Зна чення окремого провадження. 5 страница

• резолютивної, яка містить висновок суду щодо перегляду судових рішень у порядку касаційного провадження, визначення розподілу судових витрат, строку та порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Інколи до ухвали суду касаційної інстанції встановлюються додаткові вимоги. Так, у разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, повинно бути зазначено які порушення норм права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.

РІШЕННЯ СУДУ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ має

відповідати загальним вимогам, які ставляться до такого виду процесуальних документів, і відповідно до ст. 346 ЦПК складатися з чотирьох частин (вступної, описової, мотивувальної та резолютивної).

У вступній частині рішення вказуються час та місце його ухвалення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого і суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.

В описовій викладається короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справі.

Мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішення суду і ухвалив нове, визначення, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, нормативна підстава ухвалення рішення суду містяться у його мотивувальній частині.

Резолютивна частина - це висновок про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, розподіл судових витрат, зазначення строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 349 ЦПК рішення та ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. Скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції одразу втрачають законну силу.

Після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повертається до суду, який її розглядав. Тому копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються саме судом першої інстанції, де зберігається справа.

Контрольні питання:

1. Визначте суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції.

2. Хто є суб'єктами права касаційного оскарження рішень і ухвал суду?

3. Охарактеризуйте процесуальний порядок реалізації права касаційного оскарження.

4. Якими є форма, зміст, доповнення, зміна касаційної скарги, відкликання та відмова від неї?

5. Як відбувається підготовка справи до касаційного розгляду?

6. Який процесуальний порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції?

7. Які повноваження суду касаційної інстанції?

8. Назвіть підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

9. Визначте форму і зміст ухвал та рішень касаційної інстанції.

10. Як здійснюється провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами?

Тема 25. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.

Після перегляду справи в апеляційному порядку, набрання рішенням законної сили, перегляду у порядку касаційного провадження судові рішення можуть запишатися такими, що не відповідають вимогам законності та обґрунтованості. Причини можуть бути різноманітні, у тому числі й ті, що не залежать від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи від суду, який розглядав справу. Іноді сумніви в правильності рішення чи іншого судового акта пов'язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або з неправильною оцінкою обставин справи, а з відкриттям вже після набрання судовим рішенням законної сили обставин, які мають суттєве значення для справи, і які не були враховані судом при постановленні відповідного рішення. Для усунення таких недоліків у судових рішеннях цивільним процесуальним законодавством передбачено ще низку гарантій щодо забезпечення законності та обґрунтованості актів суду. До них належить перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв' язку з винятковими та нововиявленими обставинами, що регулюється гл. 3 та 4 розд. V ЦПК.

Специфіка цих способів перегляду судових рішень полягає в тому, що їх завданням є не стільки перевірка законності того чи іншого судового рішення, скільки встановлення наявності або відсутності обставин, які визначені цивільним процесуальним законодавством як виняткові або нововиявлені.

25.1. Поняття та особливості провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Провадження у зв' язку з нововиявленими обставинами не є доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки законності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо.

Підставами для порушення провадження у зв'язку із нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, насамперед, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Питання про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте об'єктивним критерієм віднесення нововиявлених обставин до істотних можна вважати їх спроможність вплинути на кінцевий результат вирішення справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини (такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення), а також ті, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному та повному дослідженні судом обставин справи.

Наступною підставою для перегляду рішень, ухвал суду у зв' язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових до казів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Ці обставини мають існувати на момент винесення відповідного судового рішення, про їх недостовірність не повинні знати заявник або суд. Крім того, вони мають тягнути за собою винесення у справі неправильного рішення чи ухвали.

Особливістю цих обставин є те, що їх одержують з чітко визначених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, має бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці є непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановленням вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв' язку з т. зв. нереабілітуючими обставинами. Тоді постає закономірне питання: чи можуть вважатися нововиявленими обставинами такі діяння суду чи інших учасників цивільного процесу?

Щодо цього Пленумом Верховного Суду України у постанові № 1 від 27 лютого 1981 року «Про практику перегляду судами у зв' язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» дано такі роз' яснення: у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (в зв' язку із закінченням строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв' язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом. Тобто, суд при розгляді питання про перегляд справи у зв' язку з нововиявленими обставинами може взяти до уваги такі обставини.

Третьою підставою є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. В такому разі необхідно, щоб скасування відбулося після набрання рішенням, ухвалою законної сили, оскільки факти, які були встановлені скасованими актами, повинні мати на момент їх винесення преюдиціальне значення для суду.

Четвертою підставою для перегляду є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі щодо конституційності статті 2483ЦПК України визнані неконституційними ряд положень ЦПК 1963 року («Скарги на рішення і дії, які не підвідомчі судам»). Тому об'єктом перегляду у зв' язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення, ухвали, постановлені раніше у цій категорії справ.

Отже, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, настановлення ухвали суду, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Об'єктами перегляду у порядку провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, постановлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, що набрали законної сили. Відповідно до ст. 361 ЦПК важливою ознакою судових рішень, які можуть бути об'єктом перегляду, також є те, що це судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також судові накази. Якщо в одне провадження були об' єднані декілька позовних вимог, рішення може бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Про перегляд рішення, ухвали у зв' язку з нововиявленими обставинами сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, подається заява в письмовій формі, в якій зазначаються відомості, необхідні для її розгляду, а саме:

• Найменування суду, якому адресується заява;

• Ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;

• Інші особи, які брали участь у справі;

• Дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;

• Ново виявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;

• Посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Належним чином оформлена заява може бути подана протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду рішення.

На відміну від перегляду у зв' язку з винятковими обставинами, заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв' язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище.

Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд своєю ухвалою задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв' язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні, якщо заява необґрунтована. Ця ухвала має відповідати загальним вимогам, встановленим для такого виду процесуальних документів, зокрема, в ухвалі мають бути вказані час і місце її постановлення; зміст рішення суду, що переглядалося, висновки суду з приводу наявності чи відсутності нововиявлених обставин.

Ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв' язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала про відмову в задоволенні такої заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Основним наслідком скасування рішення, ухвали суду або судового наказу є наступний розгляд справи судом за загальними правилами цивільного судочинства.

25.2. Поняття та особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами.

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами — це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивільного процесу, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених законом підстав для повторного перегляду справи у порядку касаційного провадження у випадках., встановлених цивільним процесуальним законом, та усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності постановлених судових рішень.

Особливість цього провадження полягає у тому, що процесуальна діяльність суду спрямована на визначення наявності підстав для перегляду справи, тобто з' ясування питання, чи є певні обставини такими, які в силу цивільного процесуального закону вважаються винятковими. При цьому предметом такого перегляду можуть бути тільки ті судові рішення, що вже переглядалися у порядку касаційного провадження.

Підставами для порушення провадження у зв' язку з винятковими обставинами відповідно до ст. 354 ЦПК є виявлене після касаційного розгляду справи неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону, а також визнання міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, судового рішення таким, що порушує міжнародні зобов' язання України. Причому слід мати на увазі, що судові рішення здебільшого не підлягають перегляду будь-якими міжнародними органами та установами, оскільки це порушувало б норми та принципи міжнародного права. Наприклад, при зверненні особи до Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого визнана на території України, останній не розглядає конкретного цивільного спору, що був предметом розгляду у національному суді. Предметом розгляду є рівень забезпечення державою, яка є стороною Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р.), її положень.

Зазначені підстави запроваджені з метою забезпечення єдності розуміння і застосування норм матеріального та (або) процесуального права судами України, а також дотримання судами України норм міжнародного права, які визнаються у встановленому законом порядку складовою національного законодавства.

Суб' єктами права оскарження судових рішень у зв' язку з винятковими обставинами є сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов' язки, прокурор (причому, виходячи з аналізу ст. 46 ЦПК, незалежно від того, чи брав він участь у справі).

Формою звернення є скарга, яка повинна бути складена в письмовій формі та містити:

• найменування суду, до якого вона подається;

• ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

• ім' я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

• рішення (ухвалу), що оскаржується;

• виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали, дату їх відкриття або встановлення;

• посилання на докази, що підтверджують наявність виняткових обставин;

• перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до

кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії судових рішень, які оскаржуються, мають бути подані разом зі скаргою. Якщо ж скарга подається представником, до неї повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження цього.

Також до скарги додаються докази сплати судового збору та оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Особа звільняється від оплати цих витрат у разі подання скарги про перегляд рішення в зв' язку із визнанням його міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов' язання України (ч. 5 ст. 355 ЦПК).

Відповідно до ст. 355 ЦПК скарга подається до Верховного Суду України у місячний строк з дня відкриття виняткових обставин за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні. Днем відкриття (встановлення) таких обставин слід визнати відповідно день, коли заявник довідався або міг довідатися про неоднозначність застосування одного і того самого положення закону судами касаційної інстанції, а також день постановлення рішення міжнародною установою, якою визнано порушення Україною своїх міжнародних зобов'язань.

Скарга подається через канцелярію суду, де вона має бути зареєстрована, оформлена та передана в порядку черговості судді-доповідачеві, який вирішує питання про її прийняття.

У разі надходження скарги, яка не відповідає вимогам до змісту та форми, не оплачена судовим збором чи витратами на інформаційно-технічне забезпечення, до неї застосовуються загальні правила, встановлені ст. 121 ЦПК, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.

Після прийняття скарги вона передається суддею-доповідачем на розгляд колегії суддів для вирішення питання про її допуск до провадження у зв' язку з винятковими обставинами і витребування справи протягом п' ятнадцяти днів з дня надходження скарги колегією суддів Верховного Суду України у складі семи суддів, у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження. У разі допущення скарги до провадження відповідно до ст. 356 ЦПК України суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних судових рішень.

Справа передається на розгляд всього складу судової палати, якщо хоча б три судді зі складу суду дійшли такого висновку.

Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому постановляється ухвала, яка надсилається до відповідного суду і оскарженню не підлягає. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску — особі, яка подала скаргу.

Перегляд судового рішення у зв' язку з винятковими обставинами загалом здійснюється за правилами касаційного провадження, проте має свої особливості. Справа в порядку провадження, у зв'язку з винятковими обставинами розглядається за загальним правилом колегією суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Проте якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то відповідно до ст.ст. 18, 357 ЦПК справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на такому спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

Розглядаючи справу в порядку провадження у зв' язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:

• Постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;

• Постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

• Постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;

• Постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;

• Скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У разі, якщо допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції, або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.

Контрольні питання:

1. Суб'єкти оскарження рішень у зв'язку з винятковими обставинами.

2. Зміст скарги про оскарження рішення у зв'язку з винятковими обставинами.

3. Підстави перегляду рішень у зв' язку з винятковими обставинами.

4. Повноваження суду за результатами перегляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами.

5. Підстави перегляду у зв' язку з нововиявленими обставинами.

6. Форма і зміст заяви про перегляд у зв'язку з ново виявленими обставинами.

7. Повноваження суду за результатами перегляду рішень у зв' язку з нововиявленими обставинами.

Модуль 4. Інші питання цивільного судочинства.

Тема 26. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання.

26.1. Рішення, які звертаються до примусового виконання і виконавчі документи.

Рішення, ухвали, постанови суду в цивільних справах, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк, або по яких допущено негайне виконання (ст. 367 ЦПК), виконуються примусово органами державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України (ЗУ «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.; ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р.; «Інструкція про проведення виконавчих дій», затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р.).

У примусовому порядку виконуються державним виконавцем, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги про присудження боржника до виконання певних дій (про присудження майна, грошових коштів, відібрання дитини, поновлення на роботі, виселення, вселення, примусовий обмін жилого приміщення, тощо).

Рішення про відмову в