Закон пропозиції, наголошує: при інших незмінних умовах, зростання ціни блага призводить до збільшення його обсягу пропонування (і навпаки)

Розрізнюють рух вздовж кривої пропозиції (так зване “ковзання”), викликаний зміною величини пропозиції під впливом зміни ціни блага, та рух самої кривої, викликаний змінами в пропозиції під впливом нецінових детермінант. Графічна інтерпретація цих змін наведена на рис. 20, 21.

Рисунок 20. Рух вздовж кривої пропозиції, викликаний зміною величини пропозиції під впливом зміни ціни блага

Рисунок 21. Зсув кривої пропозиції, викликаний змінами в пропозиції під впливом нецінових детермінант

Нецінові детермінантами пропозиції:

- ринкова ціна даного блага

- рівень податків та дотацій

- ціни факторів виробництва, а, отже, загальні витрати виробництва благ

- кількість продавців на ринку даного блага

- технологія

- очікування виробників благ відносно майбутніх умов виробництва та реалізації даного виду блага тощо.

Питання 3. Взаємодія попиту та пропозиції

Як відомо, усі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок. Ринок – це механізм, завдяки якому відбувається реалізація та оптимізація їхніх економічних інтересів.

Стійкою рівновагою на графіку характеризується єдина точка Е (від латинського equilibrium), точка перетину кривих попиту і пропозиції. В ній відбувається дійсне узгодження інтересів сторін, коли при даній кількості товару Q_e максимальна ціна, за яку можуть собі дозволити придбати його покупці (ціна попиту P_d), співпадає з ціною, мінімально прийнятною для продавців (ціна пропозиції P_s).

Слід зауважити, що падіння ринкової ціни нижче рівноважної створює на ринку ситуацію дефіциту, яка невигідна не тільки продавцям, але і покупцям продукту, оскільки вони при цьому отримують менше товару (рис. 22).

Рисунок 22. Виникнення ситуацій а) дефіциту та б) надлишку

на ринку

У разі підвищення ринкової ціни відносно рівноважної на ринку виникає перевиробництво (надлишок) продукту, що викликає незадоволеність не тільки покупців, але і продавців, адже обсяг продаж при цьому суттєво зменшиться.

Отже ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту і пропозиції збігаються. Якщо рівновага стосується окремого ринку певного блага, її ще називають частковою рівновагою. Вона встановлюється за умови Q_e=Q_d=Q_s і графічно відповідає точці перетину кривих попиту та пропозиції (див. рис. 22). В ході ринкової взаємодії важливу роль відіграють ціни, які сприяють швидкому обміну інформацією та роблять умови обміну простими і зрозумілими. В точці рівноваги Е:

P_e = P_d = P_s,

де P_e – рівноважна ціна;

P_d – ціна попиту;

P_s – ціна пропозиції.

Ціна рівноваги – це ціна, яка врівноважує обсяг попиту і обсяг пропозиції в результаті дії ринкових сил. Вона задовольняє і продавців, і покупців (тобто за цією ціною їхні інтереси збігаються), а на ринку не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції. Рівноважний обсяг – це такий обсяг продукції, що може бути куплений-проданий за ціною рівноваги.

Питання 4 Цінова еластичність попиту

Як було зазначено вище, рівень ринкового попиту на товар залежить в першу чергу від продажної ціни. Однак по кожному окремому товару залежність зміни обсягу попиту від зміни рівня ціни може бути різною. Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше. Проте ступінь чутливості споживача буде різною: для одних товарів невелика зміна ціни призводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни призводить до невеликих змін у кількості. Ця їх здатність адаптуватися до мінливих ринкових умов називається еластичністю. Кількісно міру еластичності економісти вимірюють за допомогою коефіцієнта еластичності. Це чисельний показник, який демонструє співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. Його величина може змінюватися від нуля до безкінечності.

Еластичність попиту – характеризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної:

- ринкової ціни товару

- доходу споживача

- цін на взаємопов’язаний товар.

Еластичність попиту за ціною (пряма еластичність) визначає процентну зміну обсягу попиту, що спричинена однопроцентною зміною ціни даного блага:

,

де Q – величина попиту; P – ціна блага.

Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною вимірює процентну зміну обсягу попиту вздовж кривої попиту. Для усіх благ цей коефіцієнт має від’ємний знак, тому що зміни цін і обсягів попиту відбуваються у різних напрямках. Знак часто не враховують, а коефіцієнт беруть по модулю.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту за формулами:

або .

Оскільки b є кутовим коефіцієнтом для рівняння, розв’язаного відносно абсциси, то , звідси . Ця формула звичайно застосовується для визначення еластичності у точці ринкової рівноваги.

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

або .

де Q1 и Q2 – зміна обсягу блага до і після зміни його ціни.

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, у межах якого попит є еластичним, і нижній, у межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може не виконуватись.

Розрізнюють декілька випадків еластичності попиту за ціною:

Рисунок 23. Графік кривої абсолютно нееластичного попиту. Він має місце, якщо зміна ціни блага не викликає зміни величини попиту. Це означає, що споживачі зовсім нечутливі до зміни ціни, і незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість блага. Крива попиту має вигляд вертикальної прямої, наприклад: сіль, сірники, цигарки.

Рисунок 24. Графік нееластичного попиту. Він має місце, якщо значна зміна в ціні блага приводить до незначної зміни величини попиту. Тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту, наприклад: продукти харчування, кава, чай, какао, одежа.

Рисунок 25. Графік кривої попиту одиничної еластичності. Він має місце, якщо будь-які зміни ціни блага приводять до пропорційної зміни величини попиту. Тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту, наприклад: туризм.

Рисунок 26. Графік кривої еластичного попиту. Він має місце, якщо величина попиту на благо змінюється в більшій мірі, ніж зміна його ціни. Тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту, наприклад: цукор.

Рисунок 27. Графік кривої абсолютно еластичного попиту. Він має місце, якщо споживачі купують благо у необмеженій кількості за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшить попит до нуля, а будь-яке її зниження – збільшить до ∞. Крива попиту є горизонтальною прямою.

Фактори, що впливають на еластичність попиту:

- ціна блага;

- наявність товарів-замінників. Чим більше близьких і досконалих замінників має благо, тим більш еластичним є попит на нього (автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв), і навпаки (інсулін для хворих на цукровий діабет);

- фактор часу у споживанні та очікування споживачів (у короткостроковому періоді попит може бути менш еластичним, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час);

- необхідність в даному товарі. Чим більша потреба, тим менша еластичність (квіти до свят, ліки від хвороби). Попит на блага першої необхідності є нееластичним, а на предмети розкоші – еластичним за ціною;

- різноманітність можливостей використання товару. Чим більше напрямів його використання, тим більш еластичний попит (попит на універсальні станки більш еластичний, ніж на спеціалізовані);

- частка витрат в бюджеті споживача на дане благо (чим більшу частку займає благо у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки);

- розмір запасу (чим більше запас якогось блага, тим більш еластичним є попит на нього);

- рівень доходів споживачів (еластичність попиту на те саме благо у споживачів з різним рівнем доходу різна);

- невідкладність в задоволенні потреби конкретного споживача (чим вона більша, ним менш еластичним є попит на благо, і навпаки) тощо.

В умовах ринкової економіки існує тісний зв’язок між еластичністю попиту, зміною ціни та витратами споживача, які в свою чергу формують виручку продавця. Цю залежність можна розглянути у наступній таблиці:

Показник еластичності	Зміна виручки продавця
При зниженні ціни	При збільшенні ціни
Еластичний попит ЕР>1	Виручка збільшується	Виручка зменшується
Нееластичний попит ЕР<1	Виручка зменшується	Виручка збільшується
Одинична еластичність ЕР=1	Виручка не змінюється

На основі приведеного аналізу можна зробити наступний висновок: продавець зацікавлений підвищувати ціну, якщо попит нееластичний, і навпаки знижувати, якщо попит еластичний.

Питання 5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють процентне зміщення кривої попиту під впливом відповідного нецінового чинника.

Певну роль у виборі ринкової стратегії продавця відіграє залежність попиту на благо від цін інших благ, які доповнюють або замінюють дане. Ця залежність характеризується коефіцієнтом перехресної еластичності попиту, який показує процентну зміну обсягу попиту на одне благо при зміні на один відсоток ціни іншого блага:

Значення E_с залежить від того, які блага розглядаються.

· Для благ-субститутів перехресна еластичність попиту додатна (E_с >0), тому що зі зростанням ціни одного блага обсяг його продажу зменшується, а попит на благо-замінник зростає. Наприклад: масло-маргарин, різні прохолоджуючі напої.

· Для благ-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна (E_с <0), оскільки зростання ціни одного блага призводить до зменшення обсягу попиту і на нього, і на благо – комплемент. Наприклад: автомобіль - бензин. При зростанні цін на автомобілі зменшується обсяг продажу бензину.

· У випадку, коли обидва блага не пов’язані між собою, є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю (E_с =0). Наприклад: хліб і цемент.

Показник перехресної еластичності попиту використовується при проведенні антимонопольної політики. Фірма не визнається монополістом, якщо її товар має додатну еластичність.

Аналогічним способом оцінюється реакція попиту на динаміку інших детермінант. Так, при зміні рівня доходів споживачів на один процент обсяг попиту змінюється на величину, що визначається коефіцієнтом еластичності попиту за доходом. Він показує на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1%:

= , де

Q – величина попиту, I – дохід.

Якщо E_I <0, то товар вважається неповноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зменшується (наприклад: маргарин, картопля).

Якщо E_I >0, то товар вважається повноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зростає (наприклад: кава, сир, яловичина).

Якщо E_I =0, то товар є нейтральним.

Крім цього серед повноцінних товарів виділяють:

– товари першої необхідності – меншу за одиницю (0< E_I <1).

– предмети розкоші E_I > 1, попит на товар випереджає зростання доходу.

Питання 6. Еластичність пропозиції.

Реакція обсягу пропозиції на зміну детермінант може бути відображена за допомогою коефіцієнта еластичності пропозиції за даною детермінантою, наприклад, за ціною. Еластичність пропозиції за ціною – це процентна зміна обсягу пропозиції, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

.

Оскільки крива пропозиції має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропозиції завжди є додатним, E_s >0, зміни цін і обсягів пропозиції відбуваються в одному напрямку. Розрізнюють декілька випадків еластичності пропозиції за ціною: абсолютно еластична пропозиція (E_s =∞), еластична пропозиція (E_s >1), абсолютно нееластична пропозиція (E_s =0), нееластична пропозиція (E_s <1), пропозиція з одиничною еластичністю (E_s =1). Як і у випадку з попитом, ступень еластичності пропозиції за ціною можна проілюструвати різним нахилом кривих пропозиції (рис. 28 а)-д)).

а) Графік кривої абсолютно нееластичної пропозиції

б) Графік кривої нееластичної пропозиції

в) Графік кривої пропозиції одиничної еластичності

г) Графік кривої еластичної пропозиції

д) Графік кривої абсолютно еластичної пропозиції

Рисунок 29. Графіки кривих пропозиції різної еластичності

Якщо на даному підприємстві склалося багатономенклатурне виробництво, а пропозиція одного з благ залежить від цін інших, які випускаються ним же, завжди існує можливість переключення з виробництва одного блага на виробництво іншого. Щоб правильно обрати свою ринкову стратегію і тактику виробники розраховують коефіцієнт перехресної еластичності пропозиції:

.

У випадку взаємодоповнюваності виробничих благ, що виробляються, величина коефіцієнта перехресної еластичності буде додатною Е_с>0 (наприклад, при зростанні ціни на яловичину м’ясокомбінат збільшує пропозицію шкір). Якщо ж блага взаємозамінні, то коефіцієнт стає від’ємним Е_с<0 (наприклад, у випадку виробництва різних виробів з тієї ж самої сировини – асортимент меблевого комбінату.

Визначимо фактори, що впливають на еластичність пропозиції:

- ціна блага;

- ціни інших благ,

- рівень досягнутого використання ресурсів

- ступень монополізації галузі і можливість переливу капіталу з інших галузей;

- технологічні особливості налагодження виробництва даного блага;

- фактор часу, як один з найважливіших чинників еластичності.

Так у миттєвому періоді збільшення обсягу пропозиції неможливе, тому що неможливе нарощування використання факторів виробництва. Продавець може лише пристосуватися під зміну ринкових цін. Отже еластичність пропозиції у цьому випадку дорівнює нулю.

У короткостроковому періоді збільшення обсягу виробництва можливе за рахунок нарощування використання змінних факторів виробництва, обмеженого незмінними розмірами капіталу. Еластичність пропозиції додатна, але по мірі зростання виробництва наближається до нуля.

У довгостроковому періоді можливості розширення виробництва не обмежені, а отже еластичність пропозиції найвища.

Концепція еластичності широко застосовується в науковій і практичній економічній діяльності. Вона дозволяє переводити на мову конкретних цифр зв’язки між самими різноманітними економічними явищами і процесами, має численні сфери практичного застосування як на мікро-, так і на макрорівні:

- при аналізі поведінки споживача;

- при розробці структури оподаткування;

- при формуванні цінової політики фірми;

- при визначенні загальної стратегії фірм, що максимізують прибуток;

- для прогнозування змін у видатках споживачів і доходах продавців в наслідок зміни ціни блага;

- для визначення заходів державного регулювання економіки і особливо політики зайнятості тощо.