Тема № 9. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю

1. Правові проблеми співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю. Головна проблема – проблема юрисдикцій. Кримінальна юрисдикція визначається національним законодавством. В основі визначення юрисдикції лежить територіальний принцип. Можлива колізія юрисдикцій – територіальна і національна. Вирішується через угоди. Рівень співробітництва в цих питаннях залежить від ступеня збігу інтересів міжнародного співтовариства. Виділяють: міжнародні злочини з відповідальністю фізичних осіб і держав; злочини міжнародного характеру; загальнокримінальні.

2. Основні сфери співробітництва держав у сфері боротьби з міжнародними злочинами. Держави співпрацюють у сфері боротьби з: міжнародним тероризмом, захопленням заручників, незаконним захопленням повітряних суден, незаконним розповсюдженням наркотичних засобів, вербуванням найманців, піратством, рабством і работоргівлею, торгівлею людьми, відмиванням доходів від злочинної діяльності, підробленням грошових знаків, злочинами проти осіб, які користуються міжнародним захистом. Розробляються нові домовленості, уживаються нові заходи, йде обмін інформацією, надається взаємна кримінально–процесуальна допомога тощо.

3. Надання правової допомоги у кримінальних справах при міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародними злочинами. Звернення із проханням по правову допомогу є єдиною можливістю виконати кримінально-процесуальні дії. Види правової допомоги: вручення і пересилка документів, надання інформації про чинне право і судову практику, допит обвинувачених, підсудних, свідків, експертів, проведення експертиз і судового огляду, передача речових доказів, порушення кримінального переслідування, видача осіб, які вчинили злочин. У разі домовленості між державами можлива видача (екстрадиція).

4. Міжнародні стандарти поводження з правопорушниками. Найважливішим документом у цій сфері є Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями 1955 р. Вимоги до поводження з в’язнями: роздільне утримання залежно від статі, віку, попередньої судимості; до житлових і робочих приміщень; до одягу; до їжі. Правила забороняють застосовувати кайдани і ланцюги, тілесні покарання і тортури. Передбачається право в’язнів на контакти із зовнішнім світом. Обмеження застосування сили.

5. Міжнародні організації, що здійснюють співробітництво у боротьбі зі злочинністю. Цією проблемою займається ЕКОСОС, при якому як постійний експертний орган створений Комітет ООН з попередження злочинності і кримінального правосуддя. Основну практичну роботу в цій сфері здійснює міжнародна організація кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ) - орган представників національних поліцейських установ, який здійснює співробітництво між поліцейськими органами і об’єднує зусилля всіх національних правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.