Матеріал для поглибленого вивчення. Система соціального регулювання – це цілісна сукупність взаємопов’язаних між собою соціальних норм, які покликані врегульовувати життєдіяльність соціального

• Термінологічний словник

Система соціального регулювання – це цілісна сукупність взаємопов’язаних між собою соціальних норм, які покликані врегульовувати життєдіяльність соціального організму на різних його рівнях та в різних сферах.
Соціальні норми – цеправила поведінки загального характеру, які виникли у процесі історичного розвитку, спрямовані на врегулювання різних сфер суспільних відносин, зумовлені свідомо-вольовою діяльністю людей, рівнем духовного, морально-етичного, культурного, політичного, соціально-економічного розвитку суспільства та забезпечуються відповідними засобами соціального впливу.

Норма права – це таке правило поведінки, яке встановлюється у відповідному порядку компетентними суб`єктами нормотворчої діяльності з метою регулювання та охорони суспільних відносин, має загальнообов`язковий, формально-визначений характер, забезпечується державою ті діє в часі, в просторі та за колом осіб.
Структура норми права – це об`єктивно зумовлена потребами правового регулювання її внутрішня форма, складовими елементами якої є диспозиція, гіпотеза та санкція.
Гіпотеза норми права – це така її частина, де визначені обставини, умови, за наявності яких настає дія правил, що містяться в диспозиції; визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, за наявності яких настає дія правил, які містяться в диспозиції; не повністю визначена гіпотеза містить формулювання в загальній формі „у необхідному випадку”; відносно визначена гіпотеза – обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.
Диспозиція норми права – це така її частина, де безпосередньо зафіксоване правило поведінки, що виражене в правах і обов`язках суб`єктів; уповноважуюча диспозиція надає суб`єктам право на здійснення певних дій, визначає той чи інший варіант їх можливої поведінки; зобов`язуюча диспозиція покладає на суб`єкта обов`язок щодо здійснення певних дій; забороняюча диспозиція містить заборону щодо здійснення суб`єктом певних дій.
Санкція норми права – це така її частина, де закріплені заходи державного примусу, у разі невиконання або неналежного виконання правил які містяться в диспозиції та недотримання вимог, що визначені в гіпотезі; визначена санкція – вказує на заходи державного впливу, які мають бути застосовані у випадку порушення норми; відносно визначена санкція встановлює нижчі та вищі або лише вищі межі державного впливу на правопорушника; альтернативні санкції дозволяють особі, яка застосовує норми права обрати з двох або декількох можливих варіантів заходи державного впливу такі, які найбільш відповідають конкретним обставинам скоєного правопорушення

Довідкова інформація

	Таблиця 15.1.
КРИТЕРІЇ ПОДІЛУ	ВИДИ НОРМ ПРАВА
1.За функціональним значенням	Вихідні (відправні, установчі), норми принципи, норми засади, норми дефініції, норми-правила поведінки, загальні норми, спеціальні норми.
2. За предметом правового регулювання.	Це виділення норм права за галузевою приналежністю – норми конституційного, адміністративного кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.
3. За методом правового регулювання	Імперативні, диспозитивні, заохочувальні, рекомендаційні.
4. За юридичною силою	В залежності від суб`акта нормотворчої діяльності - законодавчі, підзаконні.
5. За сферою дії	Норми загальної дії, обмеженої дії, локальні.
6. За характером приписів (формою вираження диспозиції)	Уповноважуючі, забороняючі, зобов`язуючі.
7. За структурними характеристиками права.	Норми публічного права, норми приватного права; Норми матеріального права; норми процесуального права.

Вступ

Вступ

Система права не є результатом довільного розсуду законодавців. Кожному історичному типу права притаманна своя система права, яка відображає особливості даного типу суспільних відносин, є ніби юридичним вираженням структури певного суспільства.