Стрічковий вакуум-фільтр

Рис. 2.86 Стрічковий вакуум-фільтр:

1 – вакуум камера; 2 – перфорована стрічка; 3 – натяжний барабан; 4 – лоток для подачі суспензії; 5 – фільтруюча тканина; 6 – натяжні ролики; 7 – валик для перетину стрічок; 8 – привідний барабан; 9 – форсунки для промивної рідини.

Фільтр являє собою працюючий під вакуумом апарат безперервної дії, в якому напрямок дії сили тяжіння співпадає з напрямком руху фільтрату. Схема фільтра наведена на рис. 2.86.

Перфорована гумова стрічка 2 переміщується по замкненому колу за допомогою привідного 8 і натяжного 3 барабанів. Фільтруюча тканина 5 притискається до гумової стрічки при натягуванні роликами 6. З лотка 4 на фільтруючу тканину подається суспензія. Фільтрат відсмоктується до вакуум-камер 1, які розташовані під стрічкою, і відводиться з апарату.

Утворений на тканині осад промивається рідиною, яка подається через форсунки 9. Промивна рідина відсмоктується до інших вакуум-камер і, в подальшому, відводиться з апарату.

Осад завдяки вакууму підсушується і при згині стрічки через валик 7 відділяється від тканини і скидається в бункер. На зворотньому шляху між роликами 6 фільтруюча тканина зазвичай регенерується: очищається за допомогою металевих щіток, промазується чи промивається рідиною.

До переваг стрічкових фільтрів, окрім вищевказаних співпадіння напрямку фільтрації та осадження, відноситься простота конструкції (відсутність спеціальної розподільної головки, як у барабанному фільтрі), хороші умови промивки та зневоднення осаду. Завдяки простоті відведення осаду та регенерації тканини можлива обробка матеріалів, що важко фільтруються.

Недоліками є невелика питома поверхня і швидкий знос фільтруючої стрічки, громіздкість апарату, та складність герметизації.