Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці

1. Особливості ринків факторів виробництва.

2. Оптимальне співвідношення факторів виробництва.

3. Ринок праці та його моделі.

Питання 1. Особливості ринків факторів виробництва

Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробнику немає ніякого сенсу купувати працю чи капітал, якщо вони не можуть бути ним використані продуктивно. Отже попит на ресурси носитьпохідний характер. Він розширюється або скорочується в залежності від того, зростає чи спадає попит на готову продукцію, що виготовляється з застосуванням даного ресурсу.

Похідний попит – це попит на ресурси виробництва, величина якого залежить від попиту на готову продукцію, яка виготовляється за допомогою цих факторів виробництва.

Попит на економічні ресурси. Оскільки попит на економічні ресурси визначається намаганням виробника максимізувати прибуток, крива попиту на ресурси відображає розмір приросту його валового доходу, який виникає в результаті реалізації продукції, виготовленої за допомогою додаткової одиниці ресурсу.

Приріст загального продукту (ТР) в натуральних одиницях в результаті збільшення використання якогось ресурсу на одиницю, називається граничним фізичним продуктом від цього ресурсу (напр., MP_К, MP_L).

Приріст валового доходу фірми від реалізації продукції, виготовленої за допомогою кожної додаткової одиниці ресурсу називається граничним доходом ресурсу або граничним продуктом ресурсу в грошовому виразі (MRP) і розраховується наступним чином:

MRP_L = MR × MP^x_L

де MP^x – граничний фізичний продукт X від ресурсу L (праця);

MR – змінення в сумарному доході фірми-виробника, що викликане продажем додаткової одиниці продукту X.

Звідси, крива попиту фірми-виробника на ресурс співпадає з кривою MRP ресурсу.

Пропозиція економічних ресурсів. Як відомо, пропозицією економічних ресурсів їх власники (домогосподарства) здійснюють з метою максимізації корисності, оскільки отримані доходи (прибуток, заробітна плата) використовуються для придбання благ.

Отже крива пропозиції економічних ресурсів відображає приріст витрат споживача ресурсів при придбанні кожної додаткової одиниці (або приріст доходів продавців ресурсів від продажу кожної додаткової їх одиниці).

Приріст витрат покупця економічних ресурсів при придбанні кожної додаткової їх одиниці – це граничні витрати виробникана придбання ресурсу (MRC). Вони розраховуються наступним чином:

Крива пропозиції ресурсів, таким чином, співпадає з кривою MRC їх покупця.

Пропозиція ресурсу залежить:

- від особливостей того чи іншого економічного ресурсу;

- від структури ринку ресурсів (досконала конкуренція, монопсонія)

Рівновага на ринку ресурсів досягається при співпадінні попиту на нього та його пропозиції при даній рівноважній ціні (рис.1).

Рисунок 57. Рівновага на ринку ресурсів

На рис. 57 площа трикутника OAQ^* відповідає обсягу витрат, які були здійснені на придбання Q^* одиниць ресурсу виробником благ. Площа трикутника OP^*А – обсяг надлишку, який отримує власник ресурсу при його продажу по ціні P^* (інтегральна різниця між ціною, за якою міг би продати ресурс власник, тобто P<P^*, та ринковою ціною). Цей надлишок продавця ресурсу називається економічною рентою.

Питання 2. Оптимальне співвідношення факторів виробництва

В довгостроковому періоді фірма-виробник змінює кількість усіх ресурсів. Звідси у неї виникають два головних питання:

1. При якому співвідношенні факторів витрати на їх придбання для досягнення певного обсягу виробництва будуть мінімальними;

2. Яке співвідношення факторів виробництва забезпечить максимальний прибуток?

Відповіді на них дають правило мінімізації витрат та правило максимізації прибутку.

Правило мінімізації витрат наголошує, що витрати мінімізуються при такому співвідношенні факторів виробництва, коли граничні продукти у розрахунку на одиницю вартості кожного фактора є однаковими. Тобто коли виконується рівність:

Ця умова зберігає значення для будь-якої кількості факторів виробництва.

Однак мінімальні витрати на виробництво не завжди забезпечують максимальний прибуток. Обсяг виробництва, який мінімізує витрати, та обсяг виробництва, що максимізує прибуток, збігатимуться лише для конкурентного ринку ресурсів, де попит абсолютно еластичний, а ціна на продукт залишатиметься незмінною при зміні пропозиції фірми. Інша ситуація складається за умов недосконалої конкуренції. Тому для вирішення завдання максимізації прибутку доцільніше користуватися загальним підходом: максимальний прибуток досягається за умови зрівноважування граничного продукту та граничних витрат, тобто коли MC = MR.

Згадаємо, що дохід граничного продукту дорівнює обсягу граничного продукту помноженому на ціну товару (граничний дохід):

MRP = MP×P

Граничні витрати на ресурс (MRC) дорівнюють ціні ресурсу:

MRC_L = P_L, MRC_K = P_K

За таких умов, прибуток зростатиме до того часу, поки граничний продукт у грошовому вираженні змінного фактора виробництва буде перевищувати витрати на придбання додаткової одиниці цього ресурсу. Якщо ціна стане вищою, ніж граничний продукт у грошовому вираженні, то прибуток зменшуватиметься. Максимального значення він набуває тоді, коли виконується рівність:

Отже правило максимізації прибутку наголошує: у разі придбання ресурсів на конкурентному ринку, фірма досягає співвідношення факторів виробництва, що максимізує прибуток, якщо кожна нова одиниця факторів виробництва має ціну, яка дорівнює граничному продукту у грошовому вираженні для кожного виду ресурсів.

Однак ринки ресурсів не завжди конкурентні. Найчастіше конкуренція тут обмежена, недосконала. Так для конкурентного ринку недостатньо, щоб MRP факторів були пропорційні їх цінам, вони повинні дорівнювати їм, тоді їх співвідношення буде дорівнювати одиниці.

Отже, залежно від особливостей самого ресурсу, типу ринку, ступеня державного втручання у механізми саморегулювання процеси ціноутворення на ринках різних ресурсів мають свою специфіку. Перейдемо до розгляду особливостей окремих ресурсних ринків, почнемо з ринку праці.

Питання 3. Ринок праці та його моделі

Заробітна плата –це плата за залучення у виробництво трудових послуг. Вона може набувати найрізноманітніших форм: безпосередньо заробітної плати., премії, участі у прибутках фірми, комісійних, винагороди за підсумки року тощо.

Ставка заробітної плати – це кількість грошей, яку отримує за певну кількість часу праці: годину, день, тиждень, місяць. Вона виступає як ціна, яка виплачується за одиницю часу послуг праці.

Слід розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує працівник за певний час роботи. Реальна заробітна плата – це та кількість товарів та послуг, яку реально можна придбати за номінальну заробітну плату. Загальний рівень заробітної плати диференціюється по різних країнах, регіонах, професіях, вінвідображає як рівень розвитку країни взагалі, так і рівень продуктивності праці, зокрема.