Поняття, структура і класифікація виробничого процесу

Основу всієї діяльності кожного промислового підприємства складає виробничий процес.

Виробничий процес - це сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких початкова сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію. Основними елементами, що визначають процес праці, а, отже, і виробничий процес, є доцільна діяльність (або сама праця), предмети праці та засоби праці.

1. Доцільна діяльність (або сама праця) здійснюється людиною, яка витрачає нервово-м'язову енергію для виконання різних механічних рухів, спостереження і контролю за дією знарядь праці на предмети праці.

2. Предмети праці визначаються специфікою продукції, що випускається підприємством. Основною продукцією промисловості є різного роду вироби. Залежно від призначення розрізняють вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби, які не виготовляють на даному підприємстві, а отримують у готовому вигляді, називають комплектувальними купувальними виробами.

3. До засобів праці відносяться знаряддя виробництва, земля, будівлі, споруди, транспортні засоби. У складі засобів праці визначальна роль належить устаткуванню, в першу чергу - робочим машинам.

Природні процеси в предметах праці протікають під впливом сил природи без безпосередньої участі людини, але під її контролем. Наприклад, охолодження заготовок, виготовлених литвом або куванням, охолодження деталей після термічної обробки, сушка забарвлених предметів і тому подібне

Виробничий процес в умовах сучасного промислового виробництва відрізняється високою складністю і за ознакою призначення підрозділяється на основні, допоміжні та обслуговуючі процеси.

1. Основні процеси – це процеси, які виконуються безпосередньо для виготовлення виробів основного виробництва. При їх виконанні змінюються форми і розміри предметів праці, їх внутрішня структура, вигляд і якісна характеристика вихідних матеріалів. До них відносяться і природні процеси.

Основні процеси за стадіями виготовлення підрозділяються зазвичай на такі:

- у машинобудуванні: заготовча, оброблювальна, складальна, випробувальна. На заготовчій стадії створюються поковки, відливання і заготовки, що піддаються, як правило, подальшій обробці, а потім складанню. На оброблювальній стадії заготівки або матеріали піддаються обробці і перетворюються на готові деталі. Складальна стадія – це процес отримання складальних одиниць або готових виробів у результаті зміни взаємного розташування предметів праці, включаючи процеси регулювання, доведення, обкатки.

- у текстильній промисловості: прядіння, ткацтво, обробка;

- у металургії: доменне, мартенівське і прокатне виробництво.

У даний час спостерігається значне зближення всіх стадій, як у просторі, так і у часі. Досягається це використанням сучасних, досконаліших методів отримання заготовок: точного литва, спеціальних методів плющення та ін., що повністю або частково виключають подальшу (механічну) обробку.

2. Допоміжні процеси – це процеси з виготовлення (або відновлення) продукції, використовуваної на самому підприємстві. Допоміжні процеси сприяють безперебійному протіканню основних виробничих процесів. Отримана за допомогою їх продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва. У машинобудуванні до них відносять: виготовлення і ремонт устаткування, інструменту і оснастки, виробництво і передача енергії всіх видів.

Деякі допоміжні процеси (наприклад, виготовлення технологічного оснащення) також можуть складатися із заготовчої, оброблювальної і складальної стадій.

3. Обслуговуючі процеси здійснюються з метою забезпечення необхідних умов для нормального протікання основних і допоміжних процесів. До них відносяться складські, транспортні та контрольні процеси. На практиці обслуговуючі процеси часто називають допоміжними. Проте, їх не можна змішувати з допоміжними процесами, оскільки їх результатом є виробництво послуг, а не продукції для власних потреб підприємства.

Визначальна роль на підприємстві належить основним процесам. Разом з тим, їх нормальне функціонування можливе тільки при чіткій організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.

Виробничі процеси відповідно до різних ознак поділяються на різні класи (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Класифікація виробничих процесів

Ознака класифікації	Види виробничих процесів
1. За призначенням	- Основні - Допоміжні - Обслуговуючі
2. За стадіями виготовлення готової продукції	У машинобудуванні: - заготовча; - оброблювальна; - складальна; -випробувальна. У текстильній промисловості: - прядіння; - ткацтво; - обробка.
3. За ступенем оснащеності	- ручні; -машинно-ручні; - автоматизовані
4. За технологічними ознаками	- аналітичні; - синтетичні; - прямі
5. За особливостями використання устаткування	- апаратурні (агрегатні); - дискретні (робота на окремих верстатах).

Виробничий процес на підприємстві розбивається на часткові процеси (стадії, фази), основною структурною одиницею яких є операція. Операція – це частина виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці безперервно без переналадок устаткування над одним і тим же предметом праці. Операція – це первинний об'єкт нормування витрат часу, організації і планування витрат виробництва.

Визначальна роль належить основним або технологічним операціям, у результаті яких змінюються форма, розміри, властивості оброблюваних предметів праці, а також змінюється їх взаємне розташування. Допоміжні операції пов'язані з переміщенням предметів праці з одного робочого місця на інше, складуванням і контролем якості.

За ступенем технічної оснащеності всі операції діляться на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматичні та апаратурні.

До ручних відносяться операції, які виконуються вручну із застосуванням простого інструменту без механічного приводу. При цьому основним енергетичним джерелом є зусилля робочого.

Машинно-ручні операції виконуються за допомогою машин або механізованого інструменту, робочий орган яких приводиться в рух двигуном. При цьому необхідна постійна присутність робочого, який переміщає механізм або предмет обробки.

При машинних операціях основна робота виконується машиною. Участь же робочого обмежується виконанням допоміжних операцій і управлінням машиною.

Автоматичні операції здійснюються машинами-автоматами без безпосередньої участі робочого. Останній виконує тільки функції контролю за роботою машини і ходом виробничого процесу.

Апаратурні операції виконуються в спеціальних апаратах, де предмет праці піддається дії теплової та електричної енергії. До апаратурних відносяться операції в термічних і плавильних печах, гальванічних ваннах, велика частина технологічних процесів у хімічній промисловості.

За технологічними ознаками операції підрозділяються на синтетичні, аналітичні та прямі. Синтетичні – це такі операції, при яких з багатьох видів сировини виготовляють один продукт (автомобіль: метал, гума, пластмаса, тканина і так далі). Аналітичні – це такі операції, при яких з одного виду сировини виробляють безліч продуктів (пшениця: мука, манна крупа, висівки і так далі). Прямі операції: з однієї сировини – один продукт.

За особливостями використовуваного устаткування розрізняють апаратурні (агрегатні) і дискретні (робота на окремих верстатах) операції.

Виробничий процес цілком визначає склад технічного устаткування і робочих кадрів промислового підприємства, а також робить визначальний вплив на особливості побудови його виробничої структури.