Охорона атмосферного повітря у військах

Середовищем нашого мешкання є біосфера (товщиною 40-50 км), кот­ра являє собою систему елементів природи, що включає нижню частину атмосфери: води річок, морів, океанів - гідросферу і верхню частину зем­ної кори - літосферу, які заселені живими організмами та рослинами. Розміри повітряного океану (висота атмосфери 1500-2000 км), що оточує нашу планету, велетенські - на кожного жителя земної кулі припадає по 2,5 млн.т повітря.

Атмосфера - це природна зовнішня газоподібна оболонка Землі, що обертається разом з нею як одне ціле. Якість атмосфери, як і всіх інших компонентів біосфери, є загальний показник, що характеризує її стан та за­безпечує постійний обмін речовин і енергії між елементами живої та нежи­вої природи, чим обумовлює постійне і безперервне відтворення життя на Землі. Суміш газів (78,09% азоту, 20,95% кисню, 0,03% вуглекислого га­зу і 0,93% інших інертних газів від загального обсягу повітря), що утворює нижню частину атмосфери (топосферу) і називається атмосферним повітрям. Такий склад практично не змінюється до висоти в декілька кіло­метрів над поверхнею Землі. Склад, температура, пересування повітряних мас в атмосфері є необхідною умовою існування життя на Землі. Для атмо­сфери характерне стале саморегулювання компонентів повітря. Першочер­гове значення для живих організмів на Землі має збереження кисневої рівноваги в атмосфері.

Кисень - найнеобхідніший елемент в біосфері, який споживається при ди­ханні людини, тварини та при різноманітних окислювальних процесах (горінні, гнитті органічних залишків тощо). При спалюванні всіх видів пали­ва на Землі щорічно витрачається понад 20 млрд. т кисню.

Азот входить до складу білків та азотних сполук, які є основою всього живого на планеті.

Вуглекислий газ асимілюється рослинами в процесі фотосинтезу. Він є забрудником дихального центру у людини і тварин, а також потрапляє в ат­мосферу внаслідок згорання палива, гниття та розпаду органічних речовин й загиблих організмів.

Головним джерелом кисню в атмосфері є рослини, які щорічно виробля-

6 - 462

ють на суші близько 53 млрд. т, в океанах - 414 млрд.т кисню. Швидкість кру­гообігу кисню в біосфері становить 2000 років, це час, протягом якого весь він повинен пройти через живі організми.

Кругообіги кисню, азоту й вуглецю тісно пов'язані між собою і являють єдине ціле. Постійний склад атмосфери зберігається в природі мільйони років і визначається збалансованістю всіх речовин, що беруть участь у кру­гообігу матерії й енергії. Але, внаслідок посилення техногенного пресу суспільства на навколишнє природне середовище, баланс речовин в атмо­сфері став порушуватись. За останнє століття безповоротно знищено 250-270 млрд. т кисню, а замість нього в атмосферу потрапило 350-400 млрд.т вуглекислого газу. Споживання кисню при сучасному рівні техніки досягло 1/10 частини його загальної кількості, яка щорічно створюється в процесі фотосинтезу.

Кисень безповоротно згорає у фабричних та заводських печах, у двигунах автотранспорту, кораблів, літаків тощо. Тільки при перельоті через Атлан­тику одним літаком споживається 70-150 т кисню. Одному автомобілю для пробігу на 300 км потрібно стільки ж кисню, скільки споживає одна людина протягом року.

До поширених атмосферних домішок відносяться також вуглеводи, сірко­водні, сірковуглеводні сполуки, фенол, свинець, фториди тощо. Крім того, в атмосферне повітря викидається багато інших шкідливих речовин внаслідок фотохімічних, каталітичних та інших реакцій, характерних для відходів хімічної промисловості.

Забруднене повітря шкідливо впливає на живі організми, рослинність, різноманітні матеріали та споруди, спричиняючи значні економічні збит­ки. Ступінь забруднення атмосферного повітря є показником його якісного стану.