позовах про присудження, про 6 страница

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Оцінка доказів — це встановлення судом значущості доказів у вирішенні справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Повідомленням судове — це письмове повідомлення учасників процесу про здійснення певних процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Здійснюється судовими повістками-повідомленнями, що надсилаються завчасно.

Повістка судова — це письмовий виклик учасників процесу, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Здійснюється судовими повістками про виклик, що вручаються з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

Поворот виконання — це зворотне виконання рішення, що було виконане, але скасоване в апеляційній чи касаційній інстанції, як наслідок закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, відмови в позові повністю або задоволенні позовних вимог у меншому розмірі.

Позивач — це сторона у позовному провадженні, яка позивається до іншої сторони — відповідача з метою захисту своїх прав чи охоронюваних законом інтересів.

Попереднє судове засідання — це судове засідання, що проводиться не по суті справи, а з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Правоздатність цивільна процесуальна — це здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи, яку мають усі фізичні і юридичні особи.

Правонаступництво процесуальне — це правонаступництво в цивільному процесі у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Предмет спору — це частина пазову, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення.

Представник — це учасник судового процесу, який представляє інтереси сторони, третьої особи, особи, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, заявника чи інших заінтересованих осіб (у справах окремого провадження, крім справ про усиновлення). Представниками можуть бути будь-які особи незалежно від фаху, в тому числі і адвокати.

Привід свідка — це захід процесуального примусу до свідка, який належно викликаний та без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки. Здійснюється через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Примус процесуальний — це процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправне перешкоджають здійсненню цивільного судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами — це перегляд судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. Провадження здійснюється Верховним Судом України.

Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами —

це перегляд судових рішень, що набрали законної сили, а також судовий наказ з підстав: наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлених вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Рішення — це локальний нормативний документ, який ухвалюється судом з приводу вирішення справи по суті і є обов'язковим для виконання.

Рішення додаткове — це судове рішення, що ухвалюється після ухвалення основного рішення по справі, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК; судом не вирішено питання про судові витрати.

Розпорядник судовий — це учасник цивільного процесу, який не бере участь у справі, а здійснює організаційні функції та виконує доручення головуючого, що пов'язане із створенням умов, необхідних для розгляду справи, наприклад, запрошує до залу судового засідання учасників процесу та свідків, слідкує за додержанням порядку тощо.

Роз'яснення рішення — це письмова ухвала суду, який розглядав справу та ухвалив рішення по суті з метою роз'яснення рішення, згідно з поданою заявою, для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця.

Свідок — це учасник цивільного процесу, який не бере участь у справі, але йому відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Секретар судового засідання — це учасник цивільного процесу, який не бере участь у справі, а здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами та веде журнал судового засідання, оформлює матеріали справи і викопує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

Спеціаліст — це учасник цивільного процесу, який не бере участь у справі, але залучений до участі у цивільному процесі, як такий, що володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Співучасть процесуальна — це участь в одному і тому самому процесі кількох позивачів або кількох відповідачів, права, вимога та обов'язки яких не виключають одне одного.

Сторони — це особи, які беруть участь у справі та між якими вирішується матеріально-правовий спір, що є предметом судового розгляду у порядку цивільного судочинства Сторонами цивільного процесу у позовному провадженні є позивач та відповідач.

Судовий наказ — це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Судовий розгляд — це третя стадія цивільного процесу, на якій вирішується справа по суті.

Третя особа — це учасник цивільного процесу, що бере участь у справі для захисту своїх прав та законних інтересів. Треті особи можуть бути без самостійних вимог, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін, та з самостійними вимогами щодо предмета спору.

Учасники цивільного процесу — це особи, які беруть участь у справі (у позовному провадженні: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб; у наказному та окремому провадженні: заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники; органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб) та які не беруть участь у справі (секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу).

Фахівець у галузі права — це особа, яка має фах.юриста. Фахівець у галузі права може надавати правову допомогу як учасник цивільного процесу, який не бере участі у справі.

Фіксування судового засідання — це повний звукозапис судового засідання та ведення журналу судового засідання. Окремі процесуальні дії поза судовим засіданням фіксуються протоколом.

Ціна позову — це вираз в грошовій одиниці (гривні) матеріальної позовної вимоги. Ціна позову зазначається у позовній заяві для визначення суми судового збору.

Цивільна процесуальна дієздатність — це можливість особисто виконувати свої права та передавати ведення справи представнику, а саме: можливість особисто виконувати процесуальні дії, самому пред'являти позов, укладати мирову угоду, відмовитися від позову чи визнати позов, заявляти клопотання в процесі, доказувати тощо.

Цивільна процесуальна правоздатність — це встановлена законом можливість мати цивільні процесуальні права та обов'язки, а саме бути учасником цивільного процесу.

Цивільна юрисдикція (підвідомчість) — це розмежування компетенції щодо розгляду й вирішення спорів та інших правових питань між судовими та іншими державними органами.

Цивільне процесуальне право — це галузь права, яка включає в себе сукупність розташованих у визначеній системі процесуальних норм, що регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя в цивільних справах судами загальної юрисдикції.

Цивільно-процесуальними правовідносинами є суспільні відносини, учасники яких пов'язані правами та обов'язками на основі цивільно-процесуального права.

Цивільне судочинство — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків і цивільних процесуальних дій, які реалізуються їх суб'єктами — судом, органом судового виконання і учасниками процесу.

Навчальне видання (українською мовою)

Чорнооченко С.І., Борщевська Г.Е.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ

Навчальний посібник з підготовки до іспитів для студентів ІІІ курсу юридичного факультету

Рецензент Прудивус О.В. Відповідальний за випуск Чорнооченко С.І. Коректор Могелат Н.В.