Доза, що враховує спроможність даного виду опромінення уражати тканини, називається еквівалентною

Еквівалентна доза – це поглинена доза (Н), помножена на коефіцієнт, що показує спроможність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму. Еквівалентна доза вимірюється в зівертах (Зв)(зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг). За основний вид випромінювання (еквівалент), з яким порівнюють усі інші, прийняте або рентгенівське випромінювання.

Вплив опромінення залежить від чутливості органів. Тому еквівалентні дози опромінення варто використовувати з різними коефіцієнтами, що враховують чутливість органів до опромінення. Це реалізується в ефективній еквівалентній дозі.

Ефективна еквівалентна доза – це еквівалентна доза (Неф), помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість органів до- опромінення. де Н – еквівалентна доза (Зв); Т – зважений коефіцієнт чутливості органів (коефіцієнт радіаційного ризику). Найбільш сприйнятливі до радіації червоний кістковий мозок, легені, гонади.

Коефіцієнт Т для різноманітних органів має різні значення, наприклад: статеві органи – 0,25; молочна залоза – 0,15; червоний мозок – 0,12; легені – 0,12; щитовидна залоза, кістки – 0,03; інші тканини – 0,3.

Враження живої тканини іонізуючим опроміненням залежить так само від часу опромінення. Короткочасне опромінення більш небезпечне, ніж опромінення такою ж дозою, але протягом тривалого часу.

Короткочасна сумарна еквівалентна доза опромінення людини, що дорівнює 4 Зв, призводить у 50 % випадків до смерті, загальне опромінення такої ж дози протягом десятиліть не дає ніяких безпосередніх негативних ефектів.