Задня затилоВочна поверхня

Ри с. 261. Ручний мітчик:

o — конструкція; б — елементи; в — головні кути

точ ни х р із ьб. Робоч а частина м іт чик а складаєтьс я і з забір но ї т а каліб­ ру ю чо ї частин.

З а б і р н а (а б о р і з а л ь н а) ч а с т и н а, я к правило, ро­ битьс я у вигляд і конуса; вон а здійс н ю є основн у робот у пр и нар із у ­ ванн і р із ьби. У м іт чика х дл я в ' язки х м етал і в н а забір н і й частин і є ск і с 6... 10° у напрям і, зворот ном у напрям у р із ьби: пр и прав і й різь­ б і ск і с л і вий, пр и л і в і й — правий. Ц е пол і п ш у є в і дведенн я стру ж ки.

К а л і б р у ю ч а (н а п р я м н а) ч а с т и н а — р із ьбов а час­ ти н а м іт чика, су м і жн а і з забір но ю частино ю. Вон а спря мо ву є м іт чи к у отв і р і кал і бру є Н ар із увани й отв і р.

Х в о с т о в и к - с т е р ж е н ь слу жи т ь дл я закріпле нн я м іт чик а в патрон і аб о утри м уванн я йог о у воротк у (пр и наявнос т і квадрата) п і д ча с роботи.

Р із ьбов і частини м іт чика, обме ж ен і канавками, на зива ю тьс я р і - з а л ь н и м и п е р а м и (рис. 261, б). Р із альн і пер а (зу би) м а ю т ь ф орм у клина.

Головними кутам и р із альни х перм іт чик а (рис. 261, в) є: передн і й у, зад н і й а та ку т загостре нн я (З. Ц і кут и у забір но ї та кал і бру ю чо ї части н р із н і.

Д л я стал і середньо ї твердост і передн і й ку т у = 8... 10°, дл я твердо ї

стал і у = 5°, дл я бронз и й чавун у у = 0... 5

дл я ручни х і 10° — дл я і н ш и х м іт чик і в.

. Задн і й ку т а = 6...8°

Р і з а л ь н и м и к р о м к а м и на зива ю тьс я кромк и н а рі­ заль ни х пера х м іт чика, утворені перетино м передн і х поверхон ь канав ­ к и і з тилови м и поверхнями робочо ї частини.

С е р ц е в и н а — ц е внутр і ш н я частина тіл а м іт чика, ви м і рян а п о д і а м етр у кола, дотичног о д о дн а канаво к м іт чика. М іт чик и дл я нар із уванн я р із ьб и в нержав і ю чи х сталя х м а ю т ь м асивн і ш у (товсті­ ш у) серцевину.

К а н а в к и — ц е заглибле нн я м і ж р із альни м и зуба м и (перами), щ о утвор юю тьс я видалення м частини м еталу. Ц і канавк и слу ж ат ь дл я утворенн я р із альни х кромо к і розм і щ енн я стру ж к и пр и нарі­ зува нн і р із ьби. П ро ф і л ь канавк и утвор ю єтьс я передньо ю поверх ­ не ю, п о як і й сходит ь стру ж ка, і зад ньо ю, щ о слу жи т ь дл я з м ен ш енн я терт я пе р м іт чик а о б ст і нк и нар із уваног о отвору.

К анавк и у м іт чика, я к правило, роблят ь прямими, б о вон и прост і ш і у виготовленн і. О дна к дл я кра щ и х у мо в р із анн я й виготовлення точ ни х р із ь б застосову ю т ь м іт чик и н е з прямими, а з гви н тови м и сп і ральним и канавками. К у т нахил у с о гви н тово ї канавк и ци х м іт чик і в становит ь 8,. Лб °. Д л я нар із уванн я глухи х отвор і в нахил и ци х канаво к роблят ь правим и (ри с 262, а), щ о б стру ж к а легк о виходил а вгору, дл я нарі­ зува нн я наскр із ни х отвор і в — л і ви м и (ри с 262, б), щ о б стру ж к а ви­ ходил а вниз.

М іт чик и д і а м етро м д о 2 2 мм,, я к правило, виготовля ю т ь з трьо м а, а д і а м етро м в і д 22 до 52 м м — з чотирма канавками. С пец і альн і міт­ чик и н а кал і бру ю ч і й частині канаво к н е м а ю ть.

в

Р у ч н і м і т ч и к и дл я м етрично ї й д ю ймово ї р із ь б стандартизо­ ван і й виготовля ю тьс я комплектом: з дво х м іт чик і в дл я р із ьб и з кро­ ко м д о 3 м м вкл ю чн о (дл я основно ї м етрично ї р із ьб и д і а м етро м в ід 1 до 52 м м і дл я д ю ймово ї р із ьб и д і а м етро м в і д 1/4 до 1") і комплекто м з трьо х м іт чик і в дл я р із ьб и з кроко м ви щ е 3 м м (дл я м етрично ї р із ьб и д і а м етро м в і д З О д о 5 2 м м і дл я д ю ймово ї р із ьб и д і а м етро м в і д Iі/ д о 2"). Д о комплекту, щ о складаєтьс я з трьо х м іт чик і в, входят ь чор­ новий, середн і й і чистови й м іт чик и (рис. 263, І, II, III). У с і м іт чик и комплект у м а ю т ь р із н і д і а м етри. Ч орнови й м іт чи к (І) нар із у є чорнов у р із ьбу, з н і м а ю ч и пр и цьом у д о 6 0 % м етал у (ст ру ж ки); середн і й

Рис. 262. Мітчики з правою (а) і л івою (б) гвинтовими канавками

20!

чорновий мітчик

\

Середній мітчик Настовий мітчик

Ри с. 263. К омплект мітчиків:

Л //, /// — відпов ідно чорновий, середн ій і чиетовий мітчики

м іт чи к (II) нар із у є в ж е точ н і ш у р із ьбу, з н і м а ю ч и д о З О % м еталу; чцсто - ви й м іт чи к (III) з н і м а є щ е д о 1 0 % м еталу, м а є повни й проф і л ь р із ьб и і використовуєтьс я дл я остаточного, точ но г о нар із уванн я р із ьб и т а ї ї кал і брування. Щ о б визначити, яки м є м іт чи к — чорновим, середн і м аб о чистовим, н а хвостов і й частині роблят ь в і дпов і дн о одну, дв і аб о тр и кругов і риск и (к і льця) аб о ставлят ь в і дпов і дни й номер. К р і м того, н а хвостов і й частин і проставля ю т ь розм і р р із ьби, дл я нар із у ­ ванн я яко ї це й м іт чик. зробле но.

К омплек т ручни х м іт чик і в з дво х ш ту к виготовля ю т ь подовження м забір но г о конус а т а деяки м збіль ш ення м д і а м етр а пер ш ог о м іт чика.

Зале жн о в і д конструкц і ї р із ально ї частин и м іт чик и бува ю т ь ци­ л і ндричним и т а кон і чними.

П р и ц и л і н д р и ч н і й к о н с т р у к ц і ї м і т ч и к і в усі тр и і нс тру м ент и комплект у м а ю т ь в і дпов і дн і д і а м етри. Ч истови й міт­ чи к м а є повни й проф і л ь р із ьб и „д і а м ет р середньог о м іт чик а м ен ш и й з а нормальни й н а 0,6 глиби н и нар із ки, а д і а м ет р чорновог о м іт чик а мен­ ш и й з а д і а м ет р р із ьб и н а повн у глиби н у нар із ки. У чорновог о м іт-

чик а дов жин а забір но ї частини дор і вн ю є 4... 7, у середньог о — 3... 3,5 і. чистовог о — 1,5...2 ни тка м. К у т нахил у забір но ї частин и у чорновог о м іт чик а дор і вн ю є 3°, у середньог о — 7°, у чистовог о — 2 ° (д ив. рис. 263). Ц ил і ндричним и м іт чикам и нар із у ю т ь р із ьб у у глу­ хи х отворах.,

П р и к о н і ч н і й к о н с т р у к ц і ї м і т ч и к і в ус і тр и ін­ стру м ент и комплект у м а ю т ь однаков і д і а м етр и т а повни й проф і л ь р із ьб и з р із но ю дов жин о ю забір ни х частин. Р із ьб у в м е ж а х забір но ї частин и роблят ь кон і чно ю й додатков о зрізу ю т ь п о вер ш ина х зубі в н а конус. У, чорновог о м іт чик а забір н а частин а дор і вн ю є дов жин і ро­ бочо ї частини, у середньог о — половин і ц і є ї дов жини, у чистовог о — дво м ни тка м.

К он і чн і м іт чик и застосову ю т ь звичай н о дл я нар із уванн я р із ь б у наскр із ни х отворах.

М іт чик и випуска ю т ь з і ш л і ф овани м і не ш л і ф овани м проф і ля м и зубів. Ш л і ф ован і створ юю т ь р із ьб у точ н і ш у і з чист і ш о ю поверхне ю.

З а т о ч н і с т ю н а р і з у в а н о ї р і з ь б и м іт чик и под і ля ю т ь н а чотир и груп и — С, Д, Е т а Н. М іт чик и груп и С — най точ н і ш і, гру п Е т а Н — м ен ш точ н і з не ш л і ф овани м проф і ле м зубів. М іт чик и гру п С т а Д — з і ш л і ф овани м проф і ле м зубів; ним и нар із у ю т ь висококласн і р із ьби. М іт чик и гру п Е т а Н призначен і дл я р із ь б 9-го квал іт ету.

М а ш и н н о - р у ч н і м і т ч и к и застосову ю т ь дл я нар із уванн я м етричної, д ю ймово ї та труб но ї цил і ндрично ї й кон і чно ї р із ь б у на­ скр із ни х т а глухи х отвора х ус і х розм і р і в м а ш инни м способо м і вручн у з кроко м д о 3 м м вкл ю чно. М іт чик и цьог о тип у виготовля ю т ь дво х ви­ д і в — одинарн і (дл я наскр із ни х і глухи х отвор і в) і комплектн і (чор­ нови й і чистовий).

М а ш и н н і м і т ч и к и застосову ю т ь дл я нар із уванн я н а верста­ та х р із ь б у наскр із ни х т а глухи х отворах. Вон и бува ю т ь цил і ндрични ­ м и (рис. 264, а) і кон і чним и (рис. 264, б).

У м а ш инни х т а м а ш инно-ручни х м іт чика х н а хвостовик у роблят ь к і льцев і канавк и дл я затиска нн я у ш видкоз м і нни х патронах.

Г а й к о в і м і т ч и к и (рис. 264, в) слу ж ат ь дл я нар із уванн я м етрично ї р із ьб и в гайка х з а оди н робочи й х і д вручн у аб о н а сверд­ лильни х і р із ьбонар із ни х верстатах. ї х виготовля ю т ь однокомплект ­ ними, вон и м а ю т ь довг і р із альн у частин у (1 2 витк і в) і хвостовик. В елик а дов жин а останньог о да є мож лив і ст ь нани зуват и н а ньо г о гайк и пр и нар із уванн і.

Ви готовля ю т ь тако ж г а й к о в і м і т ч и к и і з з і г н у т и м х в о с т о в и к о м (рис. 264, г), як і закріпл юю тьс я у спец і альни х патрона х н а гайко нар із ни х авто м атах. Вон и да ю т ь з мо г у гайка м безперервно авто м атичн о спадат и в м і р у нар із ування.

П л а ш к о в і м і т ч и к и (рис. 264, д) в і др із ня ю тьс я в ід гайко­ ви х наявн і ст ю забір но г о конус а і слу ж ат ь дл я попередньог о нар із у ­ ванн я р із ьб и у пла ш ка х з а оди н робочи й х і д.

М а т о ч н і м і т ч и к и (рис. 264, е) застосову ю т ь дл я зачи щ енн я р із ь б у пла ш ка х п і сл я нар із уванн я пла ш кови м м іт чиком, а тако ж дл я зачи щ енн я р із ь б у пла ш ках, як і з находя тьс я в робот і. У м аточни х м іт чика х накавк и роблят ь з право ю сп і ралл ю.

С п е ц і а л ь н і м і т ч и к и склада ю т ь велик у групу, д о яко ї входят ь безканавков і й комб і нован і м іт чики, м іт чик и з гви н тови м и канавкам и то щ о.

Б е з к а н а в к о в і м і т ч и к и (рис. 265, а) застосову ю т ь дл я нар із уванн я наскр із ни х р із ь б 10... 1 2 мм. Д ов жин а забір но ї частин и м іт чик а так а са м а, щ о й у звичай ни х м а ш инних. Д ов жин а канавк и (з виходо м) н а 3...5 ни то к дов ш а з а забір н у частину. Б езкадаавков і м іт чик и наба гат о м і цн і ш і з а звичай н і. Завдяк и довг і й р із ьбов і й частин і м іт чик и можн а загостр ю ват и к і льк а раз і в. Ви сок а продук ­ тив н і ст ь пр и нар із уванн і р із ьб и є голов ни м достоїнством безканавко - ви х м іт чик і в. Д л я нар із уванн я р із ьб и у глухи х отвора х ц і м іт чик и не­ придатн і.

К о м б і н о в а н і м і т ч и к и склада ю тьс я з дво х частин, роз­ д і лени х ш ийко ю (рис. 265, б). П ер ш а частин а слу жи т ь дл я попередньо ­ го, а друг а — дл я остаточног о нар із уванн я р із ьби. К омб і новани й ін­ стру м ен т — м і т ч и к - с в е р д л о (рис. 265, в) да є з мо г у поєднат и свердл і нн я й нар із уванн я р із ьб и в одн у операц і ю, щ о з начн о п і дви щ у є продуктивн і сть. Й ог о застосува нн я мож лив е ли ш е пр и нар із уванн і наскр із ни х отвор і в бе з примусово ї подач і з а у мо ви, щ о м іт чи к вклю­ чаєтьс я в робот у п і сл я виход у вер ш ин и свердл а з отвору. У противному

раз і свердл о з м у ш ен е прац ю ват и з подачею, як а дор і вн ю є кроков і р із ьби, щ о нар із ується.

Застосову ю т ь й ін ш і комб і нован і і нс тру м ент и — м іт чик-роз - вертку, зе нкер -розвертку- м іт чи к то щ о. Зам і н а к і лько х і нс тру м ент і в одни м комб і новани м да є з мо г у з начн о скоротит и допо м і жни й час, щ о витрачаєтьс я н а за м і н у і нс тру м ента.

М і т ч и к и з г в и н т о в и м и к а н а в к а м и (рис. 265, г) м а ю т ь ку т нахил у канавк и 35°, щ о забезпечу є в і льни й вих і д стру ж к а п о сп і рал і й викл ю ча є мож лив і ст ь зрив у р із ьби. М іт чико м можн а нарізу­ ват и р із ьб у н а високи х ш видкостях. О ди н м іт чи к і з гви н тово ю канав ­ ко ю за м і ня є комплек т звичай ни х м іт чик і в.

Застосування ци х м іт чик і в дл я обробк и детале й з чавуну, латун і, нержав і ю чо ї стал і т а і н ш и х м атер і ал і в дозволил о п і дви щ ит и п р о д у к ­ тив н і ст ь прац і у 3 рази. М іт чик и виготовля ю т ь з і нс тру м ентальни х стале й У 8, У1 2 т а ш видкор із ально ї Р18.

П р и нар із уванн і р із ьб и вручн у р із альни й і нс тру м ен т оберта ю т ь з а допо мо го ю воротк і в, встановл юю ч и ї х н а квадрат и хвостовик і в.

Н е р е г у л ь о в а н і в о р о т к и мож ут ь м ат и оди н аб о тр и отвор и (рис. 266, а); у р е г у л ь о в а н и х в о р о т к а х є регульо­ вани й отв і р (рис. 266, б). К р і м цих, застосову ю т ь т о р ц е в і в о р о т - к и (рис. 266, в) дл я обертанн я м іт чик і в пр и нар із уванн і р із ьб и у ва ж кодоступни х м і сцях.

Т а р о в а н и й в о р о т о к (рис. 266, г) використову ю т ь дл я нар із уванн я р із ьб и у глибоки х і глухи х отворах. В і н складаєтьс я з корпус а 6, втулк и 7 і пружин и 8. К орпу с і втулк а м а ю т ь зчіп н і ск і сн і кулачки, як і пр и переви щ енн і зусилля, щ о передаєтьс я в ід рук и прац юю чого, виходят ь із зачепле ння. В результат і цьог о втулк а з міт­ чико м н е обертатиметьс я і ти м са ми м запобігати м етьс я йог о поламка. У н і в е р с а л ь н и й в о р о т о к (рис. 267, а) слу жи т ь дл я за­

кр і пленн я пла ш о к і з зов н і ш н і м д і а м етро м 2 0 мм, вс і х вид і в м іт чик і в і розверток, як і м а ю т ь хвостовик и квадратног о перер із у з і сторона м и

Ри с. 266. В оротки:

а — нерегульований; б — з регульованим отвором; в — торцевий; г — тарований; 1, 3 — неру­ хома й рухома рукоятки; 2 — рамка; 4, 5 — рухоми й і нерухомий сухар і; 5 — корпус; 7 — втулка; 8 — пруж ин а

m

7 ц $

Рис. 267. У ніверсальний вороток перш ого (а) і другог о (б) варіантів виконання

д о 8 мм. У корпус і, закрито м у кри ш ко ю, розм і щ ен о м ехан із м, яки й да є з мо г у з м і н ю ват и розм і р квадратног о отвору. М ехан із м рухаєтьс я з а дІлШ могою гви н т а з ри ф лено ю головко ю. Р із ьбов а частин а гви н т а зв ' язан а з одни м з чотирьо х кулачк і в, в і льн о розм і щ ени х всередині коргіу& а.

П р р обертанні гви н т а з м і щ уєтьс я кулачок, яки й утвор ю є одн у з і с'РоГрін квадрата. О пуска ю чись, кулачо к на тиску є н а ск і сни й ку т другог о кулачка, руха ю ч и останн і й праворуч. Той, у сво ю чергу, п і дн і м а є треті й кулачок, яки й з м і щ у є л і вору ч четвертий. Таки м чином, чотир и сторон и квадратног о отвор у з м ен ш у ю тьс я р і вно м і рно. Так е регул ю ванн я квадратног о отвор у да є з мо г у закріпл ю ват и м іт чик и і рбзвертк и р із но г о виду.

Д л я закріпле нн я пла ш о к у корпус і ун і версальног о воротк а є г н із до. П ла ш к и закріпл юю т ь гви н та ми.

Застосування описаног о пристро ю викл ю ча є бра к пр и нар із у ­ ванн і р із ьб и пла ш ками. Вон о за м і н ю є сл ю сарев і наб і р воротк і в, пла ш котрима ч і спец і альн і напрямн і пристро ї д о ньо го.

Ун і версальни й вороток, показани й н а ри с 267, б, да є з мо г у нар із уват и р із ьб у у ва ж кодоступни х м і сцях. М іт чи к ту т кр і питьс я з а допо мо го ю чотирьо х кулачк і в 2, 3, 5 і 7, розм і щ ени х у корпус і /. Гвин т 4, оберта ю чись, з м і щ у є кулачк и й з м і н ю є розм і р и квадратног о отвору. П одов ж ен а частин а корпус а забезпечу є перпендикулярн і ст ь м ітчи 'к а д о пло щ ин и обертанн я воротка. П р и встановлени х рукоятка х

6 ворото к використовується, я к звичай но. Д л я нар із уванн я р із ьб и у ва ж кодоступни х м і сця х рукоятк и вигвинчу ю ть. У подовжен у час­ ті ш у корпус а воротк а вставля ю т ь к і нец ь торцевог о кл ю ча. Завдяк и наявнос т і п і дпру жин ено ї кульк и ворото к над і йн о закріпл ю єтьс я н а встановлено м у в ньо г о м іт чику.

§ 60. НАРІЗУВАНН Я ВНУТРІШНЬО Ї РІЗЬБ И

ф дб і р сверде л дл я свердл і нн я отвор і в п ід р із ьбу. П р и нар із уванн і р із ьб и м атер і а л частков о «видавл ю ється», то м у д і а м ет р свердл а м а є бут и трох и б і ль ш им, н і ж внутр і ш н і й д і а м ет р р із ьби. Зм і н а величин и

2Щ

Ри с. 268. Н ар із уванн я внутріш ньої різьби:

а — встановлення мітчика; б — прийом нарізування

отвор у пр и нар із уванн і р із ьб и у тверди х і крихки х м етала х м ен ш а, н і ж у м ' яки х і в ' язких.

Я к щ о просвердлити, п і д р із ьб у отв і р д і а м етро м, щ о точ н о в і даов і - да е внутр і ш ньом у д і а м етр у р із ьби, т о м атер і ал, видавл ю вани й пр и нар із уванн і, тис ну ти м е н а зуб и. м іт чика, в і д чог о вон и в резудатат І великог о терт я сильн о на гріва ю тьс я і д о ни х прилипа ю т ь частк и ме­ талу.

Р із ьб а мож е вийт и з рваним и ни тка ми, а в деяки х випадка х мож ли-: в а поламк а м іт чика. П р и свердл і нн і отвор у над т о великог о д і а м етр а р із ьб а виходит ь неповно ю.

Д і а м ет р свердл а дл я свердл і нн я п і д м етричн і і труб н і р із ьб и визна ­ ча ю т ь з а дов і дникови м и таблиця ми. К ол и н е можн а скористатис я таб­ лиця ми, д і а м ет р п і д м етричн у р із ьб у приблизн о розрахову ю т ь з а ф ормуло ю йс = й — КСР, де йс — д і а м ет р свердла, мм; й — номі­

нальни й д і а м ет р р із ьби, мм;, Кс— кое ф і ц і єнт, щ о зале жи т ь вї д роз­

биванн я отвор у і беретьс я з а таблиця м и (Д ов і дни к м етал і ста, т. 3); звичай н о К с = 1...1,08; Р — кро к р із ьби, мм.

Ро зм іри воротка дл я закріпле нн я м іт чик а вибира ю т ь зале жн у.від д і а м етр а останнього. Загальн у дов жин у і д і а м ет р рукоятк и в шю тк а визнача ю т ь за встановлени м и практико ю ф ормулами: Ь = 20£> + 100; сі = 0, 5 0 + 5, де І — дов жин а воротка, мм; О — д і а м ет р м іт чика,. мм; й — д і а м ет р рукоятк и воротка, мм.

П рийоми нарізування р із ьби. П і сл я п і дготовк и отвор у п і д р із ь * б у і вибор у воротк а заготовк у закріпл юю т ь у ле щ ата х і в це й отв і р вставля ю т ь вертикальн о м іт чи к з а кутнико м (рис. 268, а).

П ритиску ю ч и л і во ю руко ю ворото к д о м іт чика, право ю повер­ та ю т ь йог о правору ч доти, пок и м іт чи к н е вр і ж етьс я н а к і льк а ни то к у м ета л і н е зай м е ст і йк е положення, п і сл я чог о ворото к берут ь з а рукоятк у дво м а рукам а й оберта ю т ь з перехоплення м ру к чере з ко жн і п і воберт а (рис. 268, б)

Д л я полег ш енн я робот и ворото к з м іт чико м оберта ю т ь н е вес ь ча с з а годи нниково ю стр і лко ю, а здійс н юю т ь один-дв а оберт и правору ч

і п і воберт а л і вору ч і та к дал і. Завдяк и тако м у зворот но -оберталь ном у рух у м іт чик а стру ж к а ла м ається, ста є коротко ю (подр і бнено ю), а проце с р із анн я з начн о полег ш ується.

Зак і нчив ш и нар із ування, обертання м воротк а у зворот ни й б і к викручу ю т ь м іт чи к з отвору, пот і м з нов у прокручу ю т ь йог о наскр із ь. М іт чико м вручн у виготовля ю т ь р із ьб у п о 6...10 - м у квал іт етах.

П равил а нар із уванн я р із ьб и м іт чиком:

пр и нар із уванн і р із ьб и у глибоки х отворах, у м ' яки х і в ' язки х м етала х (м ід і, ал юм і н і ю, бронз і то щ о) м іт чи к треб а пер і одичн о викру ­ чуват и з отвор у й очи щ ат и канавк и в і д стру ж ки:

нар із уват и р із ьб у сл і д повни м наборо м м іт чик і в: нар із уванн я різь­ б и одраз у середн і м м іт чико м бе з проходженн я чорновим, а пот і м чисто - вий н е прискор ю є, а навпаки, ускладн ю є роботу; р із ьб а в цьом у раз і виходит ь неяк і сно ю, а м іт чи к мож е зла м атися;

середн і й і чистови й м іт чик и вводят ь в отв і р бе з воротк а і ли ш е п і сл я тог о я к м іт чи к п і д е правильн о п о р із ьб і, н а головк у надя га ю т ь воро­ то к і продовжу ю т ь нар із уват и р із ьбу;

глухи й отв і р п і д р із ьб у треб а робит и н а глиби ну, де щ о б і ль ш у, н і ж дов жин а нар із увано ї частини, з таки м розрахунком, щ о б робоч а частин а м іт чик а трох и вий ш л а з а м е ж і нар із увано ї частини; як щ о тако­ г о запас у н е буде, р із ьб а вийд е неповно ю;

у процес і нар із уванн я треб а ретельн о сл і дкуват и з а ти м, щ о б н е бул о перекос у м іт чика; дл я цьог о сл і д чере з ко жн і дв і -тр и нар із ан і ни тк и перев і рят и з а допо мо го ю кутник а положенн я м іт чик а щ од о

4» М астильно-охолодна рідина, що використовуєтьс я при нарізуванні різьби

О бробл ю вани й матер і а л М астильно-охолодна р і дин а

Сталь:

вугдецева конструкційна Емульсія; сірчане масло інструментальна легована Сірчане масло з гасом; змішані масла

Ковкий чавун 3 ...5 %-на емульсія

Чавунне литво Б е з охолод ж ення; 3... 5 %-на емульсія; гас

Бронза Б е з охолодж ення; змішані мастила

Цинк Емульсія

Латунь Б е з охолод ж ення; 3...5 %-на емульс ія

М ідь Емульсія; змішані масла

Н ікель Емульсія

Алюміній та його сплави Б е з охолодж ення; емульсія; змішані масла;

Гас

Н ерж ав ію ч і, ж аростійкі сплави Суміш з 50 % сірчаного масла, 30 % гасу,

t

20 % олеїново ї кислоти (або 80 % сульфо- резола і 20 % олеїнової кислоти)

,,....5 %-на емульсія

П р и м і т к а. У деталях з текстоліту і гетинаксу нарізування різьби здійс-. шоють з обдуванням стиснутим повітрям.

верхньо ї пло щ ин и виробу; особлив о обере жн о сл і д нар із уват и р із ьб у у др і бни х і глухи х отворах. Н ар із ан у внутр і ш н ю р із ьб у перев і ря ю т ь кал і брами-пробками.

Зма щ енн я р із ьбонар із но г о і нс тру м ента. Н а як і ст ь р із ьб и т а стій­ к і ст ь і нс тру м ент а вплива є правильни й виб і р м астильно-охолодно ї р і дин и (та бл. 4).

П р и нар із уванн і р із ь б у деталя х з силу м і ну, ал юм і н і ю стру ж к а налипа є н а м іт чи к і внасл і до к цьог о виника ю т ь задири; пр и нарізу ­ ванн і р із ьб и у нержав і ю чих, ж аро м і цни х т а і н ш и х високолегованих сталя х м іт чи к ш видк о затупл ю ється.

М астило, запропо нован е П етрови м, да є з мо г у нар із ат и високояк і с ­ н у р із ьб у з наймен ш им и затрата м и прац і. Вон о м а є таки й скла д (%): олеїнов а кислот а — 78, стеаринов а кислот а — 17, с і рк а то нко г о по­ м ел у — 5.

С теари нов у й олеїнов у кислот и з м і ш у ю т ь пр и 60... 6 5 °С, пот і м су м і ш охолод ж у ю т ь д о 2 0 ° С і з м і ш у ю т ь з с і рко ю то нко г о помелу. І нс тру м енто м, з м а щ ени м ц і є ю пасто ю, легк о нар із уєтьс я р із ьб а в от­ вора х деталей, як і загартова н і д о 38... 42 ННС е.

§ 61. НАРІЗУВАНН Я ЗОВНІШНЬО Ї РІЗЬБИ

*' І нс тру м ент. Зовн і ш н ю р із ьб у нар із у ю т ь пла ш кам и вручн у і н а верстатах.

Зале жн о в ід конструкц і ї пла ш к и под і ля ю т ь н а кругл і, нака т н і, розсувн і (призматичн і).

К р у г л і п л а ш к и (ле рки) виготовля ю т ь суц і льни м и і розр із­ ними. •

С у ц і л ь н а п л а ш к а (рис. 269, а) — ц е стальн а загартова н а гайка, в як і й чере з р із ьб у / прор із ан о наскр із н і поздовжн і отвори,

як і утвор юю т ь р із альн і кромк и і слу ж ат ь дл я виход у стру ж ки. З обо х

бок і в пла ш к и є забір н і частин и 2 завдов ж к и 1 /2...2 ни тки. Ц і пла ш к и

застосову ю т ь пр и нар із уванн і р із ьб и д і а м етро м д о 5 2 м м з а оди н робо­ чи й х і д.

Рис. 269. П лашки:

а — суцільна; б — розрізна; / — різьба; 2 — забірна частина

Ри с. 270. Р ізьбонакатні плашки:

а — ткн у М ПН; б — тип у НПН; в — дл я накатування, р із ьб и н а тонкост і н ­ ни й труба х

Д і а м етр и суц і льни х кругли х пла ш о к передбачено стандарто м: дл я

ї

основно ї м етрично ї р із ьб и — в і д 1 д о 7 6 мм, дл я д ю ймово ї — в і д 74д о 2", дл я труб но ї — в і д */8 д о 1 1 /2".

К ругл і пла ш к и пр и нар із уванн і р із ьб и вручн у закріпл юю т ь у спе­ ц і ально м у воротку.

Р о з р і з н і п л а ш к и (рис. 269, б) н а в і д м і н у в і д суц і льни х м а ю т ь прор і з (0,5... 1,5 мм), щ о да є з мо г у регул ю ват и д і а м ет р р із ьб и в м е ж а х 0, 1 — 0, 2 5 мм. Вн асл і до к з ниженн я ж орсткост і нар із уван а цим и пла ш кам и р із ьб а м а є недос тат нь о точ ни й проф і ль.

Р і з ь б о н а к а т н і п л а ш к и (рис. 270, а—в), застосовува н і дл я нака тува нн я точ ни х проф і л і в р із ьби, м а ю т ь корпус, н а яком у вста­ новл юю т ь нака т н і ролик и з р із ьбо ю. Ролик и можн а регул ю ват и з а роз­ м і ро м нар із увано ї р із ьби. П ла ш к и оберта ю т ь дво м а рукоятками, щ о вкручу ю тьс я в корпус.

З а допо мо го ю р із ьбонакатни х пла ш о к нар із а ю т ь р із ьб у 0 4... 3 3 м м і кроко м 0, 7... 2 м м з а 6...8-м квал іт ета ми. Н акатуванн я ви­ кону ю т ь н а верстатах, а тако ж вручну. Р із ьб а виходит ь м і цн і ш о ю, оск і льк и волокн а м етал у у гви н та х н е перер із у ю ться. К р і м того, завдяк и тиск у пла ш о к волокн а з м і цн юю ться. О ск і льк и р із ьб а ли ш е видавл ю ється, поверхн я виходит ь чист і ш о ю. Н акатуванн я р із ьб и здійс н ю єтьс я та к са мо, я к і нар із уванн я клупам и (д ив. дал і).

Н а рис. 270» б показан о р із ьбонакатн у пла ш к у тип у НПН, як а застосовуєтьс я дл я нака тува нн я р із ь б М 6 т а М 1 2 н а свердлильни х і токар ни х верстатах.

П ла ш ка, зобра ж ен а н а рис. 270, в, слу жи т ь дл я нака тува нн я р із ь б н а то нкос ті нни х труба х н а свердлильни х і токар ни х верстатах, а та­ ко ж вручну.

Р о з с у в н і (п р и з м а т и ч н і) п л а ш к и н а в і д м і н у в і д кругли х склада ю тьс я з дво х половинок, як і на зива ю тьс я п і впла ш кам и (рис. 271, а). Н а ко жн і й з ни х заз начен о розм і р зов н і ш ньо ї р із ьб и і цифр а 1 ч и 2 дл я правильног о закріпле нн я у пристро ї (клуп і). Н а зов н і ш н і й сторон і п і впла ш о к є кутов і канавк и (пази), яким и ї х вста­ новл юю т ь у виступ и клупа.

Д л я р і вно м і рног о розпод і л у тиск у гви н т а н а п і впла щ к и дл я уник­ ненн я перекос у м і ж п і впла ш кам и й гви н то м розм і щ у ю т ь сухар.

Рис. 271. Ро зсувні (призматичні) плашки:

а—загальний вигляд; б—закріплення в клупі; в — нарізування різьби

Ро зсув н і (призматичн і) пла ш к и виготовля ю т ь комплектами з 4...

5 па р у ко жн ому; ко жн у пар у у раз і потреб и вставля ю т ь у клуп. Ро зсув н і пла ш к и виготовля ю т ь дл я м етрично ї р із ьб и д і а м етро м в і д

М б д о М 52, дл я д ю ймово ї — в і д

х/4 д о 2 " і дл я труб но ї — в і д

1/8 д о

І //. Ро зсув н у пла ш к у закріпл юю т ь у к л у п і (рис. 271, б), яки й

складаєтьс я із ск і сно ї рамк и / з дво м а рукоятками 2 і затиск но г о гвин­ т а 5. П і впла ш к и 3 вставля ю т ь у виступ и рамки, вводят ь суха р 4 і закріпл юю т ь гви н то м 5. К лупи, в яки х встановл юю т ь призматичн і пла ш ки, виготовля ю т ь ш ест и розм і р і в — в і д № 1 д о № 6. Робо т а клу - по м показан а н а рис. 271, в.

П роце с нар із уванн я р із ьби. П р и н а р і з у в а н н і р і з ь б и п л а ш к о ю треб а м ат и н а уваз і, щ о в процес і утворенн я проф і л ю р із ьб и м ета л виробу, особлив о сталь, м і д ь то щ о, «тяг не ться», д і а м ет р стер жн я збіль ш ується. Вн асл і до к цьог о посил ю єтьс я тис к н а поверх ­ н ю пла ш ки, щ о призводит ь д о ї ї на гріва нн я й прилипанн я часто к ме­ талу, ' то м у р із ьб а виходит ь рвано ю.

П р и вибор і д і а м етр а стер жн я п і д зов н і ш н ю р із ьб у сл і д керуватис я ти м и са мим и м і ркуваннями, щ о й пр и вибор і отвор у п і д внутр і ш н ю р із ьбу. Я к і сн у р із ьб у можн а д і стат и тоді, кол и д і а м ет р стер жн я мен­ ш е зов н і ш ньо г о д і а м етр а нар із увано ї р із ьби. Я к щ о д і а м ет р стер жн я

Ги

буд е з начн о м ен ш им, н і ж треба, т о р із ьб а виходит ь неповно ю; як щ о ж д і а м ет р стер жн я буд е б і ль ш им, т о пла ш к у аб о н е можн а на гви н тит и н а стер ж ен ь і к і нец ь стер жн я буд е по­ ш код ж ен о аб о п і д ча с нар із уванн я зу­ б и пла ш к и внасл і до к перевантаження зла м а ю ться.

Рис. 272. Прийом нарізування П р и нар із уванн і р із ьб и пла ш ко ю

різьби плашкою вручн у стер ж ен ь закріпл юю т ь у ле­ щ ата х так, щ о б йог о виступа ю чи й на д

р і вне м губо к к і нец ь бу в н а 20... 2 5 м м б і ль ш и м з а дов жин у нарізу ­ вано ї частин и (рис. 272). Д л я забезпече нн я вр із уванн я н а верхньо м у к і нц і стер жн я з н і м а ю т ь ф аску.

П от і м н а стер ж ен ь наклада ю т ь закріпле н у у клу п пла ш к у і з не­ з начни м на тискува ння м оберта ю т ь клу п так, щ о б пла ш к а вр із алас я приблизн о н а одну-дв і ни тки. П і сл я цьог о нар із уван у частин у стерж ­ н я з м а щ у ю т ь м асло м і оберта ю т ь клу п з р і вно м і рни м тиско м н а обид­ в і рукоятк и так, я к пр и нар із уванн і м іт чиком, тобт о один-дв а оберт и правору ч і п і воберт а л і воруч.

Д л я запобіга нн я брак у й по ш код ж енн ю зубі в пла ш к и треб а слід­ куват и з а перпендикулярни м положення м пла ш к и д о стер жн я — пла ш к а м а є вр із атис я у стер ж ен ь бе з збоче ння.

Н ар із ан у зов н і ш н ю р із ьб у перев і ря ю т ь р із ьбови м и м і крометрами аб о р із ьбови м и кал і брами-к і льця м и т а р із ьбови м и ш аблона ми.

П ла ш кам и вручн у нар із у ю т ь р із ьб у з а 8...9- м квал іт ета ми.

Н а р і з у в а н н я р і з ь б и к л у п а м и здійс н юю т ь у та­ ком у порядку. В становл юю т ь у клу п пла ш к и й розсува ю т ь ї х н а роз­ м і р, де щ о б і ль ш и й з а д і а м ет р нар із увано ї заготовки. Затиску ю т ь за­ готовк у в ле щ ата х у вертикально м у положенн і й запил юю т ь н а торц і ф аску; надя га ю т ь клу п н а стер ж ен ь заготовк и і щ і льн о зсува ю т ь плаш ­ к у гви н то м,

К лу п з пла ш ками, з м а щ ени м и з м і ш ани м аб о с і рчани м м асло м, по­ верта ю т ь н а І..Лг/2 оберт а з а годи нниково ю стр і лко ю, пот і м н а 1 / 4... 1

/а оберт а на зад. Н ар із ав ш и р із ьбу, клу п перем і щ у ю ть, оберта ю ч и

йог о в зворот ни й б і к дл я сход ж енн я н а к і нец ь стер жн я; пот і м підтис­ ку ю т ь пла ш к и гви н то м і нар із у ю т ь вдруге.

П ерев і ря ю ч и р із ьб у кал і бро м аб о гайко ю (н а крайн і й випадок), повтор юю т ь нар із уванн я д о виготовлення р із ьб и потр і бног о розм і ру. П і сл я завер ш енн я робот и пла ш к и вий м а ю т ь з клупа, очи щ а ю т ь в і д стру ж ки, ретельно протира ю т ь і з м а щ у ю т ь м асло м.

П рогресивні способ и нар із ування й законтр ю вання різьби. Б і ль ­ ш і ст ь детале й м а ш и н (т рактор і в, авто моб і л і в, м еталообробни х т а ін­ ш и х верстат і в) з ' єдну ю т ь з а допо мо го ю р із ьбови х з ' єднань. Трудо -

21 «

м і стк і ст ь процес у нар із уванн я р із ьб и з м ен ш у ю т ь р із номан іт ним и спо­ соба ми.

Застосову ю т ь загартова н і са мо видавл юю ч і гви н ти, яким и чере з пробит і отвор и з ' єдну ю т ь листов і детал і.

Н а Во лзько м у авто моб і льно м у завод і ш ирок о застосову ю т ь з а - г а р т о в а н і с а м о н а р і з н і г в и н т и дл я чавунни х і сталь­ ни х деталей. Гвин т и пр и обертанні з подаче ю видавл юю т ь р із ьбов і канавки.

Н а цьом у са мом у завод і застосову ю т ь са мокон тру ю ч і р із ьбов і з ' єднанн я — ш е с т и г р а н н у г о л о в к у, щ о м а є витеод и н а нижньом у торці, а н а верхньо м у — лунк и й рад і альн і канавк и і болт и і з з у б ч а с т и м б у р т и к о м. ї х використанн я з начн о скорочу є трудо м і стк і ст ь складальни х роб іт.

Д л я запобіга нн я в і дгвинчуванню болт і в застосову ю т ь кле ї (анае­ робн і с мо ли) тип у Т Е Н -3, як і рекоменду ю тьс я дл я застопоре нн я з'єд­ нань, щ о прац юю т ь в у мо ва х в і брац і йног о наван та ж ення.

§ 62. НАРІЗУВАННЯ РІЗЬБИ НА ТРУБАХ

Н ар із уванн я зов н і ш ньо ї р із ьб и здійс н юю т ь пла ш ко ю, внутр іш ­ ньо ї — м іт чиком.

К лу п (рис. 273, а) складаєтьс я з корпус а 2, довги х рукоято к 1,

чотирьо х плоски х р із ьбови х пла ш о к (г реб і нок) 3, як і мож ут ь одно -

Рис. 273. Трубний клуп з розсувними плашками для нарізування різьб діаметром від/1/2 до З".

а — будова; б — прийом нарізування різьби

часи о збли ж уватис я д о центр а аб о розходитис я в і д ньо г о пр и поворот і план ш айб и 4. Завдяк и цьом у одни м і ти м са ми м клупо м можн а нарі­ зуват и труб и р із ни х д і а м етр і в.

П ла ш к и З зале жн о в і д д і а м етр а труб и встановл юю т ь обертання м черв ' як а 5, яки й з находи тьс я в зачепле нн і з зубчастим секторо м 7, а п і сл я встановлення потр і бног о розм і р у стопорят ь на тискува ння м ва ж ел я 6. Точ н е встановлення р із ьбови х пла ш о к н а потр і бни й д і а м ет р здійс н юю т ь з а под і лка м и (нон іусо м) н а корпус і клупа.

К р і м чотирьо х р із ьбови х пла ш о к 3 у корпус і 2 клуп а встановлено напрямн і пла ш к и 8 (гладе ньк і, бе з р із ьби), як і забезпечу ю т ь ст і йк е положенн я клуп а н а труб і пр и нар із уванн і р із ьби.

Д о клуп а дода ю т ь к і льк а комплект і в пла ш о к (г реб і нок), щ о да є

х

з мо г у нар із уват и труб н і р із ьб и д і а м етро м в і д

/2 д о З ".

Н ар із уванн я труб но ї р із ьб и клупо м сл і д здійс н ю ват и у тако м у порядку:

оглянут и пла ш ки: стру ж ков і канавк и м а ю т ь бут и чистими, бе з задиро к т а і н ш и х де ф ект і в, а р із альн і кромк и — гостри ми, бе з зади­ рок, завалі в і викри ш ени х м і сц ь т а зла м і в;

к і нец ь нар із увано ї труб и 1 0 закріпит и в труб ном у притискач і

11 (рис. 273, б);

частин у труби, н а як і й нар із увати м етьс я р із ьба, з м астит и м асло м (ол і ф о ю);

встановит и клу п н а труб у і зблизит и пла ш к и з зусилля м, розрахо­ вани м так, щ о б р із ьб а бул а нар із ан а з а к і льк а робочи х ход і в (дл я діа­ м етр і в д о 1 " достатнь о дв а ходи, а дл я д і а м етр і в б і ль ш е Г — три); обертат и клу п навкол о труб и в чотир и прийоми, тобт о з а ко ж е н

П рийо м повернут и йог о приблизн о н а 90°;

н е з н і м а ю ч и клуп а з труби, рукоятко ю 9 план ш айб и 4 розсунут и пла ш к и 3 (тоді клу п з н і м аєтьс я з труб и в і льно);

перев і рит и як і ст ь нар із ано ї р із ьби;

клу п з пла ш кам и протерти, з м астит и м і неральни м м асло м.

§ 63. МЕХАНІЗАЦІЯ НАРІЗУВАННЯ РІЗЬБИ

Н ар із уванн я р із ьб и вручн у — м алопродуктивна й трудо м і стк а операц і я, то м у пр и мож ливост і прагнут ь застосуват и засоб и меха­ н із ац ії.

Д л я м ехан із ац і ї процес у нар із уванн я р із ьб и у великогабаритни х деталях, а тако ж пр и мон та ж і (с кладанн і) вироб і в застосову ю т ь так і спец і альн і ручн і м ехан із ован і і нс тру м енти, я к р із ьбонар із увач і з електрични м аб о пневматични м приводом, а тако ж електро - і пневмо - свердлилки, осна щ ен і спец і альни м и насадками.

Р і з ь б о н а р і з у в а ч з е л е к т р и ч н и м п р и в о д о м (рис. 274) м а є в мон това ни й електродвигун, редуктор, реверс і йни й ме­ хан із м і на груд ник. Н а вал у ротор а електродвигуна / (ри с 274, а]

Рис. 274. Р із ьбонар із ува ч з електрич­ ним приводом:

а — кінематична схема; б •— прийом роботи

закріпле н о зубчаст е колес о 2, як е чере з зубчаст і колес а 13, 12, 11, 10 і 9 переда є обертанн я в і льн о насаджени м зубчастим колеса м 6 і З, як і оберта ю тьс я в р із н і боки. П р и на тиска нн і н а корпу с і нс тру м ент а зверх у вни з (рис. 274, б) ш пиндел ь 7 всовуєтьс я всередину, йог о фла­ нец ь 5 входит ь у зачепле нн я з виступо м 4 зубчастог о колес а 3, м іт чи к пр и цьом у почина є вкручуватис я в отв і р. $

П ере д введення м у нар із увани й отв і р м іт чи к з м а щ у ю т ь м асло м. У три м у ю ч и р із ьбонар із ува ч у рука х так, щ о б н е бул о перекос у міт­ чик а в і дносн о осі отвору, в мик а ю т ь електродвигу н і легеньк о натис­ ку ю т ь н а корпус. П і сл я нар із уванн я р із ьб и і припиненн я на тискува н ­ н я ш пиндел ь 7 висунетьс я з корпус а і ф ланец ь 5 ув і йд е в зачепле нн я з виступа м и 8 зубчастог о колес а 6, А л е чере з те, щ о колес о 6 оберта­ єтьс я у 2 раз и ш вид ш е, т о м іт чи к почн е з подв і йно ю ш видк і ст ю викру ­ чуватис я з отвору. П родуктивн і ст ь нар із уванн я р із ьб и таки м спосо­ бом у 6... 1 0 раз і в ви щ а з а продуктивн і ст ь ручни м способо м.

Р і з ь б о н а р і з у в а ч з п н е в м а т и ч н и м п р и в о д о м (рис. 275, а) застосову ю т ь дл я нар із уванн я др і бни х р із ьб. Ч отирикла - панни й ротац і йни й пневмодвигу н 1 чере з редукто р почина є обертат и в і льн о насаджені зубчаст і колеса. П р и на тиска нн і н а корпу с м у ф т и входят ь у зачепле нн я з зубчастим колесом, щ о в і дпов і да є робочому ход у (нар із уванн ю р із ьби). К ол и корпу с рукоятко ю 2 в і дводят ь н а себе, ш пиндел ь 5 з м і щ уєтьс я п і д д і є ю пружин и вниз, м у ф т а входит ь у зачепле нн я із зубчастим колесо м і в і дбуваєтьс я прискорен е вигвин­ чуванн я м іт чик а з отвору.

І нс тру м ен т в мик а ю т ь на тискува ння м велики м пальце м н а куро к З (ст иснут е пов іт р я пропускаєтьс я чере з клапа н у двигун). В і дпрацьо ­ ван е пов іт р я виходит ь з двигун а черезйб ічн і отвор и 4. Редук то р і

а б

Рис. 275. Р ізьбонарізувач ПНР-8 лег­ кого типу з пневматичним приводом:

а — ' будова; б — прийом роботи

Рис. 276. Н арізування різьби в отворі за допомогою свердлиль­ ного верстата

реверсивни й м ехан із м з м а щ у ю т ь густим м астило м чере з отв і р у корпус і.

П ере д введення м в отв і р м іт чи к з м а щ у ю т ь м асло м. П рийом и робот и р із ьбонар із уваче м показан о н а рис. 275, б. Н е можн а допуска ­ т и перекос у м іт чик а в і дносн о осі отвору. У в і мкн ув ш и двигун, сл і д злегк а на тискат и н а корпус, нар із у ю ч и р із ьбу. П і сл я припиненн я на­ тискува нн я н а м іт чи к р із ьбонар із ува ч з м і ни т ь напря м обертання, і м іт чи к викрутитьс я з отвору. П і сл я нар із уванн я р із ьб у протира ю т ь чисто ю га нч і рко ю і перев і ря ю ть.

Н а р і з у в а н н я р і з ь б и в о т в о р а х з а д о п о м о ­ г о ю с в е р д л и л ь н о г о в е р с т а т а є найпродук тив н і ш и м способо м. Й ог о здійс н юю т ь з а допо мо го ю запобі жн ог о патрона, в яко­ м у м іт чи к закріпл юю т ь н а допусти м е зусилля. П р и нар із уванн і різь­ б и у глухо м у отвор і м іт чи к упираєтьс я в йог о дно, пр и цьом у автома­ тич н о припиняєтьс я обертання.

Запоб і жни й патро н встановл юю т ь у ш пиндел ь верстата, я к у зви­ чайни й патро н з кон і чни м хвостовико м. М іт чи к вставля ю т ь у цанг у патрон а (рис. 276) і закріпл юю т ь накидно ю гайко ю /. С вердлильни й верста т нала год ж у ю т ь н а ш видк і ст ь р із анн я 5...8 м /хв. П і сл я вми­ канн я електродвигуна перев і ря ю т ь м іт чи к н а биття, пот ім йог о зма­ щ у ю т ь м асло м і нар із у ю т ь р із ьбу. М іт чи к регул юю т ь н а допусти м е зусилл я кругло ю гайко ю 2, яка * стопоритьс я гви н то м 3.

Н айб і ль ш и й розм і р нар із увано ї таки м способо м р із ьб и дор і вн ю є

5. Види деф ектів при нарізуванні різьби

Ви д де ф ект у П ричин а виникненн я С пос і б усуненн я

Рвана різьба

Тупа різьба

Неточний профіль різь­ би

П ослаблена різьба

Туга різьба

Конусність різьби

Поламка мітчика

Тупий мітчик або плашка

Н езадовільне охолоджен­ ня

П ерек іс мітчика або плаш­

ки відносно отвору при неправильному встанов­ ленні

Великий діамет р про­ свердленог о отвору п ід різьбу або малий діамет р стерж ня

М алі передній і задні й кути свердла

Висока в'язкість матеріа­ лу деталі

Малий передній кут міт­ чика або плашки

Н едостатня довж ина забір­ ного конуса

Тупий або неправильно загострений інструмент

М астильно-охолодна ріди­ на не в ідпов іда є оброблю­ ваному матеріалу

Н адмірно висока швид­ кість різання

Розбивання різьби мітчи­ ком при неправильному його встановленні

Биття інструмента Застосування підвищ ених швидкостей різання

Д іамет р інструмента не в ідпов іда є задано му діа­ метру різьби

Н еправильне обертання мітчика (розбивання верх­ ньої частини отвору)

Защемлення стружки при викручуванні мітчика

Занижений діаметр отвору п ід р із ьб у

Замінити мітчик або плаш- Збільш ити охолод ж енн я

Правильно встановити ін­ струмент, не допускат и пе­ рекосу

Правильно підбирати діа­ метри свердла і мітчика (плашки)

Замінити імструмент, пі­ дібравши його з урахуван­ ням оброблю ваног о матері­ алу