Тема 3. Загальне вчення про право

1. Термін «право» в сучасній теоретико-правовій думці вживається в таких значеннях:

1) право загальносоціальне;

2) об’єктивне (позитивне) право;

3) суб’єктивне право;

4) усі варіанти правильні.

2. Теорія юридичного позитивізму представлена багатьма іменами, серед яких:

1) Джон Остін;

2) Карл Бергам;

3) Рудольф Ієрінг;

4) усі варіанти правильні.

3. Теорію солідаризму в праві розвивав у першій чверті ХХ століття
французький вчений:

1) Леон Дюгі;

2) Ж.-Ж.Руссо;

3) Ш.Л.Монтеск’є;

4) усі варіанти правильні.

4. Творцем найбільш чіткої психологічної концепції в юридичній науці був:

1) О.Шпенглер;

2) Г.Гегель;

3) Л.Петражицький;

4) усі варіанти правильні.

5. Заповніть таблицю – основні підходи до праворозуміння. До кожного визначення підберіть правильне поняття

	Теорія природного права	А. Її представники (Г. Гуго, Ф.Савіньї, Г.Пухта) вважали, що право — це історичне явище, яке, як і мова, виникає поступово, непомітно, стихійно, у результаті діяльності людей, а законодавча влада тільки систематизує та доповнює його. За цією концепцією право, перш за все, — це правові звичаї, а закони — похідні від звичаєвого права, які ґрунтовно перевірені часом
	Історична школа права	Б. Представники Т.Гоббс, Г.Гроцій, Д.Локк, О.Радищев та ін. Ґрунтувалися на визнанні цивілізації, пріоритетами якої є ідеї справедливості, добра, невід’ємність прав і свобод людини, панування розуму. Вони стверджували, що право, яке творить держава, має своє значення лише тоді, коли воно відповідає основам
	Психологічна теорія права	В. Представники: Д.Остін, Н.М.Коркунов, Г.Ф.Шершеневич, Г.Кельзен. Право, згідно з їх уявленнями, є сукупністю норм, даних об’єктивно, що не потребують ідеологічного обґрунтування. Вихідний елемент права — норму права вони розглядали як раз і назавжди постійну догму, а єдиним джерелом права визнавали державну владу, наділену примусовою силою. Право, як вважає Г.Кельзен, — це сукупність правил поведінки, які регулюють суспільні відносини, з точки зору належного і сущого, незалежно від реального життя
	Концепція позитивізму	Г. Л.Петражицький, Г.Тард, Л.Кнапп та ін. За цією концепцією психіка людини — це фактор, який визначає розвиток суспільства. Поняття і сутність права не пов’язуються з діяльністю законодавця, а характеризуються як правові емоції, переживання людей. Правові явища — це особливого роду складні емоційно-інтелектуальні психічні процеси, які здійснюються у сфері психіки індивіда. Право ними поділяється на позитивне (встановлене державою) та інтуїтивне (результат внутрішнього, інтуїтивного самовизначення індивіда)
	Концепція соціологічного праворозуміння	Д. Д.Холл. Він спробував поєднати окремі елементи теорії природного права, позитивізму, соціологічної школи права, створивши тим самим нову школу. Так із позитивного права запозичене вчення про юридичні терміни, з природного права — вчення про моральну цінність права, з соціологічної юриспруденції — умови виникнення і розуміння права, процес його функціонування
	Теорія інтегративної юриспруденці	Е. Засновником був Є.Ерліх. Вважав, що право коріниться не в законах, а в самому суспільстві. Джерело його слід шукати в поведінці людей, які реалізують право. З цих позицій він висунув ідею «живого права спільнот», віддававши перевагу судовій та адміністративній правотворчості

6. Із наведеного переліку виберіть ознаки права:

1. Справедлива і рівна міра свободи. 2. Відсутність системності. 3. Нормативність. 4. Обов’язковість для зазначеної категорії. 5. Формальна визначеність. 6. Державна забезпеченість.

А. 1,3,5,6; Б. 2,3,4,5; В. 1,2,4,6; Г. 1,4,5,6,.

7. Установіть відповідність між концепцією права та її прихильником.