FTP - сервіс

FТР - це протокол передачі файлів, що дає змогу з'єднува­тися з іншим комп'ютером і, переміщуючись вздовж каталогів цього комп'ютера, вибирати необхідні файли для копіювання на свій комп'ютер. Це один із найстаріших стандартів Internet, але й досі він вважається одним із ефективних засобів обміну файлами між комп'ютерними системами. На відміну від електронної пошти або конференцій, FТР не потребує кодування файлів перед заванта­женням. Передача інформації виконується у двійковому форматі, а тому обмін здійснюється значно швидше. Неможливо переглянути вміст деяких файлів до того часу, поки користувач їх не скопіює на свій комп’ютер. Якщо на WWW- сторінці розташовано посилання на файл, який користувач зможе завантажити (скопіювати) на свій комп'ютер, то найчастіше це буде посилання саме на адресу FТР.

FТР-сервер - це комп'ютер у Internet, на якому може знаходитися величезна кількість різноманітних файлів (від програм - до документів). Переважно це безкоштовні (freeware) та умовно-безкоштовні (shareware) програми для різних типів комп'ютерів та операційних систем, а також різноманітна технічна документація, цифрові зображення, статті з телеконференцій та ін. Практично на всіх вузлових комп'ютерах є багато загальнодоступних архівів програмних продуктів, відомих як анонімні FТР-вузли. Із допомогою програми-клієнта FТР користувач зможе зареєструватися на цьому вузлі, використовуючи у своєму імені слово anonymous (тобто анонімний) і ввести свою Е-mаіІ-адресу як пароль. Деякі вузли також дають змогу записувати файли на їх сервери, вважаючи, що користувач може надати нові цікаві матеріали, що будуть доступні на цьому сервері.

Найцінніше в протоколі FТР - це можливість "докачування" файлу. Трапляються випадки, коли під час копіювання файлів зв'язок раптово розривається, і тоді користувачу залишається "шматок" непотрібної інформації, яку в такому вигляді неможливо використати. Але тільки-но зв'язок відновиться і користувач знову увійде на FТР-сервер, продовжуючи копіювання цього файлу, то файл почне "дока­чуватися" саме з того місця, на якому розірвалася передача минулого разу. Звичайно, для цього потрібна спеціальна FТР-програма, що підтримує подібне "докачування", наприклад, згадувані вже Get Right, Net Vampire чи Re Get.

Багато вузлів, на яких установлено WWW-сервери, підтриму­ють також і FТР-сервери. Це можна легко дослідити, якщо в домен­ному імені WWW-сервера замінити словосполучення ^^улу на Гір і спробувати встановити з'єднання.

Структура каталогів FТР-вузла багато в чому нагадує струк­туру каталогів на дисках локального комп'ютера. Але як роздільник каталогів використовується символ "/” (похила риска), оскільки пере­важна більшість FТР-серверів працює під управлінням операційної системи UNIX або її різновидів. У більшості серверів анонімному користувачу дозволяється завантажувати файли з каталогу /рub і вивантажувати свої файли в каталозі /incoming FТР-сервера. Зареєст­рованим користувачам часто надаються права на доступ до персо­нального каталогу і до всіх його підкаталогів.

При роботі із FTР-сервером досить часто виникають трудно­щі. Не існує загальноприйнятих угод про те, як повинні будуватися подібні вузли, а тому зазвичай при пошуку інформації користувач мусить переглядати безліч каталогів і сподіватися, що інформація знаходиться саме там. Коли споживач вперше звертається до якого-небудь FТР-вузла, то спочатку він повинен спробувати знайти файли із заголовками Index, Readme і т.д. Ці файли часто-густо мають інформацію про те, що конкретно знаходиться в цих каталогах.