Система фінансування природоохоронних заходів і діяльності. Створення державного та регіональних екологічних фондів

Одним з важливих методів економічного управління природокористуванням є фі­нансування, тобто надання грошових коштів на чітко визначені природоохоронні заходи. У сучасній практиці джерелами фінансування можуть бути бюджетні кошти, власні кошти підприємств (собівартість продукції або прибуток) та установ, банківські кредити та різні екологічні фонди.

За рахунок коштів державного бюджету інвестуються переважно великі природоохоронні заходи загальноцільового призначення: державні програми ліквідації наслідків промислових аварій та стихійного лиха, державні територіальні й галузеві перспективні та поточні плани з охорони й відтворення природних ресурсів, державні плани й кошторис на ведення заповідного господарства в заповідниках, природних парках, пам’ятках природи, заказниках тощо. Капіталовкладення на ці заходи були завжди незначними, часто виділялися за залишковим принципом. Підприємства та установи виділяють кошти на охорону та раціональне використання водних ресурсів, повітряного басейну, земель, мінеральних ресурсів.

Створення екологічних фондів також є одним з економіч­них методів управління в природокористуванні. Вони створюються для фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища. Це можуть бути державний та місцеві позабюджетні фонди (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Під фондами слід розуміти установи, покликані надавати будь-яку матеріальну до­помогу, та самі грошові матеріальні кошти, а також їх джерела. Наприклад, в екологічні фонди надходять платежі всіх підприємств за природокористування. А потім ці кошти видаються на проведення невідкладних та дорогих природоохоронних заходів. Крім цього, підприємства можуть робити внески у фонди екологічного страхування.