Аксіома незалежності споживача

Задоволення споживача залежить від кількості благ, що він споживає і не залежить від кількості благ, що споживають інші. При цьому виключаються такі типові випадки як приєднання до більшості (купується те, що купують інші), ефект сноба (прагнення виділитися з натовпу, тому споживач – сноб ніколи не купить те, що купують інші), ефект Веблена (демонстративне споживання, метою якої є створення незабутнього враження). Цей ефект згадується в роботі Т. Веблена „Теория праздного класса” (1899). Ціна в даному випадку грає роль виміру престижності. Під ефектом Веблена розуміють збільшення споживчого попиту на товар, пов’язаний з тим, що товар має більш високу ціну.

5.Аксіома рефлективності означає, що при наявності двох однакових наборів благ споживач вважає, що будь-який із них не гірший іншого.

6.Аксіома субстітуціональності означає, що блага можуть заміщувати одно одне при формуванні споживчих наборів.

Наряду з цими соціальними ефектами, пов’язаними з зовнішнім впливом, виділяють спекулятивний та нераціональний попит.

Спекулятивний попит виникає в суспільстві з високими інфляційними очікуваннями, коли небезпека підвищення цін в майбутньому стимулює додаткове споживання товарів зараз.

Нераціональний попит – це незапланований попит, який виникає під впливом тимчасового бажання, раптової зміни настрою, примхи. Слід зазначити, що багато людей в більшому або меншому ступені схильні до нераціональної поведінки і часто здійснюють покупки, про що потім жалкують.

Таким чином, згідно з порядковою теорією споживач завжди може визнати якому набору благ він надає перевагу, але не може визначити, наскільки цей набір кращий від іншого. При чому множинність благ і повна проінформованість споживачів є необхідними умовами для здійснення вибору.

Питання 2. Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроаналізу.

Переваги у ставленні споживача до благ можна виразити в графічній формі, якщо запитувати про те, як ця людина ранжувала б альтернативи. Групи рівноцінних для даного споживача наборів благ (групи байдужості) можна розташувати в певному порядку. І споживач може визначити не перевагу, яку він віддає одній з альтернатив, або на відчутність різниці між ними.

Крива байдужості – це сукупність точок, кожна з яких представляє такий набір з двух товарів X і Y, споживання яких приносить однаковий рівень корисності.

Таблиця 1. Склад товарних наборів

Набори	Яблука, шт. Qx	Банани, шт. Qy
А В С Д

Якщо з точки зору певного споживача ці товарні набори рівноцінні: А~В~С~Д, то всі точки А, В, С, Д будуть лежати на одній і тій же кривій

байдужості.

	А
		В
			С
			Д

Рис. 1 Крива байдужості.

Карта кривих байдужості –це сукупність усіх можливих рівнів корисності для певного споживача

Рис. 2. Карта кривих байдужості.

Властивості кривих байдужості:

1. Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим більший рівень корисності вона показує. Розглянемо на рис. 2 криві байдужості U₁ і U₂. Набори А і В містять рівну кількість товару У, але набір В містить більшу кількість товару Х.. Із гіпотези ненасиченості витікає, що В>А, тому U₃>U₂>U₁.

2. Криві байдужості мають від’ємний нахил. Нехай точка А – це визначений набір товарів X і Y.

Рис. 3. Набори благ X і Y.

Проведемо через неї 2 лінії. Усі точки, які знаходяться в І квадраті мають меншу кількість товарів X і Y, а усі точки квадрата ІІІ – більшу кількість. Згідно з аксіомою ненасиченості набори, які знаходяться в ІІІ квадраті мають більшу цінність для споживача ніж набори І квадрату. Тому набори, рівноцінні набору А знаходиться в ІІ та ІV квадраті (К, В, С, Д). Отже крива байдужості має від’ємний нахил.

3. Криві байдужості не перетинаються. Припустимо, що криві U₁ і U₂ перетнуться в т.В. Набори В і С лежать на одній кривій байдужості U₁, тому В~С. набори А і В лежать також на одній кривій U₂, тому В~А. З гіпотези транзитивності слідує, що А~С, але це протиріче твердженню А>С. тому криві байдужості не можуть перетинатися.

Рис. 4. Криві байдужості не перетинаються