Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання

В залежності від змісту навчального матеріалу та оснащення майстерень необхідним обладнанням, робота учнів може бути фронтальною, ланковою (бригадною), парною або індивідуальною.

Повинна бути сучасна навчально-матеріальна база трудового навчання. Адже загальновідомо, який негативний психологічний вплив мають на учнів, на їх ставлення до роботи погана організація праці та застарілі інструменти, інвентар, машини.

У випадку фронтальної форми навчання всі учні одночасно виконують однакову за змістом роботу теоретичного або практичного характеру. Прикладом є урок, на якому всі учні оволодівають одними й тими ж трудовими навичками.

Ланкова (бригадна) форма організації навчальної роботи з учнями передбачає, що вони будуть виконувати одночасно різні за змістом завдання; наприклад, одні ланки займаються вивченням властивостей матеріалів, другі − опановують прийоми поводження з металорізальним верстатом, треті − готують або вивчають технологічну документацію. Робота учнів у різних ланках відрізняється лише за конкретним змістом, але всі її види належать, як правило, до однієї й тієї ж теми програми і спрямовані в цілому на формування однакових за своїм основним змістом знань та вмінь. Використовується для виконання одночасно однакових за змістом робіт, коли не вистачає обладнання для кожного учня. Ця форма є характерною, головним чином, для лабораторно-практичних занять, практикумів, виробничої практики, роботи НВБ, екскурсій, а також для багатьох позакласних заходів з праці та техніки.

Індивідуальна форма навчання − окремі учні виконують завдання індивідуального характеру. Найчастіше використовується під час організації виробничої практики і роботі окремих учнів на різних робочих місцях, коли завдання, які вони виконують, суттєво відрізняються. Використовуються під час проведення заліків та іспитів.

Парна форма організації навчально-трудової діяльності учнів − суть полягає в тому, що в класі вчитель визначає пари дітей (на рік, чверть), враховуючи симпатії та працездатність вихованців. Це можуть бути пари з однаковими або різними рівнями навчально-трудової активності. В першому разі учні виконують однакові за складністю завдання, в другому − диференційовані. В парах, де працюють діти з творчою і репродуктивною або з продуктивною й репродуктивною активністю, вчитель визначає з кращих учнів так званих учнів-консультантів або асистентів. Вони працюють під безпосереднім керівництвом вчителя, здійснюючи пояснювальну та контролюючу функції, і таким чином забезпечується взаємонавчання і взаємоконтроль. Склад пар може бути постійним чи змінним, пара сидить за однією партою, щоб будь-коли однокласники могли проконсультуватися. Консультанти прагнути надавати допомогу не лише під час уроку, а й у позакласний час, бо вболівають за знання свого підопічного.

Можлива й інша методика організації роботи пар, зокрема зі змішаним складом. Суть її полягає в тому, що вчитель готує картки з завданнями для кожного учня. Діти виконують їх, обмінюються роботами, перевіряють. Той, хто припускався помилок, виконує повторно завдання під контролем учня-консультанта. Якщо пара впоралась із самостійною чи контрольною роботою, отримує завдання підвищеної складності. Іноді школярам пропонують завдання на вибір, але за змістом дещо складніші, ніж були в письмовій роботі на попередньому уроці.

У тому випадку, коли обидва учні з пари припустилися помилок і потребують допомоги, до них можна направити іншу пару, яка добре впоралась із своїм завданням.

Всі форми роботи учнів поєднуються одна з одною. Всім учням видані однакові завдання з виконання продуктивної праці: у фронтальній формі проводиться інструктаж, а потім учні працюють ланками або бригадами.

Умови вдосконалення форм трудового навчання і виховання: зручні робочі місця учнів, які відповідають фізіологічним, гігієнічним та естетичним вимогам; раціональне розташування робочих місць, оснащення їх інструментом та наочними посібниками; спокійні світлі кольори приміщення; хороша вентиляція, яка забезпечує чистоту та свіжість повітря; чистий і зручний спецодяг.

Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.

1. Елементи класно-урочної системи виникли в:

а) XVI-XVII ст.; б) XVII-XVIII ст.; в) XIV-XV ст.

2. Вкажіть з перерахованих нижче основні організаційні форми трудового навчання: а) урок або заняття; б) практикум, лабораторні, практичні роботи; в) іспит; г) виробнича практика; д) залік; е) екскурсія; є) консультація; ж) факультатив.

3. Позначкою «+» відзначте типи уроків трудового навчання, а «-» - дидактичні вимоги до уроку:

а) урок засвоєння нових знань;

б) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

в) формування вмінь, навичок;

г) оптимальне визначення змістового компонента кож­ного уроку з урахуванням особистісної спрямованості на­вчально-виховного процесу;

д) урок комплексного застосування знань, умінь, навичок;

е) широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

є) узагальнення і систематизація знань;

ж) творчий підхід до обґрунтування методики проведен­ня кожного уроку;

з) комбінований.

4. Позначкою «+» відмітьте нетрадиційні уроки змістової спрямованості, а знаком «-» - уроки суспільного огляду знань: а) уроки-семінари; б) уроки-творчі звіти; в) уроки-лекції; г) уроки-заліки; д) уроки-конференції; е) уроки-консиліуми.

5. Позначкою «+» відмітьте переваги індивідуальної форми навчальної діяльності, «-» - недоліки цієї форми організації роботи учнів:

а) високий рівень самостійності, активності учнів;

б) передбачає ретельну підготовку індивідуальних завдань учителем;

в) точніше враховує розвиток учнів, задає властивий їм темп у навчанні;

г) не завжди створює умови для самостійної роботи учнів;

д) активно формує пізнавальні потреби;

е) учні позбавлені можливості співробітничати, взаємодіяти в умовах змагання;

є) сприяє набуттю досвіду творчого ставлення до справи;

ж) повільно відбувається процес передавання знань і досвіду новим поколінням.

6. За типами аналізу уроків, виберіть те, що є характерним для комплексного уроку:

а) проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи;

б) використовується при необхідності більш глибокого розгляду якоїсь однієї сторони уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя;

в) припускає всебічний розгляд у єдності і взаємозв'язку цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше при аналізі декількох уроків по одній темі, а також для підготовки фахівців.

7. За запропонованими етапами виконання практичних робіт (пронумеровані цифрами), виконайте співставлення за короткими поясненнями (буквенне позначення):

1) пояснення вчителя; 2) показ; 3) проба; 4) виконання роботи; 5) контроль.

А) приймання та оцінювання роботи; Б) кожен учень самостійно виконує роботу; В) 2—3 учні виконують роботу, решта спостерігає; Г) інструктаж; Д) теоретичне осмислення матеріалу.

8. За наведеними типами уроків, виберіть кожному відповідну йому характеристику:

1) урок з набуття учнями нових знань; 2) урок формування вмінь і навичок; 3) уроки застосування знань у практичних роботах; 4) уроки повторення; 5) комбінований урок; 6) уроки перевірки знань, умінь і навичок.

А) на цьому уроці здійснюється кілька завдань (наприклад, вивчення нового навчального матеріалу і формування навичок);

Б) на цих уроках учні виконують роботи, присвячені перевірці комплексу знань, умінь і навичок;

В) до уроків цього типу належать вступні заняття, а також уроки на тему, основними завданнями яких є вивчення певного обсягу теоретичних відомостей, формування понять;

Г) основним на цих уроках є самостійна робота учнів;

Д) на уроках цього типу основне місце займає самостійна робота учнів, проте аналізують її й оцінують інакше, ніж на уроках формування вмінь і навичок;

Е) уроками такого типу є підсумкові заняття.