Науковий стиль

Основна функція цього стилю – пізнавально-інформативна: добути знання, з’ясувати і пізнати, передати й аргументувати їх.

Науковий стиль представлений у підручниках, статтях, монографіях, фахових журналах.

Метою наукових праць цього стилю є точний, логічний, однозначний виклад думок автора. Основна форма мислення у науковій галузі – поняття і терміни. Залежно від мети й адресата мовлення вчені вирізняють підстилі наукового стилю:

- власне науковий – інформує про досягнення автора вузьке коло людей певної галузі науки чи техніки (автореферат, монографія, стаття тощо);

- науково-популярний – повідомляє, впливає, зацікавлює широке коло осіб досягненнями науки;

- науково - навчальний – дає систему знань на певному етапі розвитку особистості.

Для наукового стилю характерні:

- терміни і поняття (юриспруденція, юридичний документ, юридична відповідальність, юридична сила); сталі словосполучення, що становлять одне поняття (аварійна обстановка, злісна непокора, дрібна крадіжка, адміністративний арешт, громадська думка, громадський порядок, громадська безпека тощо); слова у прямому значенні;

- слова суфіксального і префіксального способу творення, складні та складноскорочені слова (під+закон+н+ий, закон+н+ість, КПК, Інтерпол, юрфак, нормативно-правовий акт, діловодство, законотворчий тощо);

- іменний характер текстів, широке вживання прикметників (національний, юридичний, діловий, правовий, офіційний), дієслова здебільшого недоконаного виду (нагадати, запросити, відвідати, перевірити, виявити, вжити заходів, надати допомогу) імають позачасове значення; однина означає загальне поняття;

- частіше використовуються складні речення; односкладні прості речення, ускладнені різноманітними зворотами, речення розповідні, характерний складений присудок, наявні однорідні члени, речення мають прямий порядок слів.

Отже, науковий стиль – це чітко виражений функціональний різновид мови, який має своєрідну структуру на всіх рівнях, починаючи з фонемного і закінчуючи текстом. Кожний різновид цього стилю має особливий характер, але всі вони виконують основну функцію – пізнавально-інформаційну.