Бюрократія та бюрократизм

Розвиток демократичної національної економіки гальмує значна бюрократизація суспільства. Розрізняють бюрократію як елемент ієрархічних систем та бюрократизм як крайню форму її прояву.

Бюрократія (фр. bureau - бюро, канцелярія, kratos - сила, влада, держава) - система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, розмежування владних повноважень, їх відокремлення від волі членів суспільства та їх груп з метою формування єдиного управлінського центру для координації усіх елементів та взаємозв'язків у системі суспільних відносин.

Надмірне зловживання владними повноваженнями, концентрація їх в окремих руках та привласнення адміністративного ресурсу породжує крайню негативну форму - бюрократизм.

Бюрократизм - монополізація у корисливих цілях основних важелів влади та управління в руках працівників економічних і спеціальних інститутів та організацій і орієнтація нижчих ланок управління і влади на формальне виконання наказів або імітацію їх виконання у разі виникнення ризику відповідальності. Бюрократизація - реакція на відсутність реальної демократії в суспільстві, системі державної влади, її надмірну централізацією, егоїзм корпоративних інтересів чиновників, домінування адміністративних методів управління, низький рівень культури, моралі, поглиблення кризових явищ тощо.

Прикладом забюрократизованого суспільства була економіка колишніх соціалістичних країн. Бюрократизація національної економіки України починається з часів СРСР, де існував замкнутий, жорсткий механізм влади, що стоїть над законом і волею членів суспільства, використовуючи методи категоричних команд. Джерелом формування радянської бюрократичної верхівки був курс на жорстку централізовану систему організації та управління усім народним господарством.

Після розпаду СРСР, коли Україна обрала перехід до принципів демократичних суспільств з високорозвиненою економікою, у структурі бюрократичного (владного) апарату держави відбулися позитивні зміни. Реформовано основні гілки влади, визначено їх структуру, чисельність персоналу, його права та обов'язки. Створено засади політичної та економічної демократії, що проявляються у розмежуванні влади та бізнесу (економічна та політична влада), плюралізації власності, забезпеченні участі громадян у всіх формах влади, формуванні відритого суспільства - закладено принципи демократичного суспільства. Але принципи демократичного розвитку національного господарства України залишаються переважно у формі декларації, а не реалізації. Влада не перетворюється на владу суспільства в цілому, а залишається прерогативою окремих особистостей і груп. Система влади (як політичної, так і економічної) має формуватись не стихійно, а в процесі реалізації продуманої загальнодержавної політики, що забезпечує реалізацію принципів політичної та економічної демократії і свободи.