Ризик. Види ризиків

Поняття ризику є одним з ключових в охороні праці. Практично в усіх міжнародних організаціях та підприємствах дослідження ризику розглядається у якості головного механізму при вирішенні проблем забезпечення промислової та екологічної безпеки на всіх рівнях управління.

Існує багато трактувань або значень ризику, наприклад:

Ризик – це поєднання вірогідності та наслідку (наслідків) специфічної небезпечної події [ДСТУ-П OHSAS 18001:2006].

Ризик – це частота реалізації небезпек [14].

Ризик – це усвідомлена небезпека виникнення в будь-якій системі небажаної події з певними в часі та просторі наслідками [15].

Ризик – це величина, що визначається як добуток величини події на міру її можливості [16].

Ризик – це ймовірність втрат, що можуть бути встановлені перемноженням ймовірності (частоти) негативної події на величину можливого збитку від неї [17].

Ризик – це ймовірнісна міра можливості реалізації небезпеки у вигляді певного збитку в штучно створеній діями суб’єкту ситуації [23].

Згідно з ДСТУ 2293-99 ризик – це імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Взагалі, Ризик є кількісною оцінкою небезпек.

Незважаючи на те, що в усіх відомих поняттях ризику сформульований єдиний принцип, реалізація його як в теоретичному, так і в практичному плані здійснюється по-різному, залежно від об’єкту, особливостей та мети оцінювання [9].

В [18] визначені в явищі ризику основні взаємопов’язані елементи:

- можливість відхилення від поставленої мети заради чого виконувалася вибрана альтернатива;

- ймовірність досягнення бажаного результату;

- відсутність упевненості в досягненні поставленої мети;

- можливість виникнення небажаних наслідків (матеріальних або фізичних збитків, захворюваності та ін.) при проведенні тих чи інших дій в умовах невизначеності для суб’єкта, який ризикує;

- матеріальні, екологічні, моральні та інші втрати, що пов’язані з впровадженням вибраної в умовах невизначеності альтернативи;

- очікування загрози, невдачі в результаті вибору альтернативи та її реалізації.

Математично ризик може бути визначений за допомогою статистичного методу по формулі:

R = n /N, (1.3)

де R – ризик за певний період часу;

n – кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій);

N – теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.

Використання поняття ризику дозволяє перевести небезпеку у розряд вимірюваних категорій.

Ризик є безрозмірною величиною.

На підставі міжнародного досвіду і статистичних даних підприємств Національним Науково-дослідницьким інститутом охорони праці України (м. Київ) були визначені базові показники ризиків:

- незначний ризик (R ≤ 10^-6);

- припустимий ризик (R = 1,001×10^-6 ÷ 5,0×10^-5);

- стерпний ризик (R = 5,001×10^-5 ÷ 5,0×10^-4);

- неприпустимий ризик (R ≥ 5,001×10^-4).

На виробництві прийнято розрізняти види ризиків:

- індивідуальний – це вірогідність загибелі або травмування людини при конкретному виду діяльності; використовується для кількісної оцінки потенційної небезпеки конкретного робочого місця або робочої зони;

- соціальний – це залежність кількості загиблих або травмованих людей від частоти виникнення травмонебезпечної події; використовується для інтегральної кількісної оцінки небезпечних виробничих об’єктів;

- техногенний – це вірогідність виникнення аварій або катастроф при реалізації технологічного процесу, експлуатації машин, механізмів, будівель та споруд; є комплексним показником надійності елементів техносфери.

Прикладом використання в охороні праці ризику як імовірності появи несприятливої події є коефіцієнт частоти травматизму (захворюваності), а як потенційної шкоди – коефіцієнт виробничих втрат.

Завдяки кількісному показнику ризику можна приблизно вимірювати рівень потенційної небезпеки:

, (1.4)

де - очікуваний, тобто прогнозуємий ризик;

- кількість нещасних випадків від означеної небезпеки;

- добуток ймовірностей знаходження робітника у "зоні ризику".