Основні правила креслення та опису роботи принципових електричних схем

Принципові електричні схеми складаються з окремих елемен­тів, якими можуть бути як цілі вироби (резистори, конденсато­ри, котушки індуктивності, лампи та ін.), так і окремі складо­ві частини виробів (котушки і контакти реле, обмотки трансфор­матора, магнітопровід та ін). Елементи електричних схем зображаються у вигляді умовних графічних позначень, як пока­зано в додатку А, або ж оберненими на кут 90°, 180° чи 270°.

Електричні з'єднання між елементами схеми зобра­жаються лініями електричного зв'язку, розташованими у вигляді горизонтальних та вертикальних відрізків з най­меншою кількістю зламів і взаємних перетинів.

Умовні графічні позначення елементів і лінії їх елект­ричного зв'язку виконуються на схемах лінією однакової товщини (0,2... 1 мм).

Кожний елемент електричної схеми повинен мати літе­рно-цифрове позиційне позначення. Воно складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків.

Перша частина називається літерним кодом елемента і складається з однієї чи кількох літер латинського алфавіту, наприклад, на рис. 1.3: М - двигун, К - контактор, QF - автоматичний вимикач і т.д.

Друга частина називається порядковим номером елемен­тів і позначається однією або кількома арабськими цифра­ми. Порядковий номер елементам одного й того ж виду при­своюється починаючи з одиниці, а далі - згідно з розташу­ванням елементів на схемі в послідовності зліва направо і зверху вниз.

Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кіль­ка елементів одного виробу, то їм присвоюється одне і те саме літерно-цифрове позначення. Наприклад, на схемі на рис. 1.3 використовуються два реле електротеплові. Для умо­вного позначення як сприймаючого елемента, так і контак­тів кожного із реле використано ті самі літерно-цифрові по­значення: для першого - КК1, для другого - КК2.

Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кіль­ка однотипних елементів одного виробу, то після їхнього літерно-цифрового позначення через знак «:» пишеться по­рядковий номер однотипного елемента, який складається з однієї або кількох арабських цифр. Порядковий номер одно­типного елемента присвоюється починаючи з одиниці, далі - згідно з розташуванням елементів на схемі в послідовнос­ті зліва направо і зверху вниз. Наприклад, на схемі (див. рис. 1.3) використовуються допоміжні К:1 та силові К:2 кон­такти контактора К.

Літерно-цифрові позначення пишуться зверху або пра­воруч від умовних графічних позначень елементів. Для них застосовують креслярський шрифт одного й того ж розміру.

Описувати роботу принципової електричної схеми в на­вчальних цілях рекомендується в такій послідовності:

1. Характеристика джерела живлення.

2. Характеристика силових споживачів електричної енергії.

3. Перелік і призначення електричних апаратів та вимірю­вальних приладів.

4. Робота схеми на час запуску.

5. Робота схеми в сталому режимі.

6. Робота схеми при робочому відключенні.

7. Робота схеми при аварійному відключенні.