Архітектура подання даних в АІС

Якщо схематично представити процес проектування БД на зовнішньому рівні, то він складається з таких робіт:

1. Визначення функціональних задач ПО, що підлягають автоматизованому розв'язанню. Оскільки основною метою створення БД є забезпечення інформацією функцій обробки даних, то насамперед необхідно вивчити всі функції предметної області (об'єкта управління), для якої розробляється база даних, і проаналізувати їх особливості. Функції та функціональні особливості об'єкта управління необхідно вивчати в нерозривному зв'язку з вивченням фун­кціональних вимог до даних з боку майбутніх користувачів інформаційної системи. Вивчен­ня та аналіз передбачають виявлення інформаційних потреб і визначення інформаційних по­токів. Ці роботи можна виконувати обстеженням предметної області та анкетуванням її спів­робітників. Результатом такого вивчення має бути опис функціональних задач, які по­винні розв'язуватись автоматизованим способом.

При опису вказується призначення задачі та її техніко-економічна сутність. Для обґрунтування необхідності її розв'язання необхідно:

· привести періодичність розв'язання задачі і термін видачі вихідної інформації;

· вказати умови, при яких припиняється автоматизоване розв'язання задачі;

· перерахувати зв'язки даної задачі з іншими задачами інформаційної системи та привести інформаційну модель взаємозв'язків задач/;

· оцінити необхідність автоматизованого розв'язання задачі в прикладній чи предметній постановці;

· описати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв'язання задач;

· привести математичний опис задачі в умовах її автоматизованого розв'язання.

2. Вивчення та аналіз оперативних первинних документів. Визначивши перелік функціональних задач, що підлягають автоматизованому розв'язанню, переходять до вивчення оперативних документів, які використовуються на вході кожної задачі чи їх комплексу. Вивчивши і проаналізувавши всі оперативні документи (як зовнішні, так і внутрішні), що використовуються на вході кожної задачі, визначають, які реквізити цих документів потрібно зберігати в БД.

3. Вивчення нормативно-довідкових документів. На третьому кроці аналогічно вивчають і аналізують всю нормативно-довідкову документацію. До такої документації належать різні класифікатори, кошториси, угоди, нормативи, законодавчі акти з податко­вої політики, планова документація тощо. Розподіл і окремий аналіз оперативної та нормати­вно-довідкової інформації зумовлені технологічно.

4. Вивчення процесів перетворення вхідних повідомлень у вихідні. Передусім вивчаються всі вихідні повідомлення, які видаються на друк чи на екран і зберігаються у вигляді вихідних масивів на носії інформації. Це необхідно для того, щоб визначити, які з реквізитів вхідних повідомлень потрібно зберігати в БД для отримання вихідних повідомлень.

Крім то­го, на цьому етапі визначаються ті показники, що їх отримують під час розв'язання задачі в результаті виконання певних обчислень. За кожним розрахунковим показником слід визна­чити алгоритм його формування та переконатися в тому, що цей показник можна отримати на основі реквізитів вхідної та нормативно-довідкової інформації, які були визначені на другому та третьому кроках.

Також потрібно визначитися, які з розрахункових показників доцільно зберігати в БД. Показники, отримані розрахунковим шляхом, як правило, в БД не зберігаються. Винят­ком є такі випадки, коли розрахунковий показник потрібно використовувати для розв'язання інших задач чи даної задачі, але в наступні календарні періоди.

При проведенні проектних робіт на зовнішньому рівні треба враховувати те, що для виконання певних функцій в БД необхідно зберігати додаткові дані, які не відображені в документах (дані календаря, статистичні дані тощо).

Таке вивчення необхідно провести по кожній функціональній задачі чи їх комплексу, які будуть розв'язуватись за допомогою АІС.

Для закріплення теоретичного матеріалу розробимо проект (модельний) БД в прикладній постановці на прикладі задачі автоматизованого облікуматеріалу (m) в одиницях виміру (o) на складі (s).

Математична постановка такої задачі може бути сформульована наступним чином:

ZZmos = Zmos + Nmos – Wmos, де:

Zmos, ZZmos – відповідно, залишок матеріалу на початок та кінець звітного періоду;

Nmos, Wmos – відповідно, надходження та витрати матеріалу на протязі звітного періоду.

Спочатку визначається множина документів, що задіяні в задачі та відображається їх взаємозв’язок. Такими документами для задачі, що розглядається, є «Приймальний акт» та «Накладна на відпуск матеріалів».

До документа «Приймальний акт» на отримані матеріали додаються документи:

· «ПОДАТКОВА НАКЛАДНА»;

· «НАКЛАДНА».

До документа «Накладна на відпуск матеріалів» додаються документи:

· «ПОДАТКОВА НАКЛАДНА»;

· «ТОВАРНО-ТРАНСПОРТНА НАКЛАДНА»;

· «ДОРУЧЕННЯ»;

· «УГОДА» (при відпущені матеріалів на основі угоди).

Оскільки при проектуванні БД в предметній постановці аналізуються всі документи, а в прикладній постановці лише ті, які відповідають конкретному запиту, тому в нашому модельному проекті використовуються лише «Приймальний акт» та «Накладна на відпуск матеріалів».

Потім приводиться перелік та опис вхідних повідомлень. Для нашого прикладу вони матимуть вигляд як у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2