Водний кодекс Украйни

Кодекс, прийнятий 6 червня 1995 р., регулює відносини з охорони водних ресурсів.

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу "України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середо­вище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямова­ного захисту.

Водний кодекс, в комплексі із заходами організаційного, правового, еко­номічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водноекологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а та­кож більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Стаття 18. Контроль за використанням і охороною вод та відтворен­ням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до за­конодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 25. Державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їх ефек­тивність тощо. Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористу­вання до державних органів водного господарства за встановленою формою.

Форма звітів про водокористування, порядок їх заповнення та періодичність подання затверджуються Міністерством статистики України за поданням Державного комітету України по водному господарству та за по­годженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:. 1) видачу дозволів на спеціальне водокористування;

2) встановлення нормативів плати і розмірів платежів за забір води та скид забруднюючих речовин;

3) встановлення нормативів плати і розмірів платежів за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту;

4) надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаю­чих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;

5) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.

Стаття ЗО. Плата за спеціальне водокористування справляється з ме­тою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає плату за забір води з водних об'єктів та за скидан­ня в них забруднюючих речовин.

Розмір плати за забір води з водних об'єктів визначається на основі нор­мативів плати, фактичних обсягів забору води та встановлених лімітів на забір води.

Розмір плати за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визна­чається на основі нормативів плати, фактичного обсягу скидів забруднюю­чих речовин та встановлених лімітів скиду.

Нормативи плати за спеціальне водокористування і порядок стягнення та­ких платежів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 58. Для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення використовуються води, якісні характеристики яких відповідають встановленим державним стандартам, нормативам екологічної безпеки водо­користування і санітарним нормам.

Водоспоживачі мають право вимагати від власника вод (водопостачаль­ника) відомості про якість питної води.

У разі невідповідності якісних характеристик цих вод встановленим стан­дартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нор-

мам їх використання припиняється за рішенням державних органів санітар­ного нагляду.

Стаття 61. Підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тварин­ництва.

Стаття 70. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів граничне допустимих концентрацій та встанов­лених нормативів граничне допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідо­вного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві про­дукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи техно­логічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі кон­центрації;

5) містять токсичні речовини та збудники інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на три градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очи­щення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо) забороняється.

Стаття 71.У разі перевищення встановлених нормативів гранично до­пустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверх­неві водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 87. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попе­редження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та на­вколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

2) розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки. Стаття 93. Зони санітарної охорони. З метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізо-

ваного водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встанов­люються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого ре­жиму.

Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими Радами народних депутатів на їх території за пргодженням з державними ор­ганами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середови­ща, водного господарства та геології.

Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабіне­том Міністрів України.

Стаття 98. Забороняється введення в дію:

1) нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами не­обхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та за відсутності необхідної вимірювальної апаратури, що здійснює облік об'ємів забору і скидання води;

2) зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів - до про­ведення передбачених проектами заходів, що запобігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії грунтів, а також за­брудненню поверхневих та підземних вод скиданням із зрошувальних систем;

3) осушувальних систем - до повної готовності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів;

4) водозабірних споруд без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів;

5) гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пропускан­ня паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів;

6) експлуатаційних свердловин на воду без оснащення їх водорегулюючи-ми та контрольно-вимірювальними пристроями.

Наповнення водоймища до здійснення передбачених проектами заходів щодо підготовки його ложа забороняється.

Стаття 101. Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об'єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

Стаття 111. Підприємства, установи, організації і громадяни Ук­раїни, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянст­ва, зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень вод­ного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством Ук­раїни.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодав­ства, не звільняє винних від плати за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації заподіяних шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.