Оптимум споживача

Рівновага (оптимум) споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмежені. Графічно рівновага споживача досягається у точці дотику бюджетної лінії та найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Рисунок 9. Внутрішня рівновага споживача.

В т. Е нахил кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому

MRS_xy=P_x/P_y

Рівновага споживача, при якій він купує обидва блага, називається внутрішньою (рис. 9). Однак може статися, що споживач максимізує корисність, обираючи для придбання лише одне з них, тоді рівновага називається кутовою (рис.10).

В цій ситуації рівновага буде досягатися у точці, яка відповідає максимально можливій кількості вподобаного блага, яку споживач може дозволити в межах свого бюджету.

Рисунок 10. Кутова рівновага споживача

Алгебраїчно точка рівноваги споживача визначається шляхом рішення системи рівнянь, які описують бюджетну лінію та криву байдужості. Тоді виявляється, що гранична норма заміщення може бути визначена наступним чином:

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведений еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей є спільним для обох теоретичних підходів: кардиналістського та ординалістського.