Чинники, що впливають на виробничу структуру

Найважливішими чинниками, що впливають на виробничу структуру промислового підприємства, є: характер продукції, що випускається, і методи її виготовлення; характер виробничого процесу; масштаби виробництва; спеціалізація і кооперація; ступінь обхвату стадій життєвого циклу виробів; місцерозташування підприємства; керованість об'єктами виробничої структури.

1. Характер продукції, що випускається, і методи її виготовлення. Конструктивні та технологічні особливості продукції, що випускається, і методи її виготовлення визначають склад виробництв, цехів, їх розміри, вантажообіг і розмір території підприємства. Так, для підприємств добувних галузей промисловості характерна одностадійна структура виробництва, а для оброблювальних – багатостадійна.

Чим складніше продукція і характер її виготовлення, тим різноманітніше внутрішньовиробничі зв'язки і складніше структура підприємства. Наприклад, підприємства з виробництва екскаваторів, прокатних станів, магістральних електровозів мають у своєму складі крупні стале- і чавуноливарні, ковальсько-пресові цехи. Для зовнішнього і внутрішньозаводського переміщення предметів праці, готової продукції повинні бути організовані залізничні перевезення. У той же час підприємствам, що випускають побутові холодильники, немає необхідності мати вказані цехи, в їх складі переважають цехи з штампування деталей, відсутня необхідність у внутрішньозаводських залізничних перевезеннях.

У свою чергу, застосування нової техніки і технології, прогресивних матеріалів веде до скорочення обсягів робіт з механічної обробки. Це обумовлює зміну структури підприємства за рахунок зменшення кількості механообробних цехів і збільшення питомої ваги автоматизованих ділянок, цехів і виробництв.

2. Характер виробничого процесу. Залежно від складу споживаної сировини і характеру готової продукції розрізняють такі процеси:

- аналітичні (з однієї сировини отримують декілька видів продукції – нафтохімію, лісохімію, коксохімію);

- синтетичні (з різних видів сировини виготовляється один вид продукції);

- прямі (з одного виду сировини отримують один вид продукції).

Якщо, наприклад, на підприємстві переважають аналітичні процеси, то воно може мати один заготовчий цех і декілька випускаючих, які спеціалізуються на виготовленні різного роду продукції. В цьому випадку підприємство має розгалужені зв'язки по збуту.

Для синтетичних процесів, навпаки, характерна розгалужена система заготовчих цехів. Початкова переробка сировини поступово переходить у вужчий круг оброблювальних ланок і завершується одним, випускаючим. У цьому випадку мають місце дуже трудомісткі роботи з матеріально-технічного забезпечення (МТЗ), управління заготовчим виробництвом.

На підприємствах з прямим процесом виробництва створюється зазвичай одна «виробнича нитка», виготовлення готового продукту може здійснюватися в одному цеху від початку і до кінця.

3. Масштаби виробництва. Цей чинник впливає на розміри цехів, їх кількість і спеціалізацію. Із зростанням обсягів виробництва створюються умови для поглиблення технологічної спеціалізації, створення предметно і подетально-спеціалізованих цехів і виробництв. При порівняно невеликих обсягах виробництва ряд потреб може бути задоволений за рахунок кооперованих постачань. У зв'язку з цим у підприємства відпадає необхідність в тому, щоб мати у своєму складі деякі структурні підрозділи.

4. Спеціалізація і кооперація підприємства. Залежно від виду кінцевої продукції, що випускається підприємством, розрізняють підприємства, які спеціалізуються на випуску готових виробів, деталей, вузлів або заготовок. Чим вище рівень спеціалізації підприємства, тим за інших рівних умов менше в його складі різнойменних виробничих підрозділів, тобто простіше виробнича структура.

При розвинених формах кооперації немає необхідності в існуванні ряду підрозділів. У зв'язку з цим виникли підприємства механо-складального типу, одержуючі заготовки по кооперації, або складального типу, ведучі лише загальну збірку виробів.

5. Ступінь обхвату стадій життєвого циклу виробів. Залежно від здійснення циклу «наукові дослідження – виробництво - споживання» ускладнюється і виробнича структура. Так, здійснюючи стадію «наукові дослідження», у виробничу структуру підприємства включаються дослідні та експериментальні виробництва.

В умовах ринкових відносин виробнича структура виходить за рамки «чистого» виробництва готових виробів і включає підрозділи фірмового обслуговування свого товару.

6. Місцерозташування підприємства. Даний чинник може істотно впливати на склад основних і допоміжних цехів підприємства. Так, підприємство, розташоване в знов освоюваному регіоні, за інших рівних умов матиме складнішу структуру, порівняно з підприємством, що знаходиться в промислово розвиненому районі.

7. Керованість об'єктами виробничої структури. Керованість об'єктами виробничої структури означає необхідність обліку кількості та розмірів створюваних підрозділів з позиції можливості ефективного управління ними.