Стисле викладення теоретичного матеріалу. 1. Загальна характеристика заходів фактичного контролю, мета їх використання в процесі податкового контролю

1. Загальна характеристика заходів фактичного контролю, мета їх використання в процесі податкового контролю.

Методи податкового аудиту включають різні види процедур і прийомів контролю. Останні в своїй більшості є спільними для аудиту, контролю і ревізії, податкового аудиту. Різниця полягає лише в меті і обсязі їх застосування. Є відмінності і в повноваженнях перевіряючих. Так, незалежний аудитор не має права проводити зустрічну перевірку — одну з основних процедур в арсеналі податкового аудитора. В той же час вибіркова документальна перевірка, на якій ґрунтується методика незалежного аудиту, в податковому аудиті використовується із значними застереженнями.

Під час податкових перевірок доцільно застосовувати різні прийоми фактичного й документального контролю.

До фактичних прийомів податкового контролю належать: огляд; обстеження; інвентаризація; обмір виконаних робіт; контрольний запуск сировини i матеріалів у виробництво (експеримент); аналіз сировини, матеріалів i продукції.

Прийоми фактичного i документального контролю дуже схожі за призначенням i різняться лише тим, що документальний контроль передбачає перевірку документів, а фактична перевірка дає змогу встановити реальний технологічний процес господарської діяльності. Зазначені прийоми застосовуються в поєднанні та взаємозв’язку. Аналіз документів може передувати фактичній перевірці або провадитися в ході її чи пізніше. Метою фактичної перевірки найчастіше є з’ясування достовірності даних, що містяться в документах.

2. Мета і особливості проведення інвентаризації в окремих галузях.

З метою перевірки відповідності фактичної наявності майна i зобов’язань платника податків даним їх обліку податковий інспектор повинен вимагати від керівника суб’єкта господарювання проведення інвентаризації. Результатом інвентаризації може бути нестача або лишок майна i зобов’язань. Інвентаризація має велике значення в процесі податкового контролю можливих фактів тіньової господарської діяльності, яка передбачає наявність лишків майна як наслідок навмисно прихованого господарювання

Таблиця. Порушення, які можна встановити за допомогою заходів фактичного контролю

Об'єкти, визначені як лишки під час інвентаризації	Можливі факти тіньової господарської діяльності
Основні засоби	Випуск (виконання, надання) і продаж неврахованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Виробничі запаси	Необгрунтоване збільшення валових витрат, зменшення податкових зобов'язань, неоприбуткування з виробництва, зайве списання, прихований їх продаж, придбання і одержання, використання для нелегального випуску і продажу продукції (робіт, послуг)
Готова продукція	Прихована господарська діяльність, неоприбуткування з виробництва, перевитрата виробничих запасів на виробництво легальної продукції, зайве списання, випуск і продаж неврахованої продукції (робіт, послуг)
Товари	Оптовий і роздрібний продаж неврахованої готової продукції (товарів), одержаної від суб'єктів тіньової господарської діяльності
Розрахункові операції:
а) дебіторська заборгованість;	Зайве списання на продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг) та нелегальний її продаж з одержанням неврахованої виручки.
б) кредиторська заборгованість	Створення неврахованих ресурсів, використання їх в тіньовій економіці або нелегальний продаж
Грошові кошти	Грошові надходження від неврахованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) витрати на нелегальне придбання виробничих запасів та здійснення розрахунків з працівниками для організації тіньової господарської діяльності

Основний напрямок розвитку тіньової господарської діяльності — це приховування та створення нелегальних виробничих запасів для подальшого безконтрольного виробництва та продажу неврахованої продукції i привласнення доданої вартості. Можна зробити однозначний висновок, що тіньова господарська діяльність зароджується на підприємствах, які виготовляють сировину для інших суб’єктів господарювання. Джерелом тіньової економіки можуть бути підприємства — виробники сільськогосподарської продукції, лісового господарства, промисловості, а також операції з ввезення майна з інших держав.
Виявлені лишки товарних запасів i матеріальних ресурсів зменшують суму валових витрат платника податків та відповідно збільшують прибуток для оподаткування або зменшують його збиток.

Нестача майна, за винятком норм убутку, як правило, формує валовий дохід i податкове зобов’язання платника податку. Проте залишається дискусійним питання щодо визначення розміру збитків i податкового періоду, а також нарахування прибуткового податку.

На наш погляд, всі випадки нестачі майна з моменту віднесення збитків на бухгалтерський субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» формують у платника податків валовий дохід (матеріальна відповідальність фізичних осіб) i зобов’язання з податку на додану вартість, а у винних осіб — дохід (одержання майна) як об’єкт прибуткового оподаткування. При цьому слід нагадати про неможливість суб’єктами господарювання, крім бюджетних установ, перерахування різниці між визначеним розміром збитків від нестачі майна i його балансовою вартістю до Державного бюджету України. Суму такого доходу доцільно залишати власнику майна підприємств для відшкодування витрат на виявлення фактів його нестачі та моральної шкоди. Датою виникнення податкових зобов’язань платника податків з його доходів i доходів фізичних осіб від нестачі майна слід вважати дату відшкодування збитків у будь–якому вигляді, включаючи зменшення заборгованості за зобов’язаннями.

За фактами нестачі необоротних матеріальних активів внаслідок використання їх для особистих потреб окремих фізичних осіб у платника податку зменшується сума нарахованої амортизації, а у фізичної особи виникає дохід.

Інвентаризація залишку резервів майбутніх витрат i платежів дає змогу виявити необгрунтоване збільшення валових витрат.

Інвентаризація проводиться на підприємствах різних галузей, але найбільш поширена в торгівлі, де інші процедури контролю (в тому числі, документальна перевірка) не дають надійних результатів внаслідок широкого розповсюдження фіктивних фірм, конвертаційних центрів, операцій з пов’язаними особами, швидкого обороту матеріальних запасів. На промислових підприємствах цей захід контролю використовується рідше, оскільки кількість видів матеріалів і комплектуючих набагато більша і перевищує можливості бригади податкових аудиторів.

3. Мета і особливості застосування контрольного запуску у виробництво в окремих галузях.

Для промислових підприємств типовий такий захід фактичного контролю, як пробний запуск у виробництво. Він нечасто використовується на практиці завдяки технічним складностям організації, але є дуже дієвим з точки зору виявлення виготовлення необліковуваної продукції. Таким чином, якщо для документальних перевірок і аналітичних процедур можна говорити про необхідність використання галузевої інформації як бази для порівняння, то окремі заходи фактичного контролю характерні для певних галузей. Контрольний запуск сировини i матеріалів для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг застосовується тоді, коли виникає потреба перевірити правильність діючих на підприємстві норм витрат ресурсів на технологічний процес та продуктивність обладнання, встановити фактичне витрачання сировини, кількість відходів, вихід продукції (робіт, послуг) тощо

4. Мета і особливості експертного обстеження обсягу виконаних робіт в окремих галузях.

На підприємствах будівельної галузі використовується експертна оцінка обсягу виконаних робіт. Вона також недостатньо поширена, оскільки вимагає залучення спеціалістів. Для перевірки фактичних обсягів будівельних, монтажних i ремонтних робіт та правильності списання матеріалів, нарахування оплати праці й формування інших витрат використовується прийом обміру виконаних робіт у натурі. Відображення в обліку робіт, які фактично не виконувалися, збільшує витрати, створює умови для привласнення ресурсів платника податків без податкових зобов’язань.

Такий захід фактичного контролю, як спостереження і контрольні закупівлі, широко поширений в галузях громадського харчування, грального бізнесу, автотранспорту..

Залежно від одержаних аналітичних показників визначають можливі орієнтири лишків ресурсів, обсяги тіньової господарської діяльності, приховувані доходи та інші об’єкти оподаткування.
Під час податкової перевірки за допомогою фахівців слід також установити відповідність випущеної та наявної на складах продукції, а також сировини вимогам державних стандартів i технічних умов (вага, розмір, вологість тощо). Шляхом проведення аналізів у відповідних лабораторіях установлюється повнота вкладення сировини у готові вироби. При порушенні кількісних i якісних стандартів виникає можливість створення лишків сировини з метою її привласнення або використання для здійснення тіньової господарської діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що ефективність податкового контролю може бути забезпечена лише всіма організаційними процедурами в поєднанні з прийомами фактичного контролю за наявністю майна та зобов’язань платника податків.

5. Мета і особливості спостереження в окремих галузях.

Огляд здійснюється на самому початку податкової перевірки i дає можливість ознайомитися з господарською діяльністю платника податків, схемою його управління технологічними процесами, структурними підрозділами та посадовими особами.

Велике значення огляд має для виявлення речових доказів щодо здійснення господарських операцій тіньової економіки. Особливу увагу звертають на вагове господарство, систему розрахунків з покупцями, наявність необоротних матеріальних активів, на яких немає інвентарних номерів, виконання робіт працівниками без трудових угод, місця зберігання документів та наявність їх на робочих місцях посадових осіб, розміщення готової продукції, товарів, виробничих запасів за межами складських приміщень та знаходження їх не під звітом матеріально відповідальних осіб.
Огляд господарської діяльності платника податків доповнюється обстеженням її складових частин. Цей прийом використовується для з’ясування стану бухгалтерського й податкового обліку, перевірки дотримання технологічного процесу, встановлення фактичного використання платником податків окремих об’єктів активів.

Ще один важливий напрямок обстеження — це виявлення фактів відсутності окремих працівників на робочих місцях у разі виконання ними робіт для особистих потреб фізичних осіб, власників суб’єктів господарювання за рахунок зменшення доходів платника податків.

З його допомогою встановлюються об’єкти невиробничих матеріальних необоротних i оборотних активів, які не використовуються в господарській діяльності платника податків, а відповідно — правильність формування податкового кредиту, валових витрат i амортизації та правильність визначення об’єктів основних фондів.

Ключові терміни: заходи фактичного контролю, інвентаризація, контрольний запуск у виробництво, експертне обстеження, спостереження, лабораторний аналіз, рецептура виробів, раптовість проведення, акт (експертний висновок).

Питання для самоперевірки:

Завдання інвентаризації в податковому аудиті.

Особливості проведення інвентаризації в податковому аудиті.

Приклади фактів тіньової господарської діяльності, які можуть бути виявлені за допомогою інвентаризації.

Спільне і відмінне в проведенні інвентаризації в ході незалежного та податкового аудиту.

Завдання спостереження в податковому аудиті.

Особливості проведення спостереження в податковому аудиті.

Напрямки діяльності підприємства, які підлягають вивченню за допомогою спостереження.

Контрольний запуск у виробництво як метод виявлення тіньової діяльності.

Завдання лабораторного аналізу в податковому аудиті.

Література:

Основна: [20, 30, 32, 16, 21]

Додаткова: [13, 14, 15, 19]