Рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" кореспондує 1 страница

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
	"Каса"		"Капітальні інвестиції"
	"Рахунки в банках"		"Виробництво"
	"Розрахунки з покупцями та замовниками"		"Брак у виробництві"
			"Рахунки в банках"
	"Розрахунки з різними дебіторами"		"Витрати майбутніх періодів"
			"Забезпечення майбутніх витрат і платежів"
	"Довгострокові позики"
	"Довгострокові векселі видані"		"Розрахунки за податками й платежами"
	"Інші довгострокові зобов'язання"		"Розрахунки з оплати праці"
	"Короткострокові векселі видані"		"Розрахунки за іншими операціями"
	"Розрахунки за податками й платежами"		"Доходи від реалізації"
			"Відрахування на соціальні заходи"
	"Короткострокові позики"
	"Розрахунки з оплати праці"		"Інші операційні витрати"
	"Розрахунки за іншими операціями"		"Інші затрати"
			"Загальновиробничі витрати"
	"Інші доходи"		"Адміністративні витрати"
			"Витрати на збут"
			"Інші витрати операційної діяльності"
			"Інші витрати"
			"Надзвичайні витрати"

Розмірі ставок нарахування та утриманя із ЗП єдиного соціального внеску.

Нарахування ЄСВ (на ФОП)	Утримання ЄСВ (із ЗП конкретного робітника)
37% (від ФОП)	3,6 %
33,2 (від суми лікарняних)	2 % (із суми лікарняних)
36,3 % (для бюджетників)

Синтетичний облік розрахунків по страхуванню ведеться в журналі – ордері № 5 (3–й розділ).

Типові проводки по рахунку 65 „Розрахунки за страхуванням”:

1. Нараховано ЄСВ від фонду зарплати робітників:

– основного виробництва Д23 К651

– адміністративно – управлінського персоналу Д92 К651

– відділу збут Д93 К651

2. Утримано із зарплати:

– ЄСВ Д661 К651

– за індивідуальним страхуванням Д 661 К 654

3. Перераховано органам соц страхування сума збору:

Д 65 К 311

3. Облік розрахунків за індивідуальним страхуванням

На субрахунку 654 "За індивідуальним страхуванням" ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов'язковому страхуванню, що встановлюється законодавством.

Контрольні питання за темою:

1. Що таке єдиний соціальний внесок?

2. Хто є платниками єдиного соц внеску?

3. Які виплати звільняються від обкладання єдиним соц внесокм?

4. Який орган уповноважений стягувати з СПД єдиний соц внесок?

5. Від чого залежить розмір ставки єдиного соц внеску?

6. на якому рахунку ведеться синтетичний облік єдиного соц внеску?

Модуль 4.Облік виробництва та готової продукції

Тема 4.1 Облік виробничих запасів

1. Виробничі запаси, їх класифікація і оцінка.

2. Документальне оформлення руху ТМЦ

3. Синтетичний облік та аналітичний облік запасів.

4. Інвентаризація ТМЦ

5. Методи обліку вибуття ТМЦ

1 Виробничі запаси, їх класифікація і оцінка.

Одним із обов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення підприємства предметами праці (виробничими запасами). Згідно з Положенням (Стандартом) № 9 „ Запаси” запаси – це активи, які:

– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності,

– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва,

– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів виступає економічно обґрунтована їх класифікація:

1) сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші запаси, що призначені для виготовлення продукції (рах.20);

2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та зборкою деталей, вузлів, незавершених виробничих процесів (рах 23);

3) готова продукція (виготовлена на підприємстві, закінчена в обробці, відповідає технічним умовам, призначена для продажу) рах 26;

4) товари у вигляді ТМЦ, що утримуються для подальшого продажу (рах 28);

5) малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), строк використання яких < 1 року(рах 22) та інші.

Важливе значення для правильного обліку запасів має порядок оцінки запасів.

При надходженні запаси обліковуються за первісною вартістю, яка включає в себе:

1.при придбанні за плату первісна вартість включає:

– сума, що сплачується покупцю,

– непрямі податки,

– ввізне мито,

– транспортування, страхування, навантаження – розвантаження,

– витрати на доопрацювання запасів, підвищення їх технічних характеристик.

2. при виготовленні власними силами – первісна вартість це:

– собівартість їх виробництва, згідно П (С) № 16 „ Витрати”

3. для безоплатно отриманих – первісна вартість це:

– їх справедлива вартість (тобто сума, за якою може бути здійснено обмін активу)

4. для отриманих в обмін на подібні запаси – первісна вартість це:

– балансова вартість переданих запасів.

Не включаються до первісної вартості:

– понаднормові втрати та нестачі запасів,

– проценти за користування позиками,

– витрати на збут,

– загальгоногосподарські витрати та інші, що не пов’язані з придбанням і доставкою запасів.

Ці витрати відносяться до витрат діяльності того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо первісна вартість запасів суттєво змінилася на дату складання балансу або запаси зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, то як балансова вартість використовується чиста вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду із відображенням у позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які мають право відшкодовувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості й доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів.

Відповідно до наведеної класифікації у плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачені для обліку наявності і руху запасів рахунки класу 2, що відображено на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 – Рахунки класу 2 «Запаси»

2. Документальне оформлення руху ТМЦ

Підприємство отримує виробничі запаси з таких джерел:

– купвля у постачальників,

– внеску засновників підприємства до статутного капіталу,

– обміну на неподібні активи,

– безоплатної передачі,

– оприбуткування раніше не врахованих запасів на балансі....

Але основну масу матеріалів підприємство отримує від постачальників, на підставі укладених договорів через довірену особу(підприємство виписує довіреність на отримання від постачальника ТМЦ). Відпущення ТМЦ постачальником здійснюється на підставі Накладної на відпуск ТМЦ (ф.М–20), яка виписується в трьох екземплярах:

1- залишається на складі постачальника і слугує підставою для списання ТМЦ,

2- вручається підприємству, що купує ТМЦ, і слугує підставою для оприбуткування ТМЦ,

3- залишається на пропускному пункту постачальника і слугує для дозволу вивозу ТМЦ з території постачальника.

Матеріальні цінності, які відпускаються і вивозяться автотранспортом на сторону, оформлюються Товарно – транспортною накладною (ф.1–ТН), яка слугує для постачальника – підставою для списання ТМЦ, для покупця – оприбуткування ТМЦ, для транспортної організації – для записів у шляховому листі.

На кожну партію товару постачальник виписує рахунок – фактуру на ім’я покупця, в якій вказує суму до оплати за придбані ТМЦ.

Матеріально – відповідальні особи (МВО) на отримані матеріали складають Прибуткові ордери(ф.М–4. Основні реквізити прибуткового ордера: номенклатурний номер, назва, сорт, розмір, одиниця виміру, кількість за даними документів і прийнята на склад, ціна, сума, підписи того, хто здав цінності (експедитор, представник постачальника тощо), і того, хто прийняв (завідувач складу, комірник).

У разі невідповідності фактичної наявності цінностей даним документів постачальника при прийманні вантажу від залізниці (або пристані) складається комерційний акт, а при оприбуткуванні на складі – акт приймання (форма № М–7). Ці документи є підставою для пред’явлення претензії постачальнику або транспортній організації.

У разі, коли від постачальників надходять виробничі запаси, які не відповідають умовам договору, то підприємство має право на відмову від оплати рахунків. Такі запаси приймаються за актом на відповідальне зберігання, а їх облік до прийняття рішення про відправку постачальнику або реалізацію ведеться на забалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників без супроводжувальних документів, здійснюється на підставі акта. Такі поставки називаються невідфактурованими.

Облік запасів на складах ведеться у картках складського обліку матеріалів (ф.М–12), які відкриваються на кожний номенклатурний номер матеріалів. Записи в картках здійснюються кожен день МВО на підставі прибутково – витратних документів з виведенням залишку після кожного запису. Основні реквізити картки складського обліку: назва матеріалу, коротка технічна характеристика, номенклатурний номер, норма запасу, дата запису, № документа, на підставі якого здійснено оприбуткування або видача матеріалу, від кого одержано або кому видано, надходження, видаток, залишок після кожної операції.

Виробничі запаси відпускаються зі складу підприємства для:

1) виробництва продукції, надання послуг,

2) виправлення браку,

3) обслуговування устаткування,

4) пакування готової продукції тощо.

Крім того, виробничі запаси можуть бути реалізовані на сторону або використані для фінансових інвестицій.

ТМЦ відпускаються в виробництво на підставі:

1) лімітно – заборних карток (ф.М – 8,9) – слугують для багаторазового відпуску матеріалів одного номенклатурного номеру в виробництво в межах ліміту. Заповнюються планово – виробничим відділом. Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та норм витрат матеріалів. Після кожного відпуску матеріалів виводиться залишок невикористаного ліміту. Додатковий понадлімітний відпуск матеріалів оформлюєт

Основні реквізити лімітно–забірної карти: місяць, рік, назва матеріалу, ліміт видачі, дата видачі, видана кількість, залишок ліміту, підписи начальника відділу, що встановив ліміт, начальника підрозділу–одержувача, завідувача складом.

2) накладної – вимоги на відпуск(внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М–11) – для оформлення одноразового відпуску ТМЦ.

Основними реквізитами цього документа є дата складання, підстава видачі, прізвище того, кому видати, назва матеріальних цінностей, одиниця виміру, кількість, що вимагається, і фактично видана, ціна, сума, підписи осіб, що дозволили і здійснили відпуск, а також головного бухгалтера і одержувача.

Наприкінці місяця всі документи про видачу запасів зі складу передаються за реєстром до бухгалтерії для відображення витрат у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Оскільки складський облік запасів у сучасних умовах ведеться переважно в натуральному виразі, то для відображення витрат запасів за рахунками бухгалтерського обліку необхідно здійснити оцінку витрачених запасів. З цією метою використовуються облікові ціни.

Облікова ціна – ціна, за якою запаси відображаються у поточному обліку.

В кінці місяця здаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів.

Окрім використання на виробничі цілі запаси можуть вибувати зі складу з метою їх реалізації.

Виробничі запаси можуть також використовуватися підприємством для внеску до статутного капіталу іншого підприємства, тобто для фінансових інвестицій.

3. Синтетичний облік та аналітичний облік запасів

Синтетичний облік виробничих запасів ведеться на активному рахунку 20 „ Виробничі запаси” за відповідними субрахунками.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

201 "Сировина й матеріали" (для обліку сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні)

202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" (для обліку покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби – дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання)

203 "Паливо"(нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ)

204 "Тара й тарні матеріали" (для обліку усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

205 "Будівельні матеріали" (рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно–монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.)

206 "Матеріали, передані в переробку" (матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів)

207 "Запасні частини" (придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті)

208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" (мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин)

209 "Інші матеріали" (бланки суворого обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва (обрубка, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо).

По Д 20 – надходження запасів, К 20 – вибуття запасів.

Аналітичний облік ведеться окремо в розрізі за:

- місцями зберігання ТМЦ,

- МВО,

- групами запасів,

- видами діяльності,

- витратами за нормами та відхиленням від норм.

Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Рахунок 23 «Виробництво». Залишки незавершеного виробництва на початок звітного періоду є одним із видів запасів підприємства.До незавершеного виробництва відносяться продукція, роботи, що не пройшли всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомп ­ лектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

На рис. 4.1 наведена схема, що відображає зміст записів за дебетом і кредитом рахунка 23 «Виробництво».

Дебет	Рахунок 23 «Виробництво»	Кредит
Сальдо – витрати на незавершене виробництво на початок звітного періоду	фактична собівартість готової продукції, виконаних робіт та послуг
операційні витрати загальновиробничі витрати втрати від браку продукції
Оборот – витрати за місяць	Оборот – фактична собівартість готової продукції, виконаних робіт та послуг
Сальдо – витрати на незавершене ви­робництво на кінець звітного періоду

Рисунок 4.1 – Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 23 «Виробництво»

Рахунок 24 "Брак у виробництві"

Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві. Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Брак продукції поділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем і пред'явлений для відшкодування збитків, та внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. У залежності від характеру відхилень від нормативів він може бути остаточним або виправним.

Рахунок 25 "Напівфабрикати"

Цей рахунок призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на цьому рахунку можуть обліковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний у чорній металургії; сира гума і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно–туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у пивоварній промисловості; пряжа і сирова тканина в текстильній промисловості.

Рахунок 26 "Готова продукція"

Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції. На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Рахунок 28 "Товари"

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно–матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь–яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Рух запасів відображається в журналі – ордері № 5 та 5А та Відомості 5.1 аналітичного обліку запасів(записи в регістрах ведуться на підставі первинних і зведених документів.)

Типові проводки по обліку запасів:

а) виробничі запаси:

1. Оприбутковані виробничі запаси із виробництва Д20 К23

2. Зменшено суму браку на вартість відходів Д20 К24

3. Оплачено витрати, пов’язані з транспортуванням виробничих запасів Д20 К31

4. Відображено надходження виробничих запасів в погашення дебіторської заборгованості Д20 К37

5. Оприбутковані виробничі запаси у рахунок внеску до статутного капіталу Д20 К40

6. Надійшли запаси від постачальника Д20 К63

7. Відпущено запаси зі складу до виробництва Д23 К20

8. Витрачено матеріали на виправлення браку Д24 К20

9.Списано запаси для:

– загально виробничих потреб Д91 К20,

– адміністративних потреб Д92 К20,

– збутових потреб Д93 К20

10. Відображено суму нестачі запасів у складі витрат звітного періоду

Д947 К20

б) готова продукція:

1. Оприбуткована готова продукція із виробництва Д26 К23

2. Відвантажена ГП покупцям Д36 К70

3.Списана фактична собівартість відвантаженої ГП Д90 К26

4.Оприбутковано надлишки ГП виявлені під час інвентаризації Д26 К719

5. Списано ГП, втрачену внаслідок надзвичайних подій Д99 К26

в) брак:

1. Списано витрати від невиправного браку, виявленого в основному виробництві Д24 К23

2. Нараховано зарплату та зроблені нарахування органам соцстраху робітникам, які задіяні в виправленні браку Д24 К66,65

3. Відображено вартість робіт по виправленню браку сторонніми організаціями Д24 К685

4. Оприбутковані запаси, що залишилися після виправлення браку Д20 К24

5. Віднесено на собівартість продукції втрати від браку Д23 К24

6. Пред’явлено претензії підприємствам, винуватцям виникнення браку Д374 К24

7. Віднесено втрати від кінцевого браку на винних осіб Д375 К24

8. Списано на витрати вартість втрат від браку у випадку не встановлення винних осіб Д94,99 К24

4. Інвентаризація ТМЦ

Інструкція по інвентаризації ОЗ, ТМЦ, грошових коштів і документів, розрахунків.

Задачі інвентаризації ТМЦ:

1) виявлення фактичної наявності та дотримання правил зберігання ТМЦ,

2) виявлення не використовуваних ТМЦ,

3) перевірка реальності ТМЦ, що обліковуються на балансі.

Терміні проведення інвентаризації:

- 1 раз у рік – не раніше 1 жовтня;

- 2 рази на квартал – грошових коштів.

Проведення інвентаризації запасів обов’язкове у випадках:

– зміні МВО,

– виявленні зловживань, розкрадань ТМЦ,

– надзвичайних подіях...

Наказом керівника підприємства призначається дата проведення інвентаризації та інвентаризаційна комісія.

До початку інвентаризації в бухгалтерії повинно бути закінчено обробку всіх документів по надходженню і витраченню запасів, здійснено записи, визначено залишки на день інвентаризації.

На складах матеріальні цінності повинні бути розкладено за найменуваннями, сортами та розмірами.

Дані інвентаризації заносяться в Інвентаризаційний опис (ф. М –21), яка складається в двох екземплярах:

1 – віддається МВО,

2– для бухгалтерії, де фактичні залишки ТМЦ, які зафіксовані в описах, звіряються з даними бух. обліку.

Матеріальні цінності, за якими виявлено розбіжності, записують в Звіряльну відомість, а МВО повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції комісія оформлює протоколом і подає на утвердження керівнику підприємства, який повинен у 5 –ти денний термін після закінчення інвентаризації затвердити протокол.

Проводки щодо відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:

1) оприбутковані виявлені надлишки запасів

Д20,22,26 К746 "Дохід від безкоштовно отриманих активів".

2) відображено нестачі та порчі ТМЦ, якщо винуватця не встановлено

Д947"Нестачі і втрати від псування цінностей" К20,22,26…

3) Відображено суму нестачі, що відноситься на винну особу

Д375 Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" К746

4) Відшкодування винними особами нестачі ТМЦ

Д30,66 К375

5)Сума нестач у межах норм природного убутку

Д91 К20

Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 "Списані активи".

З винуватих осіб в нестачі виробничих цінностей стягуються суми відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою: