І. Неполярні діелектрики. Електронна поляризація

Сили, з якими електричне поле діє на позитивні і негативні заряди молекул, напрямлені протилежно і тому розсувають їх. В електричному полі центри мас позитивних і негативних зарядів кожної молекули не збігаються, а зміщені на відстань l між ними (рис. 122). Чим більша напруженість поля , тим на більшу відстань l розсуваються заряди протилежних знаків. Молекула з неполярної перетворюється в полярну з дипольним моментом . Ос­кільки l~E, а , то p~E, або , - поляризованість окремої молекули діелектрика. Величина має неоднакові значення для атомів і молекул різних речовин. Поляризованість характеризує здатність електронів в атомі або в молекулі зміщуватись під дією сил електричного поля.

Дипольні моменти молекул неполярних діелектриків називають індукованими або квазіпружними.

При внесенні неполярного діелек­трика в електричне поле всі індуковані дипольні моменти розміщуються ланцюжками вздовж ліній напруженості (рис. 123), де - негативні заряди, а - по­зитивні. Внаслідок цього грані діелектрика набувають різноіменних зарядів – діелек­трик поляризується. Такого роду поляриза­ція діелектрика називається електронною.