З історії вивчення синтаксичної синоніміки

Першим, хто глибоко зайнявся проблемою Іраматичної синоніміки, був О.М.Псшковський, який вперше використав термін "граматичні синоніми".

Для синонімічних зближень вирішальне значення має спільність реального змісту, вираження тих самих зв'язків між явищами дійсності. Коли ж для цього служать різні граматичні форми або конструкції, то вони являють собою граматичні синоніми, тобто синтаксичні синоніми - це різноструктурні синтаксичні конструкції, які виникають внаслідок змін формально-зімстового плану і характеризуються тотожністю граматичного значення і певними семантичними відмінностями. При цьому під граматичним значенням мається на увазі тип відношень між складниками, а граматичною формою відповідний засіб репрезентації граматичних значень (див. праці І.Р.Вихованця, С.Я.Єрмоленко, З.І.Іваненко, Т.Л.Кожевникової, В.І.Кононенка, З.Д.Попова, Н.І.Семенюк, Є.Й.Шендельс, К.І.Ходової та ін.): дивиться вовком → дивиться, як вовк. Суттєвим також є те, що відмінність у структурі синтаксичних синонімів простежується в різних виявах синтаксичного зв'язку у словосполученні чи реченні: бажання мандрувати → бажання до мандрівки; прагнення малювати → прагнення до малювання або Хлопець засмучений через хворобу ← Хлопець засмучений від того, що хворий → Хвороба змушус хлопця засмутитися → Хвороба засмучує хлопця → Хлопець засмучений хворобою.

Одним із вагомих критеріїв віднесення тих чи тих конструкцій до синонімічних постає їхня можливість взаємозамінюватися, хоча проблема взаємозаміни є ширшою, ніж проблема синтаксичної синоніміки. Щоправда, при демінуванні (визначенні) синтаксичної синоніміки слід чітко окреслити диференнійні ознаки останньої. Якщо за домінувальний критерій взяти „логічну еквівалентність", то діапазон синонімії значно розширюється, оскільки в цьому разі не суттєвою постає: 1) кількість синтаксичних позицій у реченні; 2) лексичне заповнення останніх; 3) смислові відтінки між корелятами: Нині у нас мало відчуття поваги до старших ↔ Нині у нас не вистачає відчуття поваги до старших ↔ Нині у нас бракує відчуття поваги до старших ↔ Нині ми не відчуваємо належної поваги до старших ↔ Де нині наше відчуття поваги до старших ↔ Хіба нині у нас вистачає відчуття поваги до старших? ↔ Наскільки часто маємо ми нині відчуття поваги до старших? До логічних синонімів цілком закономірно можна віносити: 1) конверсиви (conversion – лат. перетворення, зміна) – спосіб утворення слова внаслідок зміни його граматичних характеристик (Хлопець продає машину товаришеві ↔ Товариш купує машину у хлопця; 2) перифрастичні вислови: Донька подібна до мами ↔ Донька - копія матері ↔ Донька, наче дві краплі води, мама; 3) близькі за смислом структури: Хворому уже краще ↔ Хворий уже одужує тощо. В такому разі синтаксичні синоніми – це конструкції-кореляти, що реалізують семантичну інформацію системно (в мові) чи контекстуальне (в мовленні) за рахунок варіювання семантики визначальних лексем (ідеографічні синтаксичні синоніми) або граматичних форм (різноструктурні синтаксичні синоніми) чи лексико-граматичних засобів вираження мовних значень (лексико-граматичні синоніми).

У науковій літературі помітна тенденція поділити близькі за змістом граматичні засоби на дві групи: 1) з тотожним значенням; 2) з певними відтінками значення.

Зважаючи на загальне змістове тло та формальне співвідношення мовних одиниць, усі близькі за значенням граматичні одиниці слід розглядати як синоніми. З-поміж граматичних синонімів треба диференціювати (розрізняти): 1) абсолютні синоніми (дублети) (doublet – фр. – подвійний), що не відрізняються ні значенням, ні вживанням; 2) ідеографічні (смислові) синоніми, що відрізняються один від одного такими відтінками значення, які іноді не допускають взаємної заміни. Так, підрядні речення і відповідні до них дієприслівникові звороти, що можуть мати як часове, так і умовне значення, варто кваліфікувати як синоніми. 3) емоційно забарвлені синоніми, які утворюються за допомогою деяких суфіксів (хлопець - хлопчисько); 4) стилістичні синоніми, що відрізняються сферою використання в різних стилях літературної мови.

Синонімічні відношення охоплюють усю систему граматики. Граматичні синоніми поділяються на: а) морфологічні - включають синоніміку форм словозміни (діду - дідусеві, лікарю - лікареві – форми дав.в.; вірш - вірша - форми знах.в.); б) словотвірні - охоплюють словотвірні засоби (суфіксальні (матуся → матінка); префіксальні (запитати → спитати)); в) синтаксичні (був командир → був командиром).

Єдиним принципом синонімії в синтаксисі є відсутність повного паралелізму між планом змісту і планом вираження. Володіючи однаковою значеннєвістю (загальним ядром значення), синоніми мають різну субстанцію, позначаючи ті самі явища, зв'язки і відношення об'єктивної дійсності, чим і передаються додаткові значеннєві відтінки.

Синтаксичні синоніми - це різноструктурні синтаксичні конструкції, що постають унаслідок змін формально-змістового плану і характеризуються тотожністю граматичного значення та певними семантичними відмінностями.

Проблема синтаксичної синонімії пов'язана безпосередньо з поняттям граматичного значення. Граматичним значенням виступає тип відношення, що має спеціальний граматичний засіб свого вираження. Так створюються синтаксичні синоніми, які відрізняються відтінками синтаксичного значення, які не залежать тільки від граматичного показника (прийменника, сполучника тощо), але визначаються також характером сполучення (одним із варіантів сполучення) взаємопов'язаних і взаємозумовлених структурних елементів певної синтаксичної одиниці.

Оскільки кожна синтаксична конструкція складається з множинності компонентів, якими виражаються найрізноманітніші відношення й граматичні значення, і синоніми відрізняються лише одним якимсь граматичним значенням, то синтаксичними синонімами слід вважати лише конструкції, які репрезентують повний граматичний паралелізм і відрізняються лише елементами, які є виразниками певного граматичного значення або тісно пов'язані з ним, наприклад: дивиться вовком -> дивиться, як вовк.

Синтаксичні синоніми виділяються на тлі певних синтаксичних відношень у мовленнєвому контексті чи ситуації внаслідок урахування граматичної позиції залежної частини словосполучення щодо пояснювальної.