В. Строфи східного походження

Серед японських строф найвідомішими, найпоширенішими у світі стали танка і гайку.

Танка — це п’ятирядкова неримована строфа, що складається з п’яти — та семискладових рядків (5 — 7 — 5 — 7 — 7). Походить вона з раннього японського середньовіччя (VII—VIII ст.).

Визнаними майстрами танка є поети-лірики Нарихіра, Коматі, Кисена та ін. Ця строфа й досі вельми популярна у японській поезії:

* * *

Раптом захотілося —

Чого б це? —

поїздом поїхати.

От з поїзда зійшов —

а йти нема куди.

І.Такубоку (переклад Г.Туркова).

У добу пізнього японського середньовіччя (XVIII ст.) з’являється нова строфа — гайку (або ще ­ хокку). Це трирядкова неримована строфа, що постала на основі першої півстрофи танка.

У ряду майстрів гайну — М.Тейтоку, Н.Соїна, М.Басьо та ін.

Визначальні стильові прикмети танка і гайку: ♣ естетизм, ♣ суб’єктивний ліризм, ♣ філософське споглядання картин природи:

* * *

Заходить сонце,

Промінням запалює далеч гір

І порожнє поле

К.Такагама.

До гайну звертаються і деякі українські поети:

* * *

Синя волошка,

Суперниця пірамід,

У вічнім смутку.

І.Качуровський.

* * *

Ця тиша кругом нас

Це молитва дерев

за нашу любов

Марія Реванович[65].

Персько-арабські строфи. Найвідомішою серед великого числа персько-арабський строф стала строфа рубаї. Це чотиривірш, що являє собою закінчену, переважно філософську думку, підкреслену в останньому рядку, і має римування ааба.

Визнаний майстер цього жанру — Омар Хайям [66]. Ось один з його творів:

* * *

Я тільки й знаю, що знання шукаю,

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже сімдесят два роки —

І бачу, що нічого я не знаю.

(переклад В.Мисика.)

Українські поети також удаються часом до цього жанру: скажімо, М.Орест, Д.Павличко (який 1987 р. видав збірку «Рубаї»).