Те саме

Застосовувати в ідпов ідн у мастильно-охолодву рідину

Вибрати раціональну швид­ кість різання (за таблицею)

Встановлювати мітчик без перекос у

Усунути биття Інструмента Застосовуват и нормальні швидкості різання (за таб­ лицею)

Застосовуват и інструменти потрібног о діаметра

Правильно встановлювати мітчик, правильно працю­ вати ним

П еріодично виводити міт­ чик з отвору для видален­ ня струж ки

Застосовувати свердла по­ трібног о діаметра

Продовження, табл. 5

Вид де ф ект у П ричин а виникненн я С пос і б усуненн я

Зрив різьби Занижений діаметр отвору п ід різьбу

Затупивс я мітчик

Стружка забивається у ка­ навки мітчика

Застосовувати свердла пот­ рібного діаметра

Замінити мітчик.

П еріодично виводити міт­ чик з отвору дл я видален­ ня стружки

8 мм. Застосування верстат а прискор ю є проце с нар із уванн я р із ьб и у 8.., 1 0 раз і в пор і внян о з нар із ування м вручну.

К р і м застосува нн я р із ьбонар із ни х м а ш ино к у сер і йном у й масово­ м у виробництв і р із ьб у нар із у ю т ь н а р із ьбонар із ни х верстатах.

Д е ф екти. Д е ф екти, щ о найчас ті ш е трапля ю тьс я пр и р із ьбонар і - зуваи н і, причин и ї х виникненн я і способ и усуненн я подан о в табл.. 5.

§ 64. СПОСОБИ ВИДАЛЕННЯ ЗЛАМАНИХ МІТЧИКІВ

П р и поламц і м іт чи к видаля ю т ь з отвор у к і лько м а способа ми. ^ Я к щ о з отвор у стирчит ь ула мо к м іт чика, т о частину, щ о виступає, затиску ю т ь плоскогубцями аб о ручним и ле щ ата м и і викручу ю т ь ула­ мо к з отвору; як щ о виступа ю чо ї частин и немає, у канавк и м іт чик а протягу ю т ь к і нц і зіг ну тог о вдв і ч і дрот у і викручу ю т ь м іт чи к з а йог о

допо мо го ю; кол и ж невелики й ула­ мо к м іт чик а н е вдаєтьс я викрути­ т и з а допо мо го ю дроту, м іт чи к роз­ ла м у ю т ь н а др і бн і шм атк и загар­ това ни м проб і йником, щ о на гаду є кернер, і шм атк и видаля ю т ь з от­ вору.

К ол и зла м ан о м іт чи к і з швид­ кор із ально ї стал і, детал ь з улам­ ко м м іт чик а на гріва ю т ь у м уф ель­ н ій аб о наф тові й печ і й да ю т ь охо­ лонут и разо м з піччко (пр и цьом у

Мшчик,

способі на гріва ю т ь детал ь напри­ к і нц і роботи, тобт о пере д викл ю ­ чення м печ і д о нас туп но г о дня); в і дпалени й ци м способо м м іт чи к висвердл юю ть.

Я к щ о 3 л а м а н о

Рис. 277. Видалення зламаного міт-

50.. і

м іт чи к з вуглеце -

чика з деталі за допомогою спеціаль-

1 стал

» Д еталь разо м з ула мком,

них оправки (а) і зенкера (б). на гріва ю т ь до червоног о кольору,

Ри с. 278. Видалення зла­ маного мітчика з деталі за допомогою приваре­ ної до за лишка мітчика планки

Рис. 279. Видалення зла­ маного мітчика з детзлІ за допомогою ключа

пот і м пов і льн о охолод ж у ю т ь і п і сл я остаточног о охолод ж енн я вис­ вердл юю т ь ула мо к м іт чика.

Я к щ о детал ь над т о велик а і ї ї на гріва нн я пов ' язан е з і з начним и труд но щ а ми, застосову ю т ь так і способи: 1) з а допо мо го ю спец і ально ї оправки, щ о м а є н а торц і тр и виступ и (р і ж ки) 2 (рис. 277, а), яким и вон а входит ь у канавк и м іт чика; пере д видалення м ула мк а м іт чик а / з детал і в отв і р залива ю т ь гас, щ о б полег ш ит и видалення, п і сл я чог о вставля ю т ь оправк у і, обере жн о розхиту ю ч и обертання м воротка, ви­ гви нчу ю т ь ула мок; дл я видаленн я м іт чик і в р із ни х д і а м етр і в є наб і р вило к (р і ж к і в) 2; 2) з а допо мо го ю спец і альног о зе нкер а (рис. 277, б); 3) привар ю вання м електродо м планк и д о ула мк а м іт чика, зла м аног о в детал і з силу м і н у (рис. 278); п і сл я охолод ж енн я м іт чи к в і льн о ви­ гви нчує тьс я з отвору; 4) з а допо мо го ю кл ю ча, яки й надя га ю т ь н а квадратни й к і нец ь спец і ально ї оправки, приварено ї д о поламаног о м іт чик а (рис. 279); травле ння м м іт чика, зла м аног о в детал і з алюмі­ н і євог о сплаву; в тіл і м іт чик а висвердл юю т ь отв і р, нама га ю чис ь н е по ш кодит и р із ьб у детал і; травлят ь розчино м азотно ї кислоти, яка, добр е розчиня ю ч и стал ь (м атер і а л м іт чика), м ай ж е н е вплива є н а алю­ м і н і єви й спла в (м атер і а л детал і); я к катал із ато р застосову ю т ь шм аточ­ к и заліз но г о (в ' язального) дроту, як і опуска ю т ь у розчи н кислоти, нали то ї в отв і р м іт чика; чере з ко жн і 5... 1 0 х в використан у кислот у видаля ю т ь з отвор у м іт чик а п і петко ю, а отв і р з нов у запов н юю т ь сві­ ж о ю кислото ю; проце с продовжу ю т ь к і льк а годи н доти, пок и м ета л м іт чик а н е буд е остаточно зруй новано. П і сл я цьог о зали ш к и кисло т видаля ю ть, а отв і р промива ю т ь (т равленн я здійс н юю т ь тако ж соляно ю кислото ю з п і д іг р і вання м детал і).

Б езпек а прац і. П р и нар із уванн і р із ьб и м іт чико м н а верстат і ви­ мо г и безпек и так і са м і, щ о й пр и робот і н а свердлильни х верстатах. П р и нар із уванн і р із ьб и м іт чикам и т а пла ш кам и вручн у в деталя х з

сильн о виступа ю чим и гостри м и частинами сл і дку ю т ь з а ти м, щ о б пр и поворот і воротк а н е поранит и руки. П р и використанні електро - і пневмо і нс тру м ент і в дотри м у ю тьс я в і дпов і дни х ви мо г безпеки.

Р о з д і л XIII. КЛЕПАННЯ

§ 61. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

К лепання м на зиваєтьс я проце с з ' єднанн я дво х аб о к і лько х детале й з а допо мо го ю заклепок. Ц е й ви д з ' єднанн я належи т ь д о груп и не­ розумних, б о роз ' єднанн я склепани х детале й мож лив е ли ш е внасл і­ до к руйнуванн я заклепки.

Заклепков і з ' єднанн я ш ирок о застосову ю т ь пр и виготовленні ме­ талеви х конструкц і й мо ст і в, ф ер м, рам, балок, а тако ж у котлобуду - ванн і, л іт акобудуванн і, суднобудуванні то щ о.

П роце с клепанн я складаєтьс я з таки х основни х операц і й: утворенн я отвор у п і д заклепк у в з ' єднувани х деталя х свердл і ння м

аб о пробиванням;

зе нкуванн я г н із д а п і д заклад н у головк у заклепк и (пр и клепанн і заклепка м и з потайно ю головко ю);

вставлення заклепк и в отв і р;

утворенн я за мик а ю чо ї головк и заклепки, тобт о власн е клепання. К лепанн я под і ля ю т ь н а х о л о д н е, так е щ о викону ю т ь бе з на гріва нн я заклепок, і гаряче, пр и яком у пере д встановлення м н а

мйц е стер ж ен ь заклепк и на гріва ю т ь д о 1000... 1100 °С.

П рактико ю вироблен і так і рекомендац і ї щ од о застосува нн я холод­ но г о й гарячог о клепанн я зале жн о в і д д і а м етр а заклепок:

до сі = 8 мм — ли ш е холодне;

пр и й 8... 1 2 м м — я к гаряче, та к і холодне; пр и й > 12 мм — ли ш е гаряче.

П р и виконанн і сл ю сарни х роб і т звичай н о використову ю т ь ли ш е холодн е клепання. Гаряч е клепання, я к правило, викону ю т ь у спеціа­ л із овани х цехах. Х олодн е клепанн я ш ироко, застосову ю т ь у л іт ако ­ будуванн і.

П ереваг а гарячог о клепанн я поляга є у то м у, щ о стер ж ен ь кра щ е запов н ю є отв і р у склепувани х деталях, а пр и охолод ж енн і заклепк а кра щ е стягу є їх. У творе нн я за мик а ю чо ї головк и мож е в і дбуватис я пр и ш видк і й (уда рн е клепання) і пов і льн і й (пресов е клепання) д ії сил.

у д а р н е р у ч н и м и і н с т р у м е н т а м и; у д ' а р н е з а д о п о м о г о ю к л е п а л ь н и х п н е в м о м о л о т к і в;   п р е ­ с о в е з а   2,20 д о п о м о г o ю к л е п а л ь н и х п р е с і в   а б о

Зале жн о в і д і нс тру м ент а й обладнання, а тако ж способ у нанесенн я удар і в аб о тиск у н а заклепк у розр із ня ю т ь клепанн я трьо х вид і в —

с к о б. У дарн е ручн е клепанн я внасл і до к високо ї вартост і й ни зько ї продуктивност і застосову ю т ь обме ж ен о — пр и не з начном у обсяз і ро­ б і т аб о в у мо вах, кол и чере з в і дсутн і ст ь клепальног о і нс тру м ент а н е можн а виконат и ударн е ч и пресов е клепання.

Заклепков і з ' єднанн я м а ю т ь ря д суттєвих недол і к і в, основними з яки х є: збіль ш енн я м ас и клепани х конструкц і й; послабленн я скле­ пуваног о м атер і ал у у м і сця х утворенн я отвор і в п і д заклепки; з начн е числ о тех ноло гіч ни х операц і й, потр і бни х дл я виконанн я заклепковог о з ' єднанн я (све рдл і нн я аб о пробиванн я отвор і в, зе нкуванн я аб о штам­ пуванн я г н із д п і д потаємн у головку, встановлення заклепо к і власн е клепання); з начни й ш у м т а в і брац і ї (коливання), як і виника ю т ь пр и робот і ручним и пневматичними мо лотка м и і ш к і длив о вплива ю т ь н а орган із м л ю дини, то щ о.

То м у, кр і м удосконалення са мо г о процес у клепання, застосову ю т ь й ін ш і способ и виготовлення неро з ' є мни х з ' єднань, наприкла д елек­ трич ни м і газови м звар ю вання м, з ' єднання м м етал і в тер мо ст і йким и клеям и ВК -32-200, ВК -32-250, ИП - 9 т а і н..

О дна к у ряд і галузе й м а ш инобудування, наприкла д в ав і абудуван­ н і, у виробництв і сл ю сарно- мон та жн ог о і нс тру м ента, клепанн я щ е ш ирок о застосову ю ть, особлив о дл я з ' єднанн я конструкц і й, як і пра­ ц юю т ь пр и високи х те мп ература х т а тиску.

Ро зріз ня ю т ь клепанн я ручне, м ехан із оване, пр и яком у застосо­ ву ю т ь пневматичні клепальн і мо лотки, і м а ш инне, щ о виконуєтьс я н а преса х одинарног о й груповог о клепання.