Структура аудиторського висновку та загальні вимоги до нього

Відповідно до ст.7 Закону України "Про аудиторську діяльність", під аудиторським висновком слід розуміти "документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Стандарти і рекомендації щодо виконання завдань з надання впевненості, за якими аудитор висловлює свою думку, формат та зміст висновку незалежного аудитора описані в МСА 700 "Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення", МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення", МСЗО 2400 "Завдання з огляду фінансових звітів", МСЗО 2410 "Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання", МСЗНВ 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації", МСЗНВ 3400 "Перевірка прогнозної фінансової інформації".

Кожен стандарт має свою мету і свої особливості, але загальними вимогами є те, що аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів. Ця вимога випливає з мети проведення аудиторської перевірки, яка полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку.

Стандарти аудиту передбачають застосування певної термінології, яку аудитор може використати для висловлення своєї думки - "складені фінансові звіти представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах...", або "складені фінансові звіти справедливо і достовірно відображ ають...". Ці терміни є еквівалентними. Використання однієї з цих фраз в конкретній країні визначається законодавчими або нормативними актами щодо аудиту фінансових звітів в цій країні, або практикою, що склалася в цій країні.

Думка аудитора формується в контексті застосування основи фінансової звітності,а перелічені стандарти аудиту встановлюють більш конкретні та зрозумілі вимоги до процесу формування аудиторської думки.

Цей процес включає оцінку, розгляд та вивчення обставин, які надають аудиторові достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

Чинні в Україні МСА надають рекомендації щодо форми і змісту аудиторського висновку. Встановлені також вимоги щодо обов'язкової кількості елементів аудиторського висновку, основних з них -11:

1. Заголовок.

2. Адресат.

3. Вступний параграф.

4. Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.

5. Відповідальність аудитора.

6. Аудиторська думка.

7. Інші питання.

8. Інші обов'язки стосовно надання висновку.

9. Підпис аудитора.

10. Дата аудиторського висновку.

11. Адреса аудитора.

Одноманітність структури аудиторських висновків, складених до визнаних стандартів, значно полегшує розуміння із змісту користувачами.

У табл. 1 представлено відповідність змісту аудиторського висновку основним його елементам.

Таблиця 1

Зміст основних елементів аудиторського висновку