Вибухи наднових зірок

На пізніх стадіях еволюції масивні зірки вибухають, і їх світність збільшується неймовірно. Зірка, зовсім невидима на фото до спалаху, раптово з'являється. Тому їх і нарекли досить невдалою назвою "наднові". Відрізняють два типи (основні):

І - максимальний блиск триває близько тижня, потім різкий спад за 1 місяць і повільне згасання. Відрив оболонки й розширення її з . ;

ІІ - максимум блиску триває близько 20 діб, потім зменшується на декілька і залишається майже постійним, після чого настає різке спадання світності .

Джерело енергії вибуху – гравітаційне стискання ядра. Вибухають як червоні надгіганти, так і блакитні. Перед вибухом при , млрд.К в великій кількості виникають нейтринні пари:

Ці пари виходять з зірки, її ядро охолоджується, тиск в центрі падає, й порушується гідростатична рівновага. Зірка стискається, а це збільшує вихід нейтринних пар. Виникає імплозія - вибух в середину зірки (). Не менше 99 % енергії при цьому () уносять нейтрино. Стискання ядра припиняється як тільки . В оболонці йде вибухове вигорання та , внаслідок чого в глибоких шарах зірки виникає ударна хвиля яка зриває оболонку. Якщо ,то при стисканні ядра відбувається розпад ядер заліза й інших важких елементів на частинки й нейтрони (). Нагрівання припиняється але стискання триває. Оболонка, що охолола, падає на ядро, швидко нагрівається й вибухає внаслідок швидких ядерних реакцій на легких елементах в шарах оболонки.

Починаючи з нейтринне випромінювання перевищує фотонне. До утворення нейтронних пар призводить урка-процес:

(7.32)

Після розпаду заліза в ядрі швидко підсилюється потік та , що уносять енергію гравітаційного стискання. Різко збільшується температура ядра, а при та починається розпад - частинок. Це різко підсилює (7.32), й гравітаційна енергія швидше уноситься з ядра. Коли й , ядро вже не прозоре для нейтрино: вони поглинаються протонами й нейтронами в зворотному урка-процесі. Стискання ядра припиняється при

.

Відбувається нейтронізація речовини: електрони втискаються в протони, і ядро переходить в стійке тіло – нейтронну зірку. Якщо , то стійкої конфігурації немає, й стискання ядра катастрофічно триває до утворення чорної дірки.