Перевитрати пального залежно від несправності автомобіля

№ п/п	Основні несправності автомобіля	Перевитрати пального з нормою, % порівняно
1 2 3 4 5 6	Несправність карбюратора Несправність однієї свічки запалювання Несправність системи запалювання Несправність системи охолодження Порушення кутів встановлення коліс Зниження тиску повітря у шинах Робота двигуна на проміжних обертах	16 25 20 8 15 15 25

Обладнання автотранспорту нейтралізаторами, випуск дизельного паль­ного з протидимними присадками та низьким вмістом сірки зменшують об'єм викидів шкідливих речовин у відпрацьованих газах у декілька разів.

Забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами призводить до утворення фотооксидантів, що є побічними джерелами забруднення повітря. Внаслідок забруднення повітря в населених пунктах і під впливом •

інших антропогенних факторів тривалість життя дерев у населених пунктах значно менша, ніж у лісі (граничний вік липи, ясеня та в'яза в лісі становить 250-400 років, а міському середовищі - всього 40-80 років).

Великий "внесок" у забруднення атмосферного повітря у військах дода­ють кегельні, що працюють, головним чином, на рідкому (мазут) та твердо­му (вугілля) паливі. Утворені при горінні палива продукти (у вигляді димових газів) викидаються в атмосферу, викликаючи її забруднення, погіршуючи санітарно-побутові умови, наносячи шкоду тваринному і рослинному світу. Суттєвий вплив на рівень забруднення атмосферного повітря димовими газа­ми котелень мають домішки, що містяться у паливі. Склад димових газів ко­тельної визначається хімічним складом палива, що вживається, режимом йо­го спалювання і рівнем технічної досконалості котельної установки (на­явністю та ефективністю робіт пристроїв по очищенню димових газів).

У димових газах окрім діоксиду вуглецю міститься ряд інших шкідливих для природного середовища і людини газоподібних і твердих речовин (оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, оксид азоту, сажа, попіл тощо).

Основні домішки в мазуті, що впливають на забруднення атмосферного повітря, є сірка і зольність, вміст яких в мазуті становить 3,5% та 0,3% відповідно. Сірка, що знаходиться в мазуті та інших сортах палива, при зго­ранні окислюється до сірчистого ангідриду, кількість якого в димових газах пропорційна вмісту сірки в паливі. При спалюванні 1 тонни мазуту (з 3,5% сірки) димовими газами викидається 70 кг сірчаного ангідриду (його гранич-но допустима середньодобова концентрація у повітрі населених пунктів ста­новить усього 0,05 мг/куб.м). Сірчистий газ адсорбується одягом і руйнує тканини, послаблює процес фотосинтезу зелених рослин (дерева засиха­ють), викликає корозію металів та руйнує бетон. Окрім того, при згоранні палива в умовах високих температур і при надлишку повітря утворюються оксиди азоту, їх концентрація у димових газах може досягати 2 г/куб.м. Ок­сиди азоту, як і сірчистий ангідрид, шкідливо впливають на людину. Сірчис­тий ангідрид в атмосферному повітрі частково окислюється в сірчисту кис­лоту (у вигляді аерозолю сірчистої кислоти випадає в атмосферних опадах), викликаючи у людини хронічні захворювання дихальних шляхів, а також по­слаблює процес фотосинтезу рослин.

Основним шкідливим компонентом газів, що викидаються в атмосферу, для усіх видів палива є діоксид вуглецю, який утворюється в процесі окислен­ня органічного вуглецю (палива) киснем повітря.

Збільшення вмісту в атмосферному повітрі діоксиду вуглецю може при­звести до глобальної зміни клімату на Землі (внаслідок утворення парнико­вого ефекту). За останні десятиріччя його надходження в атмосферу (внаслідок спалювання вугілля, нафти, газу, сланців тощо) настільки значне, що не може бути повністю перероблено рослинами і розчинено водою.

Основний шлях зниження забруднення атмосферного повітря шкідливи­ми речовинами димових газів котелень є переобладнання котельних устано­вок з мазута (вугілля) на газоподібне паливо (природний газ) або розвіюван­ня викидів через більш високі димові труби.

Спостерігається збільшення оксидів вуглецю в атмосферному повітрі. У багатьох промислове розвинутих країнах широко застосовувались в якості хладоагентів у холодильниках, наповнювачів у пінистих пластмасах, та аеро­зольних упаковках (побутових аерозолей) фреони та інші хлорфторвуглеці. Під впливом хлорфтористих сполук (фреонів) відбувається руйнування озо­нового шару (внаслідок фотохімічних реакцій вони знищують молекули озо­ну). Тонкий озоновий шар затримує згубні для всього живого жорсткі ульт­рафіолетові промені Сонця. Підраховано, що кожний процент зменшення озонового шару призводить до збільшення числа захворювань людини раком шкіри на 5-7%. За останні 15 років у Північній півкулі вміст озону в страто­сфері зменшився в середньому на 3-5%. Небезпека використання фреонів стала настільки очевидна, що вже в 1979 році США припинили їх викорис­тання в аерозолях, а з 1989 року вступив в силу Монреальський протокол по припиненню виробництва хлорфторовуглеців. Глобальною проблемою на планеті стали і кислотні опади (різке збільшення кислотних дощів, снігу, ту­манів), що утворюються від згорання палива і внаслідок викиду в атмосферу величезної кількості діоксиду сірки та оксидів азоту.

Кислотні опади знижують врожайність, згубно діють на рослинність та руйнують кам'яні споруди і металеві конструкції. В атмосферу Європи, США та Канади щорічно викидається близько 100 млн. т сполук сірки.

Вітер не знає кордонів та переносить кислотні опади на величезні відстані: 20% кислотних опадів в Європі викликані викидами промисловості Північної Америки; 70% в Скандинавії - викидами з Великобританії, внаслідок чого в Західній Європі постраждало близько половини усіх лісів.

В атмосферу потрапляють також надзвичайно небезпечні для людського організму речовини, такі як свинець і його сполуки, ртуть, фтористі сполу­ки, хлор, сірковуглець тощо.

Медичні дослідження свідчать, що забруднене атмосферне повітря стало одним із провідних факторів у виникненні респіраторних захворювань, брон-хитів, бронхіальної астми, емфіземи легенів, злоякісних новоутворень ор­ганів дихальної системи в сучасному світі.