Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика

Промислові підприємства розрізняться за структурою й обсягом виробництва продукції, широтою та стійкістю її номенклатури. Залежно від цих чинників робочі місця, ділянки, цехи і підприємства підрозділяються на декілька організаційних типів виробництва.

Тип виробництва - це комплексна характеристика технічних, організаційних і економічних особливостей виробництва, обумовлена його спеціалізацією, широтою і стабільністю номенклатури виробів, обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях і рядом інших ознак.

Існує три типи виробництва: одиничне, серійне і масове.

Відмітною особливістю одиничного виробництва є його орієнтація на разові проекти, кожна одиниця кінцевої продукції унікальна, процес виробництва має неповторний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається велика кількість часу (будівництво храму, написання книги, виготовлення космічного апарата). Одиничний тип виробництва характеризується широкою номенклатурою продукції, що виготовляється, і невеликим об'ємом випуску однакових виробів. Технологічні процеси і нормативи розробляються з вказівкою міжцехових технологічних маршрутів і необхідного устаткування. Вони уточнюються і допрацьовуються в цехах і на робочих місцях. Устаткування, інструмент і прилади переважно універсальні. Устаткування розташовується за групами однорідних верстатів. Доопрацювання технологічного процесу на робочих місцях вимагає застосування праці робочих високої кваліфікації. Робочі місця, як правило, не мають закріплених за ними операцій і завантажуються різними операціями без певного чергування. Коефіцієнт закріплення операцій більше 40. Собівартість виготовлення одиниці продукції висока.

Підприємства з одиничним типом виробництва розраховані на виготовлення продукції обмеженого споживання в народному господарстві, наприклад, прокатні стани, екскаватори великої потужності, турбіни для електростанцій.

Серійний тип виробництва характеризується виготовленням обмеженої номенклатури виробів, яка періодично повторюється. Вироби запускаються у виробництво партіями, деталі обробляються партіями у визначеній, заздалегідь встановленій періодичності.

Під серією розуміється однакова кількість конструктивно і технологічно однакових виробів, що запускаються у виробництво одночасно або послідовно.

Однорідність конструктивних рішень у виробі дозволяє виготовляти значну кількість уніфікованих деталей, що дає можливість закріпити за робочими місцями ряд деталей (операцій) для постійного або періодично повторюваного виконання.

Повторюваність виготовлення одних і тих же виробів економічно виправдовує використання на ряду з універсальним спеціалізованого устаткування, пристосувань та інструментів. Широко застосовуються верстати-автомати, які можуть бути швидко переналагоджені, маніпулятори, верстати з ЧПУ, що дає можливість в умовах серійного виробництва підвищити продуктивність праці, скоротити тривалість виробничого циклу.

Залежно від масштабів, номенклатури продукції і спеціалізації робочих місць розрізняють дрібно-, крупно- і середньосерійне виробництво.

Дрібносерійне виробництво характеризується випуском продукції в невеликих кількостях і різноманітної номенклатури виробів. Коефіцієнт закріплення операцій складає 21-40.

Крупносерійне виробництво спеціалізується на випуску продукції порівняно вузької номенклатури виробів у великих кількостях. Воно характерно для багатьох процесів у машинобудуванні, для взуттєвих і швейних підприємств. Коефіцієнт закріплення дорівнює 2-10.

Середньосерійне виробництво є проміжним між дрібно- і великосерійним виробництвом. Коефіцієнт закріплення становить 11-20.

Для масового виробництва характерна обмежена номенклатура виробів, що випускаються, при великих масштабах її виробництва (телевізори, холодильники, пральні машини, трактори, автомобілі, годинники). Використовується спеціальне устаткування, інструмент і технологічне оснащення. Широко застосовуються верстати-автомати, маніпулятори, автоматичні лінії. Робочі виконують обмежений круг операцій. Основні робочі мають невисокий рівень кваліфікації, допоміжні робочі – наладчики, оператори верстатів з ЧПУ – навпаки, мають високий рівень кваліфікації. Коефіцієнт закріплення операції рівний 1, що забезпечує їх вузьку спеціалізацію.

Масове виробництво забезпечує якнайкраще використання оснащення і матеріалів, високий рівень продуктивності праці, низьку собівартість продукції. Впровадження масового виробництва за наявності економічних умов знижує всі види витрат на одиницю продукції. Завдяки тому, що в масовому виробництві зменшення витрат поєднується зі скороченням тривалості виробничого циклу, зменшується величина оборотних коштів.

Для віднесення виробництва до того чи іншого типу використовують коефіцієнт закріплення операцій (коефіцієнт серійності), який визначається відношенням числа всіх технологічних операцій, які необхідно виконати у виробничому підрозділі впродовж місяця, до кількості робочих місць цього підрозділу.

Для одиничного типу виробництва К_з.о більше 40.

Для дрібносерійного типу виробництва К_з.о дорівнює 40 – 21.

Для середньосерійного – 20 – 11.

Для крупносерійного - 10 – 2.

Для масового – 1.

Тип виробництва цеху встановлюється за коефіцієнтом закріплення провідної ланки, а тип виробництва підприємства за типом його провідного цеху (див табл. 3.2)

Таблиця 3.2

Порівняльна техніко-економічна характеристика типів виробництва