Тема 2. Об'єкти екологічного права

Під об'єктами права в широкому значенні розуміють майнові, природні і духовні блага, з приводу яких виникають правовідносини.
Об'єкт екологічного права не є однорідним. У юридичній літературі немає єдності думок стосовно того, що є об'єктом еколого правової охорони. Із існуючих поглядів найпоширенішим серед об’єктів екологічного правіа є виділення природних об'єктів, природних ресурсів і природних комплексів, а також екологічних прав і свобод громадян.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, природні ресурси, як залучені в господарський оборот, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси; здоров'я і.життя людей.
Слід мати на увазі, що не всі природні явища можуть бути об'єктами екологічного права. Деякі природні явища не піддаються правовому впливу, зокрема водні відливи і приливи, грозові явища, виверження вулканів тощо. Отже, об'єктами екологічного права можуть бути ті природні явища, з приводу яких можливе виникнення суспільних відносин по їх використанню та охороні.
Право безпосередньо не впливає на природні об'єкти, його вплив виявляється через поведінку суб'єктів екологічних відносин. Екологічне право виступає регулятором відносин, тому що суб'єктами цих відносин є індивіди, колективи людей, органи управління, держава. У праві визначається міра можливої і належної поведінки суб'єктів екологічних відносин, що забезпечує оптимальне використання природних ресурсів, їх відтворення і охорону навколишнього природного середовища (екологічної системи).
У екологічній літературі традиційно виділяють інтегровані, диференційовані і комплексні об'єкти екологічного права. До інтегрованих об'єктів належить навколишнє природне середовище в цілому, життя і здоров'я людей, в тому числі екологічні права і свободи людини. До диференційованих об'єктів належать окремі природні об'єкти — земля, надра, води, рослинний світ, тваринний світ, атмосферне повітря тощо. До комплексних об'єктів відносять природні і штучно створені комплекси і ландшафти — об'єкти і території природно заповідного фонду, курортні, лікувально оздоровчі і рекреаційні зони, виключну (морську) економічну зону, континентальний шельф, зони надзвичайної екологічної ситуації.
Основним загальним об'єктом екологічного права є навколишнє природне середовище як сукупний об'єкт, який є комплексом, що містить усі природні елементи матеріального світу. Стаття 5 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає його як сукупність природних і природно соціальних умов та процесів. Виходячи з цього, ототожнювати поняття "навколишнє природне середовище" з поняттями "до вкілля" та "природа" не є вірним.
Як складовий об'єкт охорони навколишнє природне середовище поділяється на природні об'єкти та природні ресурси.
Природний об'єкт як складова частина навколишнього природного середовища, яка охороняється чинним законодавством, наділена ознаками природного походження, перебуває в екологічному ланцюгу природних систем, здатна виконувати екологічні, економічні, культурні і оздоровчі функції і забезпечувати якість середовища перебування людини. Природні ресурси в широкому розумінні — це джерело споживання людиною природи — екологічне, економічне, духовне, естетичне. У вузькому розумінні — джерело економічного споживання людиною природи.
Природний ресурс — індивідуально визначена частина природного об'єкта, яка використовується суспільством для задоволення своїх різноманітних потреб. Тому в законодавстві проводиться наступне розмежування: "охорона природних об'єктів" і "раціональне використання природних ресурсів".
Ознаками об'єктів еколого правової охорони є: природне походження; перебування їх у екологічному взаємозв'язку з навколишнім природним середовищем і здійснення внаслідок цього впливу на збереження і формування його якості; можливість управління людиною на цьому етапі розвитку науки і техніки.
Особливу проблему становить проблема віднесення до об'єктів еколого правової охорони об'єктів, утворених в результаті поєднання природних якостей і антропогенного впливу. Такі об'єкти є об'єктами еколого правової охорони, якщо їх основне функціональне призначення має екологічний характер (на приклад, ґрунтозахисне лісорозведення), і не є об'єктами еко лого правової охорони, якщо їх основне функціональне призначення має економічний характер (посіви сільськогосподарських культур).
У природних комплексах на одній території функціонує декілька природних об'єктів. Найбільшим природним комплексом є навколишнє природне середовище. Однак специфічними об'єктами, для яких встановлюється особливий режим еколого правової охорони, є не будь яке системне поєднання окремих природних об'єктів, а лише таке, яке передбачається нормами екологічного права. Природними комплексами є: заповідники, заказники, національні природні парки, пам'ятки природи, курортні, лікувально оздоровчі і рекреаційні зони, зони над звичайної екологічної ситуації, окремі ландшафти.