Електронна пошта E-mail

Ця пошта - найпопулярніша і найстаріша форма спілкування в Internet. Вона дає можливість обмінюватися повідомленнями з будь-яким зареєстрованим комп'ютером і має незаперечні переваги перед звичайною поштою:

§ негайна доставка повідомлень (наприклад, при надісланні листа із Новомосковська до Києва відповідь може надійти через чотири хвилини);

§ зручність у керуванні та користуванні;

§ групові листи за списком, складеним заздалегідь, коли повідомлення надсилаються багатьом отримувачам;

§ можливість відсилати й отримувати файли, розміщені як додаток до листа.

Для кожного абонента на одному з мережиш комп'ютерів (у Internet- провайдера або на одному з безкоштовних Е-таіl - серверів) виділяється деяка частина пам'яті - електронна поштова скринька. Доступ до цієї пам'яті здійснюється за адресою, що повідом­ляється абоненту, і паролем, який абонент обирає самостійно. Пароль відомий лише абоненту і мережному комп'ютеру,

Існують два основні типи електронної пошти. Перший тип називається off-line і полягає в тому, що при кожному сеансі зв'язку комп'ютера абонента із мережним комп'ютером виконується обмін листами в автоматичному режимі - усі заздалегідь підготовлені листи абонента передаються на мережний комп'ютер, а всі листи, що надійшли на адресу абонента, передаються на його комп'ютер. Сам процес ознайомлення з листами, відбувається тоді, коли зв'язок з мережним комп'ютером уже припинено.

Другий тип, який називається on-line, полягає в тому, що абонент під час сеансу зв'язку отримує можливість звернутися до своєї поштової скриньки, проглянути її вміст і прочитати повідом­лення. Деякі листи можна видалити не читаючи, на інші листи можна одразу дати відповідь, набравши відповідний текст на клавіатурі.

Отже, тепер абонент не користується автоматичним режимом, а всі листи відсилає сам, указуючи їх адреси і вводячи відповідні команди для комп'ютера.

Електронний лист складається із заголовків, що містять службову інформацію (про автора листа, шлях для пошуку поштової скриньки адресата і т.д.) та власне тексту повідомлення. Текст повідомлення може складатися із трьох речень, а може мати й кілька сторінок.

Створення та відправлення електронних листів звичайно-не викликає якихось труднощів. Необхідно ввести адресу отримувача, за необхідності, указати тему повідомлення, набрати саме повідомлення, а потім клацнути кнопкою Send/Отправить. Якщо необхідно відправити копії повідомлення одному або кільком отримувачам, то слід ввести електронні адреси у відповідні поля Сс, Всс або Копия….

Для отримання пошти потрібно клацнути мишею на кнопці CetMsg/Доставить почту. Якщо на поштовому сервері провайдера є нове повідомлення, то в переважній більшості випадків поштові програми повідомлять про це візуальним або звуковим сигналами.

Практично всі поштові програми дають змогу відповідати на повідомлення або пересилати його. При відповіді на повідомлення немає необхідності повторно вводити адресу або тему, оскільки про­грама виконує це сама. Функція пересилання дає змогу пересилати повідомлення ще комусь.

При листуванні електронною поштою заведено цитувати час­тини повідомлення, щоб отримувач знав, на яку саме частину дається відповідь. Термін "цитування" означає включення оригінального тексту в повідомлення-відповідь. При цьому в першу позицію кожного рядка цитати вставляється символ “>”, який указує на те, що за ним іде цитований текст.

Якщо в повідомлення вкладено якийсь документ або файл, то для позначення вкладення з'являєтьсязначок канцелярської скріпки. При вкладанні документа в повідомлення електронної пошти програ­ма відсилає отримувачу точну копію цього файлу. Однак при від­правленні кількох файлів краще їх стиснути в один архівний. Це можна зробити, наприклад, із допомогою популярної програми WinZip.

На відміну від паперової кореспонденції, електронну пошту дуже просто помилково відправити не за тією адресою. Оскільки більшість компаній використовує електронну пошту як основний засіб комунікацій, то слід пам'ятати про потенційний ризик, пов'язаний з її використанням. Відправлений лист може обернутися для користувача або компанії величезними штрафами, розголошенням комерційних таємниць та іншої внутрішньої інформації або навіть відповідальністю за порушення авторських прав та ін.