Етапи становлення та розвитку 4 страница

11. Відтворіть структурну формулу історичного поняття за схемою: поняття = … + …

12. Робота над формулюванням історичних понять передбачає такі 4 послідовні етапи:

1) створення загальної цілісної картини, образу нового поняття;

2) …

3) …

4) …

13. Доберіть до творів історичного живопису прізвища їх авторів:

1. Бурлаки на Волзі	а) С.Васильківський
2. Бояриня Морозова	б) І.Рєпін
3. На Шипці все спокійно	в) В.Суриков
4. Козаки в степу	г) В.Верещагін

14. До наведених назв творів історичного живопису доберіть прізвища їх авторів:

1. Останній день Помпеї	а) М.Самокиш
2. Бій Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким	б) В.Верещагін
3. Апофеоз війни	в) К.Брюллов
4. Перехід Суворова через Альпи	г) В.Суриков

14. Наведені нижче твори живопису поділіть на 3 групи в залежності від часу зображених на них подій (ХVІІ ст., ХVІІІ ст., ХІХ ст.): «Кочегар» М.Ярошенка, «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І.Рєпіна, «Ранок стрілецької страти» В.Сурикова, «Військова рада в Філях» О.Ківшенка, «Арешт пропагандиста» І.Рєпіна, «Смерть Марата» Жака Луї Давида, «Свобода на барикадах» Ежена Делакруа, «Переяславська рада» М.Дерегуса, І.Рєпіна, В.Савенкова.

Модульна контрольна робота № 2

Завдання і запитання на допомогу студентам

1. Що таке наочне навчання?

2. У чому полягає принцип наочності?

3. Як ви розумієте «золоте правило» дидактики, сформульоване Яном Амосом Коменським?

4. За якими критеріями класифікуються засоби наочного навчання?

5. Як працювати з речовими пам'ятками?

6. Що таке умовно-графічна наочність?

7. Які види умовно-графічної наочності використовуються у процесі навчання?

8. Перерахуйте відомі вам прийоми навчальної роботи з умовно-графічною наочністю.

9. Які картографічні ігри вам відомі? Наведіть приклади їх використання у роботі з картою.

10. Що вам відомо про прийоми опрацювання контурних карт?

11. Якими є види образної наочності?

12. Визначте функції образної наочності у процесі навчання історії.

13. Чим відрізняється методика роботи з подійними, типологічними картинами, портретами, історичними пейзажами, карикатурами?

14. Відтворіть послідовні етапи роботи з картиною на уроці історії.

15. Як здійснюється мистецтвознавчий аналіз твору живопису?

16. Назвіть і охарактеризуйте основні структурні компоненти історичних знань.

17. Чому факти називають «повітрям історії»?

18. Які критерії відбору фактів до змісту уроку повинен брати до уваги учитель?

19. Подумайте, у чому полягає небезпека перенасичення розповіді вчителя фактами? Чим небезпечна нестача фактичного матеріалу?

20. Які види уявлень формуються в процесі навчання історії?

21. Перерахуйте основні часові категорії, які повинен знати учень з історичної хронології.

22. Пригадайте правило, яке вчить школярів співвідносити рік і століття.

23. У чому полягає різниця між хронологічними та синхроністичними таблицями?

24. Що таке історичні поняття? Якою є їхня структура?

25. Як класифікуються історичні поняття за сферою використання, за ступенем узагальнення?

26. Пригадайте основні етапи формування історичних понять.

27. Назвіть відомі вам прийоми словникової роботи на уроці історії.

28. У чому полягає значення термінологічних диктантів як способу закріплення вивчених історичних понять?

29. Як пов'язані між собою основні компоненти змісту освіти?

30. Чому проблема вибору історичного матеріалу, структурування змісту теми є складною і завжди актуальною проблемою методики?

31. Спробуйте скласти дидактичні кросворди для перевірки оволодіння учнями історичними поняттями з певної теми шкільного курсу історії.

МОДУЛЬ ІІІ

Організаційні форми навчання історії.

Освітні технології у викладанні курсу

Модуль містить 16 лекційних годин, 14 – семінарських занять, 9 годин самостійної та 15 - індивідуальної роботи. Всього – 54 години.

Основні програмні положення

Форми організації навчання історії. Урок як основна організаційна форма навчання. Історія становлення і розвитку класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку історії. Підходи до класифікації уроку історії, характеристика основних його типів. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку. Підготовка вчителя до уроку. Конспект (план) уроку.

Функції і форми перевірки результатів навчання історії. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісного підходу.

Характеристика основних моделей навчання історії. Інтерактивні технології навчання, їх специфічні риси. Структура інтерактивного уроку історії.

Нетрадиційні форми навчання історії, їх суголосність сучасним освітнім реаліям. Інтерактивні уроки, аукціони знань, уявні подорожі, уроки-історичні суди.

Позакласна робота з історії: завдання, зміст, особливості. Форми позакласної роботи: масові, групові, індивідуальні.

Кабінет історії в школі. Загальні вимоги до навчального кабінету. Вимоги до його навчально-методичного забезпечення. Забезпеченість умов для успішного виконання учнями вимог до освітньої підготовки на базі навчального кабінету.

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.1

Організаційні форми навчання історії. Сучасний урок історії

Лекція (4 год.)

ПЛАН

1. Урок – основна організаційна форма навчання. З історії становлення класно-урочної системи.

2. Сучасні вимоги до уроку історії. Шляхи вдосконалення методики сучасного уроку:

а) високий рівень цілеспрямованості діяльності учнів, мета уроку;

б) чітка й переконлива мотивація навчання;

в) якнайповніша реалізація виховного потенціалу теми;

г) високий рівень організації пізнавальної діяльності учнів.

3. Типологія і структура сучасного уроку історії.

4. Підготовка вчителя до уроку. Конспект (план) уроку.

Семінарське заняття

«Сучасний урок історії»

(4 год.)

Мета:

- визначити місце уроку як форми організації навчання в середній школі;

- ознайомитися з вимогами до сучасного уроку історії, шляхами вдосконалення його методики;

- з'ясувати зміст та етапи підготовки вчителя до уроку історії;

- навчитися складати конспект уроку;

- засвоїти критерії аналізу та самоаналізу уроку.

Опорні поняття: форми організації навчання, урок, типи і форми уроку, структура уроку, очікувані результати уроку, тематичне і поурочне планування, конспект уроку.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

І заняття (2 год.)

1. Урок – основна форма навчальних занять з історії. Типи і структура уроків історії.

2. Сучасні вимоги до уроку історії.

ІІ заняття (2 год.)

1. Підготовка вчителя до уроку історії. Тематичне і поурочне планування.

2. Конспект уроку: вимоги, структура. Схема аналізу уроку.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

І заняття (2 год.)

Підготувати і провести урок історії в основній школі (5-9 класи). Тема і тип уроку – на вибір студентів.

ІІ заняття (2 год.)

Підготувати і провести урок історії в старшій школі (10-12 класи). Тема і тип уроку – на розсуд студентів.

Завдання для самостійної роботи № 8-9

Підготувати і оформити відповідно до методичних вимог конспект уроку історії комбінованого типу з таких тем:

ІС-31 – курс історії України, 9 клас, підручник Ф.Г.Турченка та В.М.Мороко «Історія України», §§ 10, 13, 21-23, 30-38, 47-50, 55-57;

ІП-32 – курс історії України, 8 клас, підручник В.С.Власова «Історія України», §§ 1-5, 10-14, 15-20, 22-23;

ІП-33 – курс історії України, 7 клас, підручник В.А.Смолія та В.С.Степанкова «Історія України», §§ 6-8, 9-11, 12-14, 15-17,18-19, 22, 29-30;

ІП-34 – інтегрований курс історії України та всесвітньої історії, 6 клас, підручник О.І.Шалагінової та Б.Б.Шалагінова «Історія стародавнього світу», §§ 23-25, 26-30, 39-43, 48-51;

ІП-35 – вступ до історії України, 5 клас, підручник В.С.Власова та О.М.Данилевської «Вступ до історії України», розділи 2 (6 тем), 3 (7 тем), 4 (5 тем).

Кожний студент академгрупи обирає одну з тем з числа запропонованих, оформляє конспект згідно з вимогами підручника О.Пометун та Г.Фреймана «Методика навчання історії в школі» (с.236-237) та посібника К.О. Баханова «Організація особистісно орієнтованого навчання» (с. 138-139).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х., 2008. – С.138-140, 147-151.

2. Баханов К.О. Як здійснити аналіз та самоаналіз уроку // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. –2011. – №3. – С.38-39.

3. Вяземский Е., Стрелова О. Теория и методика преподавания истории в школе. - М., 2003.- С.280-336.

4. Гончарова Т.И. Уроки истории – уроки жизни. – М., 1986. – С.39-80.

5. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988. – С.190-202.

6. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. – М., 1969. – С. 4-22.

7. Дайри Н.Г. Основное усвоить на уроке. – М., 1987. – С. 58-75.

8. Дайри Н.Г. Современные требования к уроку истории. – М., 1978.

9. Курилів В. Методика викладання історії. – Львів-Торонто, 2003. – С. 135-146.

10. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. – Х., 2006. – С. 59-63.

11. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986. – С. 217-236.

12. Озерский И.З. Начинающему учителю истории. – М., 1989. – С. 93-164.

13. Онищук В.А. Урок в современной школе. – М., 1982.

14. Онищук В.О. Типи, структура і методика уроку в школі. – К., 1978.

15. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі.- К., 2005. – С. 207-239.

16. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002. – С. 151-195.

17. Яковлев Н.М. Методика и техника урока в школе. – М., 1970. – 282 с.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 3.1

1. Що таке форми організації навчання?

2. Дайте визначення уроку як формі організації навчання.

3. Чому урок вважають основною формою організації навчання?

4. У чому ви бачите переваги та недоліки уроку як форми організації навчання? Відповідь обгрунтуйте.

5. Визначте критерії типологізації уроків історії за О.О.Вагіним, П.С.Лейбенгрубом, В.О.Онищуком, П.В.Горою.

6. Перелічіть типи уроків за основною дидактичною метою та надайте коротку характеристику кожному типові.

7. Що таке форма уроку та які форми уроку різних типів вам відомі?

8. Якими є етапи підготовки вчителя до уроку?

9. Як скласти план-конспект уроку?

10. Якими є вимоги до сучасного уроку історії?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.2

Система перевірки, контролю та оцінки знань учнів

Лекція (4 год.)

ПЛАН

1. Функції і форми перевірки результатів навчання історії.

2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

3. Види та прийоми контролю, перевірки і корекції знань учнів.

4. Облік успішності школярів з історії, вимоги до його ведення.

Семінарське заняття

«Перевірка знань учнів на уроках історії»

(2 год.)

Мета:

- з'ясувати функції перевірки і оцінки знань учнів;

- ознайомитися з видами опитування (поточне, тематичне, підсумкове, семестрове тощо);

- чітко орієнтуватися в критеріях 12-бальної системи оцінювання знань;

- знати основні прийоми перевірки знань учнів на уроках історії.

Опорні поняття: перевірка, оцінка, контроль, результати навчання, критерії оцінювання, види контролю, прийоми перевірки знань.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Функції перевірки і оцінювання знань учнів. Види перевірки (поточна, тематична, підсумкова, семестрова).

2. Сучасна система оцінювання: критерії, вимоги.

3. Форми і прийоми перевірки знань учнів з історії.

4. Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України: суть, форми.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Підготувати та провести фрагмент уроку – перевірка знань учнів з історії – з демонстрацією різноманітних прийомів перевірки навчальних досягнень школярів з історії:

ІС-31 – «Римська релігія та культура» (6 клас);

ІП-32 – «Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура» (6 клас);

ІП-33 – «Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі» (7 клас);

ІП-34 – «Європейське середньовічне мистецтво» (7 клас);

ІП-35 – «Військове мистецтво козаків. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591-1596 рр. (8 клас).

Завдання для самостійної роботи № 10

Одним з найпоширеніших і найпопулярніших прийомів перевірки знань школярів у сучасній школі є тестові завдання різного рівня складності. Опрацювавши рекомендовану до змістового модуля 3.2 методичну літературу (зокрема, роботу К.О.Баханова «Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії». – Х., 2008. – С. 135-138) складіть диференційовані тестові завдання трьох рівнів складності – по 4 в кожному рівні – для тематичного оцінювання знань учнів з таких тем:

ІС-31 – «Галицько-Волинська держава» (7 клас);

ІП-32 – «Українські землі в ХVІ ст.» (8 клас);

ІП-33 – «Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.» (7 клас);

ІП-34 – «Радянська модернізація України (1929-1938)» (10 клас);

ІП-35 – «Україна в умовах десталінізації» (1953-1964) (11 клас).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Акопова Л., Ястребов С. Внутришкольный контроль по истории // Преподавание истории в школе. – 1998. – № 3. – С. 10-17.

2. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С. 216-242.

3. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. – Х., 2008. – С. 135-138.

4. Вагин А.А. Методика обучения истории в средней школе. – М., 1972.

5. Власов В. Уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: що і як оцінювати // Історія в школах України. – 2003. – №2. – С. 11-15.

6. Вяземский Е., Стрелова О. Теория и методика преподавания истории. – М., 2003. – С. 337-374.

7. Єгоров Г., Мельниченко Б. Оцінювання і контроль знань учнів у зарубіжній школі // Історія в школі. – 2000. – № 9. – С. 8-13.

8. Ильин Е. Герой нашего урока. –М., 1991. – С. 105-106.

9. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти: Навчально-практичне видання. – К., 2004. – С. 3-8, 77-81.

10. Курилів В. Методика викладання історії. – Львів-Торонто, 2003. – С. 197-213.

11. Міщенко Н.Л. Зовнішнє незалежне оцінювання. Історія України. Тренувальні вправи. – Х., 2008. – 79 с.

12. Островський В. Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії: теорія і практика (на прикладі теми «Україна під час Другої світової війни») // Історія в школах України. – 2004. – № 9-10. – С. 13-21.

13. Пометун О., Власов В. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів: формальне виставлення тематичного бала чи система контрольних процедур з теми? // Іторія в школах України. – 2009. – №1-2. - С. 3.

14. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – С. 297-320.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 3.2

1. Які ви знаєте функції та принципи організації контролю результатів навчання учнів історії?

2. Що таке оцінювання?

3. Якими є види оцінювання?

4. Що таке критерії та рівні оцінювання навчальних досягнень учнів?

5. Яким є об'єкт оцінювання навчальних досягнень учнів за компетентнісного підходу?

6. Якими є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?

7. Схарактеризуйте основні методичні прийоми перевірки знань школярів з історії а) в основній школі; б) у старшій школі.

8. Обґрунтуйте переваги і недоліки, з вашої точки зору, тематичного оцінювання знань учнів з історії.

9. Які важливі функції перевірки і оцінювання знань школярів віддзеркалені у висловлюванні педагога-новатора Є.Ільїна «Оцінка, як і чоботи, може бути на виріст»?

10. Визначте позитив і негатив тестового контролю знань учнів з історії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.3

Інтерактивні технології навчання історії

Лекція (4 год.)

ПЛАН

1. Характеристика основних моделей навчання історії: пасивної, активної, інтерактивної.

2. Умови виникнення та становлення інтерактивного навчання, його посутні риси.

3. Інтерактивні технології у навчанні історії.

4. Інтерактивні уроки з історії: структура, специфіка.

Семінарське заняття

«Інтерактивні технології навчання історії»

(2 год.)

Мета:

- з'ясувати суть інтерактивної моделі навчання як навчання у взаємодії;

- охарактеризувати популярні технології інтерактивного навчання історії;

- оволодіти методикою конструювання інтерактивних уроків з історії.

Опорні поняття: моделі навчання, інтерактивні методи, технологія навчання, інтерактивний урок історії.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Порівняльна характеристика пасивної, активної та інтерактивної моделей навчання.

2. Методика використання інтерактивних технологій навчання історії:

а) робота в малих групах;

б) мікрофон;

в) мозковий штурм;

г) займи позицію.

3. Структура інтерактивного уроку історії.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Розробити і продемонструвати в аудиторії популярні в методиці навчання історії інтерактивні технології навчання (тема уроку і клас – на розсуд студентів):

ІС-31 – робота в малих групах;

ІП-32 – «Ажурна пилка»;

ІП-33 – «Займи позицію»;

ІП-34 – метод PRES, мікрофон;

ІП-35 – мозковий штурм.

Завдання для самостійної роботи № 11

Розробити і скласти конспект інтерактивного уроку історії (структура – за підручником О.Пометун та Г.Фреймана «Методика навчання історії в школі», с. 291-296). Теми уроків і історичні курси ті ж самі, що й до самостійної роботи №8-9 (конспект уроку історії традиційної моделі).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2004. – С.25-46.

2. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х., 2008. – С.119-121.

3. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. – Х., 2006. – С. 46-59.

4. Курилів В. Методика викладання історії. – Львів-Торонто, 2003. – С. 108-133.

5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2003. – 192 с.

6. Пометун О. Після цього уроку ваші учні зможуть…, або поговоримо про результати навчання // Історія в школах України. – 2004. – № 6. – С. 15-19.

7. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – С. 267-296.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 3.3

1. Визначте основні риси пасивної та активної моделей навчання.

2. Чим відрізняється від них інтерактивна модель?

3. У чому сильні сторони та обмеження у використанні інтерактивної моделі?

4. Чи може учитель подолати ці обмеження, яким чином?

5. Що таке технологія навчання?

6. Спробуйте дати власне визначення поняттю «інтерактивні технології навчання».

7. Якими є основні елементи структури інтерактивного уроку?

8. Дайте стислу характеристику структурним компонентам інтерактивного уроку.

9. У чому полягають особливості інтерактивного уроку?

10. Опишіть методику проведення широко вживаних інтерактивних технологій: робота в малих групах, займи позицію, метод PRES, мозковий штурм.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.4

Нетрадиційні форми навчання історії

Лекція (6 год.)

ПЛАН

1. Інновації у навчанні як виклик часу.

2. Нетрадиційні форми навчання історії в методичному арсеналі вчителя.

3. Інтегративні уроки в школі.

4. Аукціони знань з історії.

5. Уявні подорожі як форма навчання.

6. Уроки-історичні суди.

7. Навчання історії за технологією Ю.Троїцького.

8. Урок-дидактична гра.

9. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії.

Семінарське заняття

«Нетрадиційні форми навчання історії»

(2 год.)

Мета:

- визначити ступінь відповідності нетрадиційних форм навчання викликам часу, сучасним освітнім реаліям;

- оволодіти методикою проведення популярних у практиці викладання історії форм організації навчального процесу.

Опорні поняття: традиційні, нетрадиційні форми навчання, інтегративні уроки, аукціони знань, уявні подорожі, технологія Ю.Троїцького.

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Інноваційні форми навчання: загальна характеристика.

2. Інтегративні уроки у викладанні історії.

3. Аукціони знань.

4. Уявні подорожі як форма навчання.

5. Уроки-історичні суди.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Підготувати і провести нетрадиційний урок історії (тема довільна):

ІС-31 – уявна подорож;

ІП-32 – аукціон знань;

ІП-33 – інтегративний урок;

ІП-34 – урок-судове засідання;

ІП-35 – лабораторно-практична робота.

Завдання для самостійної роботи № 12

Розробити конспект нетрадиційного уроку історії для 5-8 класів (тема довільна):

ІС-31 – аукціон знань;

ІП-32 – уявна подорож;

ІП-33 – урок-судове засідання;

ІП-34 – інтегративний урок;

ІП-35 – урок - «поле чудес».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К.О. А зірок скільки… // Рідна школа. – 1996. – № 9. – С. 29-30.

2. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2004. – С.25-76.

3. Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти. Посібник. – Х.: Вид. група «Основа», 20054. – 128 с.

4. Баханов К.О. Навчання історії за проектною системою // Історія в школах України. – 2000. – № 3. – С.33-37.

5. Баханов К.О. Навчання історії без підручника за технологією Ю.Троїцького // Історія в школі. – 2000. – № 7.

6. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х., 2008. – С.140-141.

7. Баханов К.А. Театрализованные игры на уроках // Преподавание истории в школе. – 1990. – № 4. – С. 91-100.

8. Борзова Л.П. Игры на уроке истории. – М., 2001.

9. Варшава М.В. Наполеон Бонапарт в долі народів Європи: Урок-суд // Все для вчителя. – 2000. – № 2. – С. 35-37.

10. Войцеховський Ю. Богдан Хмельницький: - суд історичної пам'яті // Все для вчителя. – 1999. – № 19-20. – С. 51-52.

11. Гребенюк О.В. «Дипломатичні суперечки». Сценарій рольової гри // Все для вчителя. – 2000. – № 2. – С. 26-28.

12. Демиденко Т. Інтегративні уроки: Історія. Математика. Українська література. – Полтава, 2003. – 52 с.

13. Демиденко Т. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття: вивчення теми в школі (аукціон знань) // Переяславська рада 1654 року: історія, наслідки. – Полтава, 2003. – С. 86-97.

14. Демиденко Т. Уявні подорожі в методичному арсеналі вчителя історії // Актуальні питання всесвітньої історії і методика їх викладання. – Полтава, 2004. – С. 263-274.

15. Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – М., 2001.

16. Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2005. – С. 253-267.

17. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002. – С. 180-183.

18. Троицкий Ю.Л. Дети пишут историю // Преподавание истории в школе. – 1999. – № 1. – С. 25-29.

19. Шлахціц-Дудзіч Д. Використання комп'ютера та Інтернету у викладанні історії // Історична освіта і сучасність. Як викладати історію школярам і студентам. – К., 2007. – С.374-384.

Завдання і запитання для самоконтролю

до змістового модуля № 3.4

1. Проаналізуйте різні нетрадиційні форми організації навчання історії, визначте критерії їх порівняння і порівняйте.

2. Чим приваблюють школярів нетрадиційні уроки історії?

3. У чому особливості, специфіка використання різних нетрадиційних форм організації навчання в основній школі (5-9 класи)?

4. Що таке інтеграція навчання? З якими предметами найорганічніше поєднується вивчення шкільних курсів історії?

5. Сформулюйте 3-5 тем інтегративних уроків на основі поєднання історії з українською, зарубіжною літературою, географією, музикою, образотворчим мистецтвом тощо.

6. З яким типом традиційного уроку співвідноситься аукціон знань з історії, розкрийте методику його підготовки і проведення.

7. За яких умов методично доцільним є використання уявної подорожі?

8. Чи згодні ви з принципами викладання історії за технологією Ю.Троїцького?

9. Що таке урок-історичний суд? У якій віковій групі та при вивченні яких тем доцільно його використовувати?

10. Якою є методика організації дидактичної гри на уроках історії в основній школі?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.5

Позакласна робота з історії

Лекція (2год.)

ПЛАН

1. Завдання і функції позакласної роботи з історії, її специфіка.

2. Форми позакласної роботи, їх класифікація: масові, групові, індивідуальні.

3. Історичні предметні тижні, вечори, екскурсії, позакласне читання.

4. Історичні гуртки та товариства.

Семінарське заняття

«Позакласна робота з історії»

(2 год.)

Мета:

- з'ясувати роль, функції, особливості позакласної роботи з історії;

- знати класифікацію форм позакласної роботи;

- вміти готувати і проводити популярні заходи позакласної діяльності школярів.

Опорні поняття: позакласна робота, масові, групові, індивідуальні форми позакласної роботи, принципи організації позакласної роботи, тижні історії, історичні гуртки, історичні вечори, екскурсії, позакласне читання, історичний театр.