Класифікація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу

За обсягами і шкідливістю викидів промислові виробництва та техно­логічне обладнання, що є джерелами викидів забруднюючих речовин в атмо­сферу, поділяються на чотири групи:

1 група - виробництва, що мають умовно чисті викиди газів і аспіраційно-го повітря в атмосферу, з вмістом шкідливих речовин, що не перевищують установлених нормативів (промислові котельні, котлоагрегати, технологічні печі, що працюють на природному газі, паливному газі, та малосірчистому мазуті, очищеному від сірчистих сполук);

2 група - виробництва, що мають викиди в атмосферу газів або аспіраційного повітря з неприємним запахом (виробництва слабкої азотної кислоти з каталітичним очищенням);

3 група - виробництва, що мають значні викиди в атмосферу газів або

аспіраційного повітря, що містять в собі інертні речовини (сушильні бара­бани каталітичних виробництв, печі опалювання, котли-утилізатори сірча­нокислотних виробництв, цементні млини, перевантажувальні вузли, гальванічні цехи, а також цехи емалевих, полімерних та інших по­криттів);

4 група - виробництва, які спричиняють викиди в атмосферу газів або аспіраційного повітря, що містять в собі канцерогенні, токсичні або отруйні речовини (коксові батареї, мартенівські, мідеплавильні, цинкові, нікелеві печі та вагранки, травильні ванни, виробництва поліетиленової плівки, поліамідних і фенолформальдегідних смол, аміаку, метанолу, ацетилену, аце­тону, сажі, фосфорних солей, бітуму тощо).

Газоочисні й Ішловловлювальні установки поділяються на санітарні та технологічні.

Установки технологічного очищення газів - це споруди (обладнання) для очищення газів і пиловловлювання, що включені до технологічного проце­су та не мають газових викидів в атмосферу.

Установки санітарного очищення газів - це споруди (обладнання) для за­хисту атмосферного повітря від забруднення шкідливими технологічними та вентиляційними викидами.

Керівництво підприємства повинно забезпечити утримання газоочисних і пиловловлюючих установок підприємства в належному стані, своєчасно проводити технічне обстеження і ремонт установок, а також забезпечити їх якісне обслуговування.

Залежно від дії на організм людини забруднюючих речовин, що вики­даються в атмосферу, вони поділяються на 4 категорії небезпеки (шкідливості):

1 категорія - надзвичайно небезпечні речовини (канцерогени, мутагени);

2 категорія - дуже небезпечні речовини;

3 категорія - небезпечні речовини;

4 категорія - помірно небезпечні речовини.

Санітарний нагляд включає контроль за створенням санітарно-захис­них зон діючих промислових об'єктів, які організовуються згідно з будівельними нормами ДБН-360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень".

Згідно з санітарною класифікацією підприємств (об'єктів, джерел ви­кидів) встановлені наступні розміри санітарко-захисних норм до границь жилої забудови: для підприємств 1 категорії шкідливості (нашпкідливіші) -1000 м, 2 категорії - 500 м, 3 категорії - 300 м, 4 категорії -100 м.

В результаті реконструкції або удосконалення технології можливий пе­рехід підприємства із більш низької категорії безпеки в більш високу і на­впаки лише при зменшенні кількості та якості викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Залежно від категорії безпеки підприємства (КБП) визначається обсяг і зміст заходів щодо контролю значень граничне допустимих викидів за­бруднюючих речовин в атмосферу (табл.2).

6* 83

Таблиця 2

Обсяг і зміст заходів контролю значень граничне допустимих викидів залежно від категорії безпеки підприємства (КБП)

№ п/п	Назва заходів (вид роботи)	Категорія безпеки підприємства
	Інвентаризація джерел викидів	1 раз	1 раз	1 раз	1 раз
	забруднюючих речовин в атмос-	на 5	на 5	на 5	на 5
	феру	років	років	років	років
	Перегляд встановлених норм ГДВ	—» —	_ ^ _	-» -	—» —
	забруднюючих речовин
	Подання звіту за формою 2 ТП (повітря)	щорічно	щорічно1	щорічно	на вимогу щорічно
	Розробка проекту норм ГДВ	за повною схемою	заповнене схемою	за ско­роченою	_
				схемою
	Періодичність контролю атмосфер-ноохоронної діяльності підприєм-	щорічно	щорічно	1 раз на 2-3 роки	1 раз на 5 років
	ства

Викид шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруд­нення (у тому числі котельними) у кожному випадку допускається тільки на підставі дозволу, що видається місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Форма дозволу приведена в додатку 3.