Тригерний пристрій та його схемна реалізація

Тригер – електронний пристрій, за допомогою якого можна запам’ятовувати, зберігати і зчитувати двійкову інформацію. Він має два стійких стани рівноваги: один із стійких станів приймається за логічну 1, а інший – за логічний 0.

В схемному відношенні тригер уявляє собою два найпростіших підсилювача постійного струму з логікою АБО або І на вході і з взаємно зворотними додатними зв’язками, наявність яких призводить до того, що в стійкому стані один транзистор підсилювача відкритий, а інший закритий. Сигнали, що знімаються з виходів тригера, мають два рівня постійної напруги: верхній і нижній. При дії керуючих сигналів, що подаються на входи, тригер стрибкоподібно переходить з одного стійкого стану рівноваги в інше.

Найпростіший тригер може бути виконаний на двох логічних елементах АБО–НЕ. Схема такого тригера (а) і його умовне позначення (б) наведені на рисунку.

В статичному стані тригер можна розглядати як елемент запам’ятовування двійкових кодів 1 і 0. Так коду 1 відповідає стан тригера, коли транзистор VT1 (див. рисунок) закритий і на його колекторі висока напруга, а транзистор VT2 відкритий і на його колекторі низька напруга (коду 0 відповідає протилежний стійкий стан тригера). Введення в тригер двійкових цифр проводиться по колам встановлення одиниці S і встановлення нуля R. За допомогою цих кіл тригер переводиться з одного стійкого стану в інший. Додатні керуючі сигнали встановлення тригера в нульовий і одиничний стан подаються на бази транзисторів VT1 і VT2.

Якщо тригер знаходиться в стані 0, то при подачі сигналу «Вст. 1» на базу транзистора VT2 він відкривається, потенціал на його колекторі знижується, що в свою чергу викликає закриття транзистора VT1. Після закінчення перехідних процесів тригер виявляється в стані 1. В цьому стані він буде знаходитись доки не надійде сигнал «Вст. 0». Отже при почерговій подачі сигналів «Вст. 1» і «Вст. 0» тригер послідовно переключається з одного стійкого стану в інший.

Закони функціонування тригерів задаються таблицями переходів, в якій відображується стан тригера під час надходження синхросигналу (момент часу t) і після надходження синхросигналу (момент часу t + 1), або аналітично.

Тригер, представлений на рисунку, може бути виконаний на елементах АБО–НЕ. Для цього необхідно вказані елементи з’єднати, як показано на попередньому рисунку. Такий тригер називається асинхронним RS–тригером. Він уявляє собою елементарний кінцевий автомат, що функціонує відповідно таблиці переходів.

Таблиця 1. Таблиця переходів RS–тригера