Синтез хімічних елементів в надрах зірок

В ядрах гігантів водню вже нема, а _с ⁶ . Джерелом енергії стає потрійний – процес:

(7.18)

За таких умов еВ, й вони легше долають кулонівський бар’єр. Їх зіткнення утворює берилій:

А потім

Кількість енергії, що виділяється: (7.19)

де Y ~ 1 – масова концентрація гелію. Після вигорання гелію відбувається подальше стискання ядра (~10·10⁶ років) і досягається ⁶ . Сотні тисяч років йдуть реакції утвореного в (7.18) вуглецю з гелієм:

(7.20)

Вже при Т ~100·10⁶K кожне ядро може приєднувати до 3–4 протонів з швидкими виділенням енергії. При 3·10⁹К починаються реакції синтезу важких ядер:

(7.21)

і так далі аж до утворення заліза в неоновому ядрі. Ці реакції йдуть дуже швидко () при енерговиділенні ·10¹⁷ , що може привести до вибуху зірки. При бомбардуванні - частинками заліза починається вже розпад ядер заліза. В глибоких надрах зірки утворюються вільні нейтрони:

(7.22)

та йде захват нейтронів ядрами (S -процес). Попавши в ядро, нейтрон переходить в протон раніше, ніж ядро захопить ще один нейтрон і стане стійким. Тому утворене ядро знову здатне захоплювати нейтрони з утворенням елементів аж до . Перехід від одного джерела термоядерної енергії до іншого супроводжується стисканням ядра з підвищенням Т. При основну частину енергії уносять нейтрино, що прискорює стискання ядра й веде до вибуху зірки як наднової.