Списки. Перелік

Список — документ, який містить перелік (реєстрацію) осіб, предметів, об'єктів у певному порядку: осіб за абеткою; подій у хронологічному порядку; предметів та ін. від більш значущого (дорожчого) до менш значущого (дорожчого).

Зразок:

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет їм. В. Каразіна

Харків-22. майд. Свободи, 4. тел. 456-491

Список № 1

співробітників, які стоять у пільговій черзі для отримання житла.

№ оор.	Прізвище, ім'я та ім'я по батькові	Підрозділ	Рік народ.	Час узяття на облік	Трудо-вий стаж	К-сть членів
	Андрухович	Географ.
	Пилип	ф-т
	Васильович
	Давиденко	Механіко-
	Зінаїда	мат. ф-т
	Вікторівна	Ф-т
	Жук Іван   Жук Хома	Хім. ф-т
	Гаврилович

(підпис) /. В. Каримов (підпис) В. О. Балака

У кінці наукової роботи, друкованої праці подається список використаної літератури, або бібліографія. Як правило, порядок розміщення джерел — за абеткою. Якщо з певних причин автор, упорядник уважає за доцільне дотримуватися іншого принципу розміщення (систематичного, тематичного, хронологічного), це має бути обумовлено в роботі. Літературу іноземними мовами розміщують теж за абеткою, але після повного списку вітчизняних видань. Кожне джерело має свій порядковий номер, а весь список — єдину наскрізну нумерацію.

Бібліографічний опис джерела складається з кількох розміщених у певній послідовності елементів. Існують відмінності в оформленні бібліографічного опису книги, збірника, періодичного видання тощо (наприклад, статті).

У повному бібліографічному описі книги такими елементами є прізвище та ініціали автора (авторів), назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Інколи, однак, можуть опускатися назва видавництва та кількість сторінок. Між елементами опису ставлять загальноприйняті умовні розділові знаки. Ці знаки можуть нести таку інформацію:

— інша назва книги або назва, що стосується основної назви книги;

— відомості про авторство (автор, укладач, упорядник);

— відомості про інших осіб чи колективи, що брали участь у підготовці видання (редактор, відповідальний редактор і т. ін.);

— відомості про повторність видання та /або його характеристика;

— місце видання;

— видавництво або організація, що видала;

— рік видання;

— кількість сторінок.

У бібліографічному описі, статті містяться такі елементи: прізвище та ініціали автора (авторів), назва статті, назва збірника, часопису, іншого видання, рік видання, число (випуск) сторінки. Окрім наведених вище умовних розділових знаків, уживаються ще й такі:

— назва видання, у якому поміщено статтю;

— число видання.

Список рекомендованої літератури з історії України

1. Аркас М. М. Історія України-Русі. - Факс. вид. - К.: Вища школа, 1990. – 320 с.

2. Багалій Д. І. Історія Слобідської України.- X,: Основа, 1990. – 258 с.

3. Величко С. В. Літопис: У 2 т. / За ред, В. Шевчука. - К.: Дніпро, 1991, - 843 с.

4. Грабянка Г. Літопис. — К.: Т-во “Знання України”, 1992. – 253 с.

5. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - Факс, вид.- К.: Райдуга, 1990. – 463 с.

6. Шевченко Ф. П. Участь представників різних народностей у Визвольній війні 1646—1654 рр. в Україні.// Укр. іст. журн.- 1978.- № 11.- С. 16.

Перелік — документ, який містить систематизований перелік предметів, об'єктів або робіт, укладений із метою поширення на них певних норм або вимог.

Ці два документи близькі за формою й реквізитами, а різняться лише за призначенням.