

ü переведення на легшу нижчеоплачувану роботу при туберку­льозі, при професійному захворюванні та при виробничих травмах (відповідно до медичного висновку);

ü протезування з поміщенням до стаціонару протезно-ортопе­дичного підприємства;

ü в зв'язку з вагітністю та пологами.

Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) створюється при наявності в штаті не менш ніж 15 лікарів, що ведуть амбулаторний прийом.

Основними завданнями ЛКК є:

ü вирішення складних і конфліктних питань експертизи непра­цездатності;

ü продовження листка непрацездатності до одужання (після 10 днів);

ü видача листка непрацездатності на санаторно-курортне ліку­вання;

ü видача листка непрацездатності при переведенні на іншу ро­боту при туберкульозі, професійному захворюванні, виробничій травмі;

ü направлення хворих на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК);

ü видача листка непрацездатності для лікування поза основним місцем проживання.

Порядок видачі листків тимчасової непрацездатності при захворюванні*

* Наказ МОЗ України № 455 віл 13.11.2001 р.

Право видачі листка непрацездатності при амбулаторному лікуванні надається лікуючому лікарю на мінімальний термін 1 день і максимальний - 5, а потім при необхідності він може продовжити його ще на 5 днів, тобто загалом на 10 днів. Понад 10 днів листок непрацездатності продовжується завідувачем відділення, або ЛКК з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення хворого до МСЕК.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, а саме при важких травмах та туберкульозі періодичність оглядів, з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.

У лікувально-профілактичних закладах у сільській місцевості листок непрацездатності (довідка) може видаватись особисто одним лікарем за загальними правилами, але максимально до 14 днів з наступним направленням хворого до ЛКК. Список таких лікарів затверджується щорічно наказом територіальних органів управління охорони здоров'я.

Фельдшер, якому надане право видачі листка непрацездатності, має право його видавати особисто та одночасно на термін не більше 3-х днів з наступним направленням хворого до лікаря при наявності В нього тимчасової непрацездатності.

При стаціонарному лікуванні листки непрацездатності на весь час госпіталізації хворого видаються лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення.

При безперервному захворюванні максимальний термін видачі ЛКК листка непрацездатності становить 4 місяці.

При туберкульозі та професійному захворюванні цей термін становить відповідно 10 місяців.

Після зазначених вище максимальних термінів лікарсько-кон-сультативна комісія направляє хворого на МСЕК з листком непраце­здатності та відповідно оформленим направленням.

Якщо МСЕК не має підстав вважати хворого інвалідом, то за її санкцією листок непрацездатності продовжує лікувально-профі­лактичний заклад.

Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність з догляду за хворим членом сім'ї, здоровою дитиною та дитиною-інвалідом.

Листок непрацездатності з догляду за хворою дитиноювіком до 14 років видається на період не більше 14 календарних днів.

Після максимального терміну (14 днів) лікарем видається довід­ка з догляду за дитиною (встановленої форми) до її одужання при гострому захворюванні чи настання ремісії при загостренні хроніч­ного захворювання, яка оплаті не підлягає.

При стаціонарному лікуванні дітей віком до 6 років одному із працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, видається листок непрацездатності на весь період перебування в стаціонарі разом з дитиною.

У випадку стаціонарного лікування важко хворих дітей старшого віку (6-14 років) листок непрацездатності видається одному із пра­цюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною на період, коли за висновком ЛКК дитина потребує індивідуального догляду.

Листок непрацездатності може видаватись і з догляду за здоро­вою дитиною у віці до 3-х років, за дитиною-інвалідом до 16 років у випадку, якщо хворіє мати, опікун, інший член сім'ї, перебуваючи в частково сплачуваній відпустці з догляду за дитиною до 3-х років або виховуючи дитину-інваліда віком до 16 років. У таких випадках листок отримує працююча особа, яка буде доглядати дитину під час хвороби матері.

Порядок видачі листків непрацездатності з вагітності та пологів.

Листок непрацездатності з вагітності та пологів видається за місцем спостереження за вагітною лікарем-акушером-гінекологом з ЗО тижнів вагітності одночасно на 126 календарних днів (70 до передбачуваного дня пологів і 56 - після).

У разі передчасних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, народженні двох чи більше дітей додатково видається листок непрацездатності на 14 календар­них днів, за винятком жінок, яких віднесено до І-ІУ категорій постра-ждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Жінкам, яких віднесено до І-ІУ категорій постраждалих внаслі­док аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності з вагітності та пологів з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки та 90 - на період після­пологової відпустки).

— 2 —